Відповідальність за прострочення сплати аліментів

Нормативні документи:

1. Сімейний кодекс України від 10.01.2002 № 2947-III
2. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III
3. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 № 1618-IV
4. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 № 4651-VI
5. Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) від 07.12.1984 № 8073-X
6. ЗУ "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII
7. ППВСУ "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15.05.2006 № 3

Юридична відповідальність за прострочення сплати аліментів.

Відповідальність за прострочення сплати аліментів за ст. 196 Сімейного кодексу України (надалі, - СК України, СК):

Відповідальність за прострочення сплати аліментів встановлена частиною 1 статті 196 СК України, а саме: «У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.».

Отже, повинні бути в наявності дві складові для застосування вказаної відповідальності:

• Заборгованість виникла зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками (нотаріально посвідченого договору про сплату аліментів на дитину згідно ч. 1 ст. 189 СК України);
• Наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, що призвели до виникнення заборгованості.
  
  

Вказана відповідальність, застосовується не тільки щодо аліментів на дитину а і щодо стягнення аліментів іншим особам, які визначені СК України (ч. 5 ст. 194 СК України).

Кримінальна відповідальність, передбачена статтями 164, 165 Кримінального кодексу України:

Кримінальна відповідальність за прострочення сплати аліментів наступає виключно за наявності:

• Заборгованість виникла зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду;
• Заборгованості із сплати аліментів становить розмір, що сукупно складає суму виплат за три місяці відповідних платежів;
• Наявні будь-які діяння платника аліментів (боржника), спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення цієї заборгованості.
  

Статтею 164 Кримінального кодексу України /Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей/ (надалі, - ККУ) передбачено:

«Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, - карається громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, - карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років.»

Статтею 165 ККУ /Ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків/ передбачено:

«Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків - карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років.

Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, - карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років.»

ПРИМІТКОЮ до статті 164 ККУ визначено наступне:

«У статтях 164 і 165 цього Кодексу під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) або на утримання непрацездатних батьків слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.»

Адміністративна відповідальність за прострочення сплати аліментів згідно ст. 183¹ КУпАП

Частиною 12 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець складає протокол про вчинення боржником адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення, та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.
Статтею 183¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення /Несплата аліментів/ передбачено, що несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, - тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.

Додаткові заходи впливу до боржників за аліментами, що застосовуються виконавцем у виконавчому провадженні

Тимчасове обмеження боржника у праві

Частиною 9 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:
1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Зазначені постанови надсилаються сторонам виконавчого провадження для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Вказані постанови, в разі якщо вони не оскаржені сторонами протягом 10 днів згідно ч. 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", направляються до виконання відповідними органами.

У разі оскарження рішення, дії виконавця, постанови, зазначені у пунктах 1 - 4 9 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження", якщо їх не скасовано, підлягають виконанню відповідними органами після розгляду справи відповідним судом.

Тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі:
1) якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;
2) використання боржником транспортного засобу у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю;
3) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції;
4) розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.

Випадки відсутності відповідальності за прострочення сплати аліментів, можливість звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки (ст. 196 СК України).

Випадки відсутності відповідальності особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти, за ч. 1 ст. 196 СК України:

• Неустойка, передбачена ч. 1 ст. 196 СК України, не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім (ч. 3 ст. 196 СК України).

В разі, якщо заборгованість за аліментами, призначеними за рішенням суду або за домовленістю між батьками виникла у період повноліття платника аліментів, - за вказаний період можна наполягати на стягненні неустойки (пені).

• Якщо заборгованість за аліментами утворилася з незалежних від платника аліментів причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками тощо.

Можливість звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки

Можливість звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки входить виключно тільки до повноважень суду.

При цьому, враховуючи норму встановлену ч. 2 ст. 197 СК України, суд, лише за позовом платника аліментів може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо заборгованість виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Звільнення судом платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами, за наявності умов передбачених ч. 2 ст. 197 СК України (тяжка хвороба або інша обставина, що має істотне значення), дає підстави суду і звільнити платника аліментів і від сплати неустойки, хоч про це і відсутня пряма вказівка в ст. 196 СК України.
Суд, з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів (наприклад, наявність тяжко хворого члена сім'ї боржника, або наявність іншої неповнолітньої дитини, яких боржник зобов'язаний утримувати тощо), може зменшити розмір неустойки (ч. 2 ст. 196 СК України).

При цьому, тяжка хвороба, матеріальний та сімейний стан платника аліментів або інші обставини, повинні мати істотне значення щодо можливості платника аліментів сплачувати аліменти, чи сплатити заборгованість та неустойку (пеню).

Алгоритм дій для стягнення неустойки згідно статті 196 Сімейного кодексу України.

Для стягнення неустойки згідно статті 196 СК України заінтересована особа (стягувач) повинна вчинити наступні дії:

1. Довідатись про розмір заборгованості за аліментами;
2. Розрахувати розмір неустойки за прострочення сплати аліментів
3. Скласти позовну заяву та звернутись до відповідного суду в відповідності до вимог установлених Цивільним процесуальним кодексом України.

Обчислення розміру заборгованості за аліментами:

В разі, якщо виконавче провадження з примусового виконання судового рішення про стягненння аліментів відкрите, для отримання розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, заінтересована особа (стягувач) повинна звернутись з письмовою заявою до державного виконавця, приватного виконавця, який згідно ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця та зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу за його заявою.

Частиною 13 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, орган державної виконавчої служби на вимогу стягувача протягом десяти днів видає довідку про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.

Згідно ч. 3 ст. 195 СК України, - розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а у разі спору - судом.

Частинами 1-2 ст. 195 СК України врегульовано визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), згідно яких заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.

Частиною 3 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (ч. 8 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження»).

Розрахунок розміру неустойки за прострочення сплати аліментів:

На підставі даних про обчислення виконавцем розміру заборгованості за аліментами, стягувач (позивач) повинен самостійно розрахувати розмір неустойки згідно ч. 1 ст. 196 СК України.

При цьому, слід зазначити в позовній заяві ціну позову, обгрунтований розрахунок сум, що стягуються (п. 3 ч. 3 ст. 175, п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України).

Відповідно, в разі, якщо позивачем не зазначено розрахунку неустойки в позовній заяві і не визначено ціни позову, - позовна заява буде вважатись такою, що не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України і залишена без руху в відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України (Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви).

При розрахунку неустойки необхідні наступні дані:

• Дата, коли повинен був бути сплачений кожен щомісячний платіж.

Наприклад: якщо аліменти призначені судом з 01.03.2016 р., платіж аліментів за березень 2016 року повинен був бути сплачений 01.04.2016 р., аліменти за квітень 2016 р. - повинні були сплачені 01.05.2016 р., і так по кожному щомісячному платежу).

• Сума щомісячної заборгованості, за кожен місяць окремо.

Наприклад: якщо аліменти призначені судом з 01.03.2016 р. в розмірі 1000 грн., і боржником було сплачено за цей місяць 500 грн., - заборгованість становить - 500 грн.

Якщо аліменти призначені судом з 15.03.2016 р. в розмірі 1000 грн., і боржником було сплачено за цей місяць 100 грн., - заборгованість обчислюється наступним чином:
в березні 2016 р. - 31 день, аліменти повинні бути сплачені за 16 днів березня 2016 року, відповідно — 1000 грн./31 день*16 днів= 516,129 грн. - сплачена сума 100 грн. = заборгованість становить 416,129 грн.

В такому ж порядку повинна бути обчислена сума заборгованості по кожному щомісячному платежу.

• Обчислити пеню по кожній щомісячній заборгованості від дня порушення платником аліментів свого обов’язку по день ії сплати чи день подання позову, в разі, якщо аліменти взагалі не сплачувались.
  

Приклад розрахунку:
Розрахунок розміру неустойки по сплаті аліментів згідно статті 196 Сімейного кодексу України

З 19.12.2012 р. по 19.12.2014 р. відповідач повинен був сплачувати на користь позивачки щомісячно по 700 грн. Позовна заява подається 25.01.2016 р.
Розрахунок розміру неустойки по сплаті аліментів за грудень 2012 року:
Таким чином, розмір неустойки по сплаті аліментів в розмірі 700,00 грн. за грудень 2012 р., а саме за 12 днів грудня 2012 р. по 25.01.2016 р. розраховується наступним чином: Визначення розміру заборгованості за 12 днів грудня 2012 року: всього в грудні 31 днів, з них щомісячний розмір аліментів встановлений 700 грн., відповідно, враховуючи рішення суду про стягнення 700 грн. з 19.12.2012 р., заборгованість відповідача за грудень 2012 року складає тільки за 12 днів – (700 грн./31*12=270,96)
Розрахунок неустойки з суми 270,96 грн. за 12 днів грудня 2012 року повинен нараховуватись з 01.01.2013 р. по 25.01.2016 р., з врахуванням обмеження розміру неустойки, згідно ч. 1 ст. 196 СК України (встановлене обмеження в праві на стягнення неустойки за весь період прострочення чи існування заборгованості, але не більше 100 відсотків заборгованості): (270,96 грн. х 1 % х 1120 днів) = 3034.75 грн., але не більше 100 % заборгованості - підлягає до стягнення 270,96 грн.

Сума заборгованості (грн.)	Період прострочення	Кількість днів прострочення	Розмір пені за кожний день прострочення	Сума пені за період прострочення (грн.), але не більше 100 % заборгованості
270.96	01.01.2013 - 25.01.2016	1120	1.0 %	3034.75 нарахована пеня, Пеня до стягнення - 270,96

• нарахована пеня за кожен місячний прострочений платіж підсумовується і визначається загальний розмір пені
  

Сплата судового збору за подання позову про сплату неустойки (пені) згідно статті 196 Сімейного кодексу України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» 08.07.2011 р. № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Як скласти позовну заяву та звернутись до відповідного суду в відповідності до вимог установлених Цивільним процесуальним кодексом України

Згідно вимог установлених ч. 1 ст. 27 ЦПК України, - позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 1 ст. 28 ЦПК України передбачено, що позови про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Таким чином, якщо в позовній заяві висунуто, зокрема, окрім стягнення неустойки ще й додаткову вимогу про стягнення заборгованості за аліментами, - позов можна пред’явити в суд за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

В випадку, стягнення виключно неустойки згідно ч. 1 ст. 196 СК УКраїни, - позов пред’являється в порядку визначеному ч. 1 ст. 27 ЦПК України.

