Санаторно-курортне лікування учасників бойових дій

Нормативна база

• Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"
• Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"
• Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 200 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях санаторно-курортним лікуванням"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року № 785 "Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 року № 734 "Про затвердження Порядку направлення дітей до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку за рахунок коштів державного бюджету"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 187 Про затвердження Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян та виплати їм компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад

Поняття санаторно-курортного лікування

Санаторно-курортне лікування - це медична допомога, що здійснюється з профілактичною, лікувальною або реабілітаційною метою із застосуванням природних лікувальних факторів в умовах перебування на курорті або лікувально-оздоровчій місцевості та в санаторно-курортних закладах. Санаторно-курортна справа в Україні є традиційно невід’ємною частиною національної системи охорони здоров’я, що дозволяє ефективно здійснювати профілактику захворювань.

Суб'єкти забезпечення безоплатними путівками

1. Учасники бойових дій - не частіше ніж один раз на рік строком на 21 день;
2. осіб з інвалідністю внаслідок війни - позачергово щороку строком на 21 день;
3. осіб з інвалідністю внаслідок війни із захворюваннями нервової системи (з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку) - відповідно до медичних рекомендацій, з них: I та II груп - до санаторіїв (відділень) спінального профілю з лікуванням строком на 35 днів; III групи - до санаторіїв неврологічного профілю з лікуванням строком на 21 день;
4. постраждалих учасників Революції Гідності - не частіше ніж один раз на рік строком на 21 день;
5. учасників війни - не частіше ніж один раз на два роки строком на 21 день;
6. членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни та членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України - не частіше ніж один раз на два роки строком на 21 день.
7. учасники бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилося 85 років і більше, забезпечуються путівками строком на 18-21 календарний день позачергово щороку (із січня до грудня);
8. особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, забезпечуються санаторно-курортним лікуванням строком на 18-21 календарний день першочергово не частіше ніж один раз на два роки.

Грошова компенсація

Компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування учасникам бойових дій, учасникам війни, членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, особам, зазначеним у статтях 6-1, 6-3 і 6-4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", та ветеранам праці відповідно до Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" виплачується за їх бажанням у розмірі вартості самостійного санаторно-курортного лікування на час проведення оздоровлення, але не більше ніж середня вартість санаторно-курортної путівки.

Середня вартість путівки для виплати грошової компенсації та компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування обчислюється з розрахунку 35 відсотків (з округленням до однієї гривні) розміру одного прожиткового мінімуму, щороку встановленого законом на 1 січня відповідного року для осіб, які втратили працездатність.

Станом на 2023 рік – 733 грн.

Грошова компенсація виплачується у таких розмірах (округлених до однієї гривні):

•      особам з інвалідністю I і II групи - 100 відсотків середньої вартості путівки;

•      особам з інвалідністю III групи - 75 відсотків середньої вартості путівки.

Після   отримання  компенсації  вартості  самостійного санаторно-курортного  лікування  особами,   період наступного їх  перебування  на  обліку  для забезпечення  санаторно-курортним  лікуванням  або  для  отримання наступної компенсації вартості  самостійного  санаторно-курортного лікування  обчислюється  з  дня  подання  ними заяви та необхідних документів. Підставою для виплати  компенсації  вартості  самостійного санаторно-курортного лікування є такі документи:

• заява про виплату компенсації;
•  про сплату повної вартості санаторно-курортної путівки, 
• про підтвердження   проходження   санаторно-курортного  лікування  або зворотний     талон     санаторно-курортної     путівки    строком санаторно-курортного  лікування не менш як 18 днів;

Грошова компенсація виплачується  особам  через  два  роки після  звернення  із  заявою  про  виділення  путівки  або виплату грошової  компенсації,  якщо  вони  протягом  цього   періоду   не одержували безоплатної санаторно-курортної путівки. Право на компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування настає з дня звернення із заявою про її виплату один раз на два роки (з урахуванням року проходження самостійного санаторно-курортного лікування).

У разі зміни статусу особи період перебування її на обліку для одержання грошової компенсації обчислюється з дня набуття нового статусу.

У разі смерті особи, яка мала право на грошову компенсацію або компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування, не одержана нею сума не виплачується.

Необхідні кроки для одержання санаторно-курортного лікування

В першу чергу, потрібно стати на облік в структурному підрозділі з питань соціального захисту населення районних, районних в м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органах міських рад для санаторно-курортного лікування.

Після цього потрібно подати документи (особисто або через уповноважену особу) до органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання або за місцем обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту:

1. паспорт (копію та оригінал);
2. копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
3. заяву на видачу путівки;
4. медичну довідку лікувальної установи за формою № 070/о;
5. копію посвідчення учасника бойових дій або інваліда війни та документ, що підтверджує безпосереднє залучення особи до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (оригінал подається для перевірки);
6. копію військового квитка (за наявності);
7. копія довідки медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності (для осіб з інвалідністю).

Після цього працівники органів соціального захисту населення повинні надати ґрунтовну консультацію щодо забезпечення санаторно-курортним лікуванням, ознайомити із відповідним переліком санаторно-курортних закладів, які здійснюють лікування і врешті-решт видати санаторно-курортну путівку.

Особа, яка перебуває на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікуванням в органах соціального захисту населення, але в поточному році одержала безоплатну путівку, знімається з обліку.

Повторне взяття на облік проводиться на підставі копії (дубліката) медичної довідки лікувальної установи за формою 070/о, що додається до попередньої заяви, якщо строк дії зазначеної довідки не закінчився.

За особою, яка перебуває на обліку, але не отримала безоплатну путівку в поточному році, зберігається право на забезпечення путівкою на наступний рік за умови поновлення медичної довідки лікувальної установи за формою № 070/о, якщо строк дії попередньої довідки закінчився.

Особи, які були письмово повідомлені про умову поновлення такої довідки, але протягом шести місяців з дня закінчення її строку дії не виконали цієї умови, знімаються з обліку.

У разі відмови особи від путівки складається акт відмови від путівки за формою, затвердженою Мінветеранів, а зазначеною путівкою забезпечується інша особа у порядку черговості.