Встановлення факту народження особи

Нормативна база

• Конституція України
• Конвенції про права дитини
• Цивільний кодекс України
• Сімейний кодекс України
• Кодекс України про адміністративні правопорушення
• Цивільний процесуальний кодекс України
• Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»
• Наказ Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5 “Про затвердження Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні”
• Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»
• Постанова Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями»

Реєстрація народження особи безпосередньо Відділом державної реєстрації актів цивільного стану

Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, укладення та розірвання шлюбу, зміна імені та смерть підлягають обов’язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», в даному випадку для отримання свідоцтва про народження особи одночасно з заявою про державну реєстрацію народження особи необхідно подати:

• паспорти батьків або одного з них.

Якщо паспорт одного з батьків з поважних причин не може бути пред’явлений, то орган державної реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в реєстрації народження особи, в такому разі відомості про другого з батьків зазначаються на підставі свідоцтва про шлюб.

• свідоцтво про шлюб.

За відсутності свідоцтва про шлюб підтвердженням зареєстрованого шлюбу може бути відмітка про його державну реєстрацію в паспортах матері та батька дитини.

• медичний документ, яким підтверджено народження дитини.
  

У даному випадку – медичне свідоцтво про народження форми № 103/о, що видається в пологовому будинку. За реєстрацію народження фізичної особи громадяни звільнені від сплати державного мита (тобто ця адміністративна послуга є безкоштовною.

Реєстрація народження особи провадиться державним органом реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові і засвідчується свідоцтвом про народження.

Відповідно до ст.144 Сімейного кодексу України, ч.3 ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», батьки зобов’язані зареєструвати народження особи не пізніше одного місяця від дня її народження. Вказані Правила допускають несвоєчасну реєстрацію народження (тобто здійснену з пропуском місячного строку) у зв’язку з поважними причинами (такі причини мають бути названі та вносяться в актовий запис).

Якщо ж несвоєчасна реєстрація (подання документів для реєстрації народження особи) була здійснена батьками без поважної причини, за такі дії ч.2 ст.212-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність: штраф від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Встановлення факту народження особи у судовому порядку

Для реєстрації особи та виконання зобов’язання державного органу реєстрації актів цивільного стану зареєструвати особу з відповідним записом до книги реєстрації актів цивільного стану та видачею свідоцтва необхідно встановити юридичний факт народження особи, звернувшись до суду з відповідною заявою

Для встановлення судом факту народження особи необхідно надати такі докази, що є підставами для реєстрації дитини:

• медичну довідку про перебування дитини під наглядом лікувального закладу форми № 103-1/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.08.2006 р. № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. під № 1150/13024, та письмову заяву двох свідків, присутніх при пологах, у разі народження дитини поза закладом охорони здоров’я;
• акт, складений відповідними посадовими особами (капітаном судна, командиром, начальником потягу тощо) за участю двох свідків і лікаря або фельдшера (якщо лікар або фельдшер були на транспортному засобі), у разі народження дитини на морському, річковому, повітряному судні, у потязі або в іншому транспортному засобі. За відсутності лікаря або фельдшера реєстрація народження провадиться на підставі вказаного акта та медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу форми № 103-1/о;
• лікарське свідоцтво про перинатальну смерть форми № 106-2/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.08.2006 р. № 545, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. під № 1150/13024, у разі мертвонародження.
  

Доказом народження особи можуть бути й інші документи, які підтверджують факт її народження, а саме: індивідуальна картка вагітної і породіллі (обмінна карта), акт свідків про народження дитини (батьків, друзів, сусідів), довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о) тощо.

Користуючись своїм правом на добровільність отримання медичної допомоги (ст. 49 Конституції України, слід одразу після пологів поза медичним закладом викликати швидку медичну допомогу. Лікарі після огляду породіллі та дитини своїми висновками мають підтвердити факт народження дитини.

Відповідно до вимог ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема, справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження).

Крім того, зазначеною нормою передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт (ст. 319 ЦПК України). Рішення суду про встановлення факту народження особи, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративним чи законодавчими органами, першочергова увага має приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини).

Згідно ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Справи про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.

Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Рішення у справах про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Копія судового рішення видається особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження особи.