Притягнення до відповідальності за неповагу до суду

Нормативна база

• Конституція України
• Кодекс України про адміністративні правопорушення
• Цивільний процесуальний кодекс України
• Господарський процесуальний кодекс України
• Кодекс адміністративного судочинства України
• Кримінальний процесуальний кодекс України
• Закон України «Про судоустрій і статус суддів»

Загальні поняття

Ст. 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

У разі виявлення неповаги до суду законодавством передбачено можливість застосування такого виду відповідальності і це безпосередньо вказано у Конституції України. Так, згідно з ч. 5 ст. 129 Конституції за неповагу до суду і судді винні особи притягуються до юридичної відповідальності. Якщо узагальнити вказані норми, то їх можна зве­сти до наступного: учасники адміністративного, гос­подарського, цивільного та кримінального процесів, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні вста­новленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених в суді правил. За неповагу до суду винні особи притя­гуються до відповідальності, встановленої законом

Види неповаги до суду

Прояви неповаги до суду може виражатися:

• У злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача, експерта, перекладача;
• В непідкоренні свідка, потерпілого, позивача, відповідача та інших громадян розпорядженню головуючого;
• В порушенні порядку під час судового засідання свідком, потерпілим, позивачем, відповідачем та іншими громадянами;
• Вчинення будь-ким дій, які свідчать про зневагу до суду або встановлених в суді правил;
• У невиконання поручителем зобов’язань, покладених судом під час провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства;
• У Відмові роботодавця від увільнення присяжного від роботи на час виконання ним обов’язків зі здійснення правосуддя;
• У неприбутті присяжного в судове засідання без поважних причин.

Важливо! Даний перелік не є вичерпний і може бути розширений в залежності від обставин справи.

Відповідальність за прояв неповаги до суду

Ст. 129 Конституції України за неповагу до суду чи судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом (ст. 50 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

Кодексом України про адміністративне правопорушення прояв неповаги до суду регулюється ст. 185-3, а саме:

• Неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, - тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
• Ті самі діяння, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.
• Злісне ухилення експерта, перекладача від явки в суд - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
• Невиконання поручителем зобов’язань, покладених судом під час провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства, - тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
• Неповага до Конституційного Суду України з боку учасників конституційного провадження, перекладача, свідка, спеціаліста, експерта, інших учасників конституційного провадження, залучених Конституційним Судом України до участі у справі, що виразилася у злісному ухиленні від явки на засідання, пленарне засідання Сенату, Великої палати Конституційного Суду України або в непідкоренні цих та інших осіб розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час таких засідань, а так само вчинення будь-яких дій, які свідчать про явну зневагу до Конституційного Суду України іншими присутніми на пленарному засіданні особами (крім суддів Конституційного Суду України), - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Важливо! Також, судами можуть застосовуватися попередні засоби впливу на порушників, що проявляються у вигляді попередження або видалення із зали судового засідання.

Розгляд справи щодо притягнення винного до відповідальності

У випадку вчинення однієї із зазначених вищезазначених дій суд зобов’язаний ініціювати провадження у справі про адміністративне правопорушення. Таке провадження має такі стадії: - порушення справи про адміністративне правопорушення; - розгляд справи про адміністративне правопорушення; - виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення. Адміністративна відповідальність за прояв неповаги до суду передбачена ст. 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Питання про притягнення учасника справи або іншої особи, присутньої в залі судового засідання, до відповідальності за прояв неповаги до суду суд вирішує негайно, без складання протоколу про адміністративне правопорушення, після вчинення правопорушення, для чого у судовому засіданні із розгляду справи оголошується перерва, або після закінчення судового засідання. Справу про адміністративне правопорушення розглядає суддя-доповідач зі складу суду, що розглядає справу, під час розгляду якої вчинено правопорушення, передбачене статтею 185-3 КУпАП. Питання про притягнення до адміністративної відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення правопорушення, для чого у судовому засіданні оголошується перерва, або після закінчення судового засідання (ст. 216 ЦПК України, ст. 200 ГПК України, ст. 198 КАСУ України, ст. 330 КПК України).

