Нотаріальне засвідчення вірності перекладу

Нормативна база

• Закон України «Про нотаріат» від 02.09.1993 року № 3425-12;
• "Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5;
• "Правила ведення нотаріального діловодства", затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 року № 3253/5;
• Декрет Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 року № 7-93.

Які є способи засвідчення вірності перекладу?

Нотаріальне засвідчення вірності перекладу необхідне тоді, коли перекладеному документові потрібно надати офіційності для подання у державні органи або для подальшої легалізації.

На практиці розрізняють такі варіанти нотаріального засвідчення вірності перекладу:

• засвідчення вірності перекладу тексту документа з однієї мови на іншу нотаріусом;
• засвідчення справжності підпису перекладача на перекладі тексту документа;
• Засвідчення вірності перекладу, що вчинюється при вчиненні іншої нотаріальної дії.

Куди звертатися?

Відповідно до ст. 79 Закону України "Про нотаріат" засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу здійснюється нотаріусом (як державним, так і приватним), якщо він знає відповідні мови.
Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Хто може звертатись за засвідченням вірності перекладу?

Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа:

• за усним зверненням заінтересованої особи,
• за клопотанням заінтересованої особи при вчиненні іншої нотаріальної дії.

Вартість

За засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу або за засвідчення справжності підпису перекладача в державній нотаріальній конторі необхідно сплатити державне мито у розмірі 0,3 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, визначеному пп.н. п.3 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України.

Перелік та зразки необхідних документів

Для надання цієї нотаріальної послуги достатньо: - усного звернення; - паспорта заявника; - оригіналу або завіреної належним чином копії документу, який перекладається. Якщо ж переклад здійснюється не нотаріусом, а за участю перекладача, потрібно: - паспорт заявника; - оригінал або завірена належним чином копія документа, який перекладається; - паспорт та документ, що підтверджує кваліфікацію перекладача (наприклад, диплом з позначенням кваліфікації). Документи надані для нотаріального перекладу повинні відповідати наступним вимогам: - у документі не має бути виправлень, підчисток чи приписок; - підписи фізичних осіб повинні бути нотаріально завірені; - оригінал, що містить більше одного аркуша, має бути прошитим, пронумерованим і скріпленим печаткою організації, що видала документ і підписом уповноваженої особи; -будь-які іноземні документи для нотаріального перекладу, мають бути легалізовані в установленому законом порядку.

Особливі порядки

Що робити, якщо нотаріус при вчинення нотаріальної дії допустив помилку? Законодавство передбачає два способи виправлення недоліків нотаріального акту: нотаріальний та судовий. Нотаріальний спосіб: Можливість виправлення недоліків нотаріального акту нотаріусом регламентують Правила ведення нотаріального діловодства, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5 (в ред. від 03.04.2015). Виправлення недоліків може мати місце як за ініціативою самого нотаріуса, так і за заявою заінтересованої особи. Так, наприклад, згідно з п.6.16. Правил, дописки чи виправлення зроблені нотаріусом у тексті посвідчувального напису, застерігаються ним після посвідчувального напису і скріплюються його підписом і печаткою із зазначенням дати. Виправлення можуть бути здійснення лише тим нотаріусом, який вчиняв нотаріальну дію і лише у випадках передбачених законодавством.