Прийомна сім'я: поняття, пільги

Нормативна база

• Сімейний кодекс України
• Закон України "Про охорону дитинства"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 року № 565 "Про затвердження Положення про прийомну сім'ю"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року № 552 «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом “гроші ходять за дитиною”, оплати послуг із здійснення патронату над дитиною та виплати соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя, підтримки малих групових будинків»

Увага!!! З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану! Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року № 349 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо захисту прав дітей на період надзвичайного або воєнного стану" під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану у прийомні сім’ї можуть тимчасово влаштовуватися діти, які залишилися без батьківського піклування, на умовах тимчасового влаштування в межах передбаченої граничної чисельності дітей у прийомній сім’ї.

Прийомна сім'я

Прийомна сім'я - сім'я, яка добровільно взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (стаття 256^-1 Сімейний кодекс України). Діти, уражені ВІЛ-інфекцією, можуть влаштовуватися для виховання та спільного проживання у прийомній сім'ї за наявності відповідних висновків органів опіки та піклування і закладів охорони здоров'я, а їх загальна кількість не повинна перевищувати чотирьох осіб.

Прийомні батьки - подружжя або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, які взяли на виховання та спільне проживання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Прийомні діти - діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, влаштовані до прийомної сім'ї.

Прийомні діти влаштовуються в сім'ю до досягнення вісімнадцятирічного віку або до закінчення навчання у професійно-технічних чи вищих навчальних закладах, але не пізніше досягнення ними 23-річного віку (ст. 256³ СК України).

Між батьками і прийомними дітьми сімейних правовідносин не виникає. За вихованцями зберігається статус дитини- сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, що передбачає збереження раніше призначених аліментів, пенсій, інших виплат державної допомоги. Суми коштів, що належать прийомним дітям, переходять у розпорядження прийомних батьків і витрачаються ними на утримання прийомних дітей.

Утворення прийомної сім'ї

Для утворення прийомної сім'ї потрібно подати до органу, який утворює прийомну сім’ю (такими органами можуть бути районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міської ради), такі документи:

заяву кандидатів у прийомні батьки про утворення прийомної сім’ї із зазначенням інформації про наявність або відсутність кредитних зобов’язань;

копію документів, що посвідчують особу кандидатів у прийомні батьки;

довідку про реєстрацію місця проживання особи (для кандидатів у прийомні батьки та членів сім’ї, які проживають з ними на спільній житловій площі);

копію свідоцтва про шлюб (для подружжя);

висновок про стан здоров’я заявника - для заявників та членів сім’ї, які проживають з ними на спільній житловій площі;

довідку про доходи потенційної прийомної сім’ї за останні шість місяців або довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку);

довідку про наявність або відсутність виконавчого провадження стосовно боргових зобов’язань;