Поняття і види цінних паперів

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Господарський кодекс України
• Закон України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки"
• Закон України "Про іпотечні облігації"
• Закон України "Про іпотеку"
• Закон України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків"
• Закон України "Про депозитарну систему України"

Загальні поняття

Цінним папером - є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов’язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам (відповідно до ст. 8 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки").
Похідні цінні папери — це цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з правом на придбання чи продаж протягом терміну, визначеного договором (контрактом), цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів (відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання ринку ринків капіталу та організованих товарних ринків»).

Основні ознаки та функції цінних паперів

1. Цінний папір має паперову чи електрону форму, та є документом офіційного характеру, виконаний за встановленою формою, що містить необхідний мінімум відомостей певного характеру (реквізити), за істинність яких особа - укладач документа несе встановлену законом відповідальність. Додержання встановленої форми засвідчення прав, пов'язаних з цінними паперами, передбачає дотримання всіма учасниками фондового ринку приписаних норм і правил. Якщо необхідно, має бути здійснено державну реєстрацію і ліцензування.
2. Цінний папір засвідчує грошове або інше майнове право.
3. Реалізація втіленого в цінному папері права можлива тільки у разі пред'явлення оригіналу документа, що означає зв'язок вираженого в папері права з самим документом.
4. Передача втіленого в папері майнового права допускається тільки за умови його передачі.

Відмова від виконання зобов'язання, вираженого цінним папером, можлива, якщо доведено недобросовісність держателя або у разі виявлення підроблення цінного папера.

1.Мобілізаційна функція. Ця функція стосується практично всіх видів цінних паперів. Це - акції, банківські депозити , казначейські зобов'язання дер­жави, облігації підприємств і внутрішньої державної позики, інвестиційні сертифікати та інші. Суть цієї функції полягає в тому, що підприємство, організація чи держава на певній стадії свого розвитку досягає такого моменту, коли починає відчувати нестачу коштів. З метою покращення фінансового стану прий­мається рішення про випуск того чи іншого цінного паперу. Таким чи­ном, за короткий проміжок часу емітент може мобілізувати значні кошти на розвиток власної діяльності протягом шести місяців. Ця функція передує іншим і, по суті, є визначальною. Адже, якщо організа­ція, яка здійснює випуск цінних паперів, зокрема акцій, протягом шести місяців не підпише шістдесяти відсотків від загального випуску, останні визна­ються недійсними.

2.Управлінська функція. Не всі цінні папери, які випущені і знаходяться в обігу на ринку цінних паперів, виконують цю функцію. До числа тих з них, яким властива ця функція, відносяться акції, інвестиційні сертифікати, пайові свідоцтва. В контексті ринку цінних паперів управлінська функція означає наявність у власника зазначеного вище виду цінного паперу і мож­ливість брати участь в управлінні емітентом. Найчастіше в таких випад­ках мова йде про реалізацію права на участь у загальних зборах акціо­нерів, голосуванні, внесенні пропозицій, висуванні кандидатур до скла­ду виборчих керівних органів емітента , спостережну раду, на отримання інформації, що стосується діяльності та фінансового ста­ну емітента, на участь у розподілі майна емітента при його ліквідації.

3. Позикова функція. Ця функція виконується лише борговими цінними паперами, частка яких на ринку цінних паперів є однією з найбільших. Однак не всі цінні папери, що випускаються і знаходяться в обігу на заз­наченому ринку, є борговими. До категорії боргових документів відно­сяться такі грошові документи, які свідчать про наявність між організа­цією-емітентом та власником цінного паперу кредиторсько-дебіторських відносин. Іншими словами, емітент здійснює випуск даних цінних паперів з метою отримання кредиту у влас­ника цінного паперу. В свою чергу власник такого цінного паперу надає позику, тобто дає її в борг емітенту шляхом оплати вартості борго­вого цінного паперу. При кредиторсько-дебіторських відносинах право на участь в управлінні справами емітента не надається.

4.Розрахункова функція. Цінні папери, які функціонують на ринку, можуть виконувати в процесі загально ринкової взаємодії ще одну дуже важли­ву функцію - вони можуть виступати засобом розрахунку або платежу.Зокрема,цінні папери можуть виконувати одну із функцій гро­шей, тобто цінними паперами можливо сплачувати вартість робіт, послуг або товарів.

Забезпечувальна функція. В процесі загально ринкової взаємодії, а також на ринку цінних паперів останні можуть виконувати функцію засобу забез­печення виконання зобов'язань. У ряді випадків при виконанні певних зобов'язань існує ймовірність чи ризик того, що вони можуть бути не виконані. З метою зменшення такого ризику боржник  може передавати свої цінні папери кредитору або продавцю під заставу в якості гарантії того, що у випадку невиконання ним своїх зобов'язань відповідні збитки кредитора  будуть відшкодовані за раху­нок вартості вказаних цінних паперів. Таким чином, принцип забезпе­чення вданому випадку означає, що цінні папери чи права на них передаються кредитору, тобто на випадок невиконання боржником  своїх зобов'язань. Якщо такого не трапляється, то цінні папери або права на них повертаються покупцеві.