Відповідно до ст. 255 КУпАП протоколи про адміністративні правопорушення передбаченні ст. 185-3 мають право складати:

• уповноважені особи органів Державної прикордонної служби (ч.4 ст. 185-3);
• уповноважені особи територіальних органів і територіальних підрозділі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальні (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб (ч.4 ст. 185-3);
• судовий розпорядник (ч.1, 2, 3, 5 ст. 185-3).

Строк розгляду справи за вчинення дій, що виразилась: у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил - протягом доби.

В той час, як за вчинення дій у вигляді злісного ухилення експерта, перекладача від явки в суд та невиконання поручителем зобов’язань, покладених судом під час провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства передбачений загальний строк притягнення до адміністративної відповідальності передбачений п'ятнадцятиденний строк.

Якщо під час розгляду цивільної, господарської, кримінальної, адміністративної справи оголошено перерву через неповагу до суду, з моменту оголошення такої перерви в судовому розгляді дії суду переходять в площину адміністративного процесу, у зв’язку із чим суд повинен керуватися виключно нормативними положеннями КУпАП. Розгляд справи розпочинається з того, що головуючий на засіданні оголошує: складу суду, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. Після роз’яснення прав та обов’язків, суд переходить до заслуховування осіб, які беруть участь у розгляді даної справи, дослідження доказів, вирішення клопотань.

Відповідно до ст. 284 КУпАП, розглянувши справу про ад­міністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24 1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

При цьому суди мають враховувати, що фіксація правопорушення за допомогою протоколу у справі про адміністративне правопорушення не здійснюється; постанова суду за результатом розгляду справ вказаної категорії суддями господарського, адміністративного, апеляційного, вищого або Верховного Суду України за наслідком розгляду справи за ст. 185-3 КУпАП є остаточною та оскарженню не підлягає; постанова у справі про адміністративне правопорушення долучається до матеріалів справи (провадження), в якій було допущено прояв неповаги до суду, і обліковується її за тим самим єдиним унікальним номером.

Сума ж штрафу, визначена судом за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 185-3 КУпАП, має бути сплачена порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 цього Кодексу, постанову про накладення штрафу надсилають для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. Також в постанові суду, крім розміру штрафу, накладеного на порушника, доцільно визначати також подвійний розмір суми штрафу для його подальшого примусового стягнення органами державної виконавчої служби.

Дані справи розглядаються районними, районними у містами, міськими чи міськрайонними судами, а також місцевими господарськими та адміністративними, апеляційними судами та Верховним Судом України. При цьому справа розглядається суддею-доповідачем зі складу суду, що розглядає справу, під час розгляду якої вчинено правопорушення, передбачене ст. 185-3 КУпАП (ст. 221, 221-1 КУпАП).

Важливо! Постанова суду, прийнята за результатами розгляду такої справи, може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду вищої інстанції.

Важливо! Постанова судді Верховного Суду, прийнята за результатами розгляду такої справи, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Касаційного кримінального суду і переглядається у складі колегії з трьох суддів (ст. 221-1 КУпАП). Підсумовуючи наведене вище, слід зазначити, що в наш час актуальними є проблеми неповаги до суду проблеми правового нігілізму, стереотипного мислення та правової неосвіченості нашого населення. Досі існують певні неузгодженості та недоліки в законодавстві України. Однак в процесі судових реформ, завдяки прозорості роботи судів та всіляких освітніх програм вказані явища поступово нівелюються, але всеж таки поняття «неповага до суду» на даний час у діючому законодавстві України значно звужено, а сам «прояв неповаги до суду» може бути покараний, якщо був учинений у приміщенні суду або під час судового засідання. Неповага до суду чи судді це перш за все прояв відсутньої правової культури та свідомості громадян – учасників процесу, тому для побудови правової держави необхідно виховувати в собі належне ставлення до осіб, які творять правосуддя. Разом із тим і судді зобов’язані захищати свою незалежність не тільки шляхом вжиття заходів, передбачених процесуальними законами України і Кодексом України про адміністративні правопорушення, а й підвищенням авторитетності судової влади.