Позовна заява повинна бути оформлена в відповідності до вимог, що викладені в ст.ст. 175-177 ЦПК України.
При цьому, слід зазначити в позовній заяві ціну позову, обгрунтований розрахунок сум, що стягуються (п. 3 ч. 3 ст. 175, п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України).

Право позивача збільшити розмір позовних вимог, згідно вимог установлених п. 2 ч. 2 ст. 49, п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, повинно відбутись до закінчення підготовчого засідання (ст. 198 ЦПК України), при цьому суду слід подати докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду (ч. 5 ст. 49 ЦПК України).

Алгоритм дій для притягнення платника аліментів до кримінальної відповідальності за статтями 164-165 КК України, в разі прострочення сплати аліментів і виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.

Відповідно до ч. 11 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, виконавець роз'яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів.

В відповідності до вимог установлених ч. 1 ст. 477 КПК України кримінальне провадження щодо кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 164 (ухилення від сплати аліментів на утримання дітей без обтяжуючих обставин), ч. 1 ст. 165 (ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків без обтяжуючих обставин) може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого і здійснюється у формі приватного обвинувачення.

Потерпілий має право подати до слідчого, прокурора, іншої службової особи органу, уповноваженого на початок досудового розслідування, заяву про вчинення кримінального правопорушення протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення певного кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 478 КПК України).

Згідно ч. 2 ст. 12, п. 2 ч. 1 ст. 49 ККУ злочини передбачені ст.ст. 164-165 КК України відносяться до злочинів невеликої тяжкості і давність притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення вказаних злочинів становить 3 роки.

Отже, стягувач, за наявності заборгованості із сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці, може звернутись у встановленому КПК України порядку до органів досудового розслідування з заявою про вчинення платником аліментів (боржником) кримінального правопорушення, але протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Судова практика стягнення неустойки згідно статті 196 Сімейного кодексу України

Вказаний розділ консультації носить суто інформативний характер, так як Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів” від 17.05.2017 р. № 2037-VIII (діє з 08.07.2017 р.) ч. 1 ст. 196 СК УКраїни викладено в новій редакції, що відповідно призведе до появи нової судової практики застосування вказаної норми, яка на момент консультації, - вочевидь відсутня.

Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 р. за N 3, з метою забезпечення правильного й однакового застосування судами законодавства у справах про визнання або оспорювання батьківства, материнства та стягнення аліментів, надано роз'яснення судам загальної юрисдикції з питань застосування законодавства, а саме:

«Передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.

При розгляді справ про стягнення аліментів суд відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК повинен роз'яснювати сторонам їх відповідальність за прострочення сплати. Якщо аліменти сплачуються не за рішенням суду, а згідно з укладеним між батьками договором, передбачена ст. 196 СК санкція застосовується за наявності прямої вказівки про це в договорі.»''

В той же час, згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на це, відповідні положення ЦПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017 р.), встановлені ч. 1 ст. 360⁷ ЦПК України /Обов'язковість судових рішень Верховного Суду України/ , ч. 2 ст. 214 ЦПК України /Питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення/ щодо обов'язковості врахування судових рішень Верховного Суду України, - не діють з 15.12.2017 р..

Практика Верховного Суду України Верховного Суду України щодо порядку обчислення розміру пені при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду була неоднозначною, тому пропонується ознайомитись з оглядовими аналітичними статтями практики Верховного Суду України в мережі інтернет з цього питання:
1) «И снова пеня по алиментам. Ошибка или попытка изменить правовую позицию?», стаття Павла Хомяка, директора ЮК «Антарес»®, м. Днепропетровск, на сайті «Юрліга»
2) «Неоднозначна неустойка. Висновки ВСУ щодо обрахування пені від суми несплачених аліментів спричинили невизначеність із застосуванням ст.196 СК», стаття М. Кулеба, Уповноваженого Президента України з прав дитини; О. Простибоженко, адвоката; С. Савицька, адвоката, сайт «Закон і Бізнес»

В вказаних статтях висвітлюються правові висновки Верховного Суду України наведені в постановах:

від 11 вересня 2013 року № 6-81цс13, від 01 жовтня 2014 року № 6-149цс14, від 01 липня 2015 року № 6-94цс15, від 25 листопада 2015 року № 6-2022цс15, від 16 березня 2016 у справі №6-300цс16.

Також слід звернути увагу на наступні правові висновки Верховного Суду України наведені в постановах:

від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15, від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16.