Встановлення факту смерті особи

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Цивільний процесуальний кодекс України
• Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"
• Закон України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”
• Наказ Міністерства юстиції України №52/2 від 18 жовтня 2000 року "Про затвердження Правил державної реєстрації актів громадянського стану"
• ЗУ "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI

Документи, на підставі яких органом державної реєстрації актів цивільного стану здійснюється реєстрація смерті.

• документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров’я або судово-медичною установою;
• рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання (ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).

Підстави для проведення державної реєстрації смерті

Згідно п.5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/2 від 18 жовтня 2000 року підставами для проведення державної реєстрації смерті є:

• лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024;
• фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024;
• лікарське свідоцтво про перинатальну смерть;
• рішення суду про оголошення особи померлою;
• рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;
• повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням не судових та судових органів;
• повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

У разі відсутності медичного висновку щодо причини смерті чи відсутності медичної довідки, в якій констатується факт смерті та неможливості надання даних документів до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для проведення державної реєстрації смерті, справа про встановлення юридичного факту смерті особи відповідно до ст. 317 Цивільного процесуального кодексу України вирішується в судовому порядку. Заява подається родичами померлого або їх законними представниками, і в ній повинно бути зазначено: - який факт заявник просить встановити та з якою метою; - виклад доказів, що підтверджують факт смерті (доказами у справі можуть бути - пояснення заявників, свідків, письмові докази, речові докази, зокрема звуко - і відеозаписи, висновки експертів).

Розгляд заяви про встановлення факту смерті в судовому порядку

Підсудність справ про встановлення факту смерті:

• Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
• Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду.
• Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана до суду за межами такої території України.

Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України

• Згідно ст. 317 Цивільний процесуальний кодекс України
• Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
• ВССУ зауважив, що заявниками у справі про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України можуть бути чоловік чи дружина померлої особи. Так, у померлого може не бути родичів, а відмова у відкриті провадження за заявою чоловіка чи дружини у такій категорії справ унеможливить реалізацію їх права на спадкування. Крім того, Сімейний кодекс України відносить чоловіка (дружину) до членів сім'ї.
• Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
• Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
• Копія судового рішення видається учасникам справи, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.

Вимоги до заяви про встановлення факту смерті

Відповідно до ст. 318 Цивільний процесуальний кодекс України У заяві повинно бути зазначено:

• який факт заявник просить встановити та з якою метою;
• причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
• докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Відповідно до положень ст.3 ч.2 п.16 ЗУ "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI судовий збір не справляється за подання заяви щодо особи, яка загинула або пропала безвісті в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій. В інших випадках судовий збір сплачується в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, відповідно до ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.