5.Перерозподільна функція. Ця функція є в якійсь мірі уніфікованою і починає виконуватись відразу після надходження цінних паперів на їх вторин­ний ринок в позабіржовий і біржовий обіг. Вона полягає в тому, цю на вторинному ринку відбувається своєрідний перерозподіл капіталу між різними галузями господарства, забезпечуючи розвиток тих чи інших галузей, акції чи інші цінні папери яких користуються найбільшим по­питом – це металургійна, хімічна промисловість. Пізніше цінні па­пери з метою залучення коштів перепродаються, забезпечуючи переказ грошових ресурсів з однієї сфери діяльності в іншу. При чому ефективніше ця функція повинна проявлятись на позабіржовому ринку, а для державних цінних паперів - на біржовому.

Види цінних паперів

Цінні папери за порядком їх розміщення або видачі поділяються на:

• емісійні цінні папери - це цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску цінних паперів стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов’язання (емітента);
• неемісійні.

До емісійних цінних паперів належать:

1. акції;
2. акції корпоративних інвестиційних фондів;
3. корпоративні облігації;
4. облігації місцевих позик;
5. державні облігації України;
6. облігації міжнародних фінансових організацій;
7. 7) депозитні сертифікати банків;
8. іпотечні облігації;
9. сертифікати фондів операцій з нерухомістю (далі - сертифікати ФОН);
10. інвестиційні сертифікати;
11. казначейські зобов’язання України;
12. державні деривативи;
13. опціонні сертифікати;
14. фондові варанти;
15. кредитні ноти;
16. депозитарні розписки.

Види цінних паперів за формою існування:

• електронних цінних паперів - відображається у вигляді облікового запису на рахунку в цінних паперах у системі депозитарного обліку цінних паперів);
• паперові цінні папери оформлюється на матеріальному носії як документ, що містить найменування виду цінного папера, а також визначені законодавством реквізити.

Цінні папери за формою випуску (видачі) можуть бути:

• на пред’явника (можуть існувати в паперовій та електронній формах, емісійні цінні папери на пред’явника можуть бути переведені в бездокументарну форму існування шляхом депонування таких цінних паперів на рахунках у цінних паперах у Центральному депозитарії цінних паперів або Національному банку України відповідно до компетенції, встановленої Законом України "Про депозитарну систему України" (знерухомлені) в установленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку. Емісійні цінні папери на пред’явника, що існують в бездокументарній формі, не можуть бути переведені в документарну форму);
• іменні (іменні емісійні цінні папери існують виключно в електронній формі);
• ордерні (виключно паперова форма).

Права на цінний папір та права за цінним папером, що існує в паперовій формі, належать:

• пред’явникові цінного папера (цінний папір на пред’явника);
• особі, зазначеній у цінному папері (іменний цінний папір);
• особі, зазначеній у цінному папері, яка може сама реалізувати такі права або призначити своїм наказом іншу уповноважену особу (ордерний цінний папір).

Групи цінних паперів

В Україні відповідно до ч. 7 ст. 8 ЗУ "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" у цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів:

1. пайові цінні папери;
2. боргові цінні папери;
3. іпотечні цінні папери;
4. деривативні цінні папери;
5. товаророзпорядчі цінні папери.

Пайові цінні папери - цінні папери, що посвідчують участь власника таких цінних паперів (інвестора) у статутному капіталі та/або активах емітента (у тому числі активах, що знаходяться в управлінні емітента) та надають їх власнику (інвестору) право на отримання частини прибутку (доходу), зокрема у вигляді дивідендів, та інші права, встановлені законодавством, а також проспектом або рішенням про емісію, а для цінних паперів інститутів спільного інвестування - проспектом (рішенням про емісію) інституту спільного інвестування. До пайових цінних паперів належать:

1. акції;
2. інвестиційні сертифікати;
3. сертифікати ФОН;
4. акції корпоративних інвестиційних фондів;

Боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають обов’язок емітента або особи, яка видала неемісійний цінний папір, сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги, а також інші права власника та обов’язки емітента і осіб, які надають забезпечення за облігаціями. До боргових цінних паперів належать:

1. корпоративні облігації;
2. державні облігації України;
3. облігації місцевих позик;
4. казначейські зобов’язання України;
5. ощадні сертифікати банків;
6. депозитні сертифікати банків;
7. векселі;
8. облігації міжнародних фінансових організацій;

Іпотечні цінні папери - цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. До іпотечних цінних паперів належать:

1. іпотечні облігації;
2. заставні;

Деривативні цінні папери - цінні папери, що посвідчують право власника у визначених проспектом (рішенням про емісію цінних паперів) випадках та порядку вимагати від емітента придбання або продажу базового активу та/або реалізації встановлених проспектом (рішенням про емісію цінних паперів) прав щодо базового активу, та/або здійснення платежу (платежів) залежно від значення базового показника. До деривативних цінних паперів належать:

1. опціонні сертифікати;
2. фондові варанти;
3. кредитні ноти;
4. депозитарні розписки;
5. державні деривативи.

Вимоги до деривативних цінних паперів (крім державних деривативів), а також порядок їх емісії, обліку, обігу, викупу та погашення визначаються нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

Товаророзпорядчі цінні папери - цінні папери, що надають їх держателю право розпоряджатися майном, зазначеним у цих документах.

Держава може розміщувати на міжнародних ринках капіталу облігації зовнішньої державної позики України та державні деривативи.

Див. також

• Обов'язковий продаж акцій міноритарними акціонерами
• Обмеження монополізму та захист суб'єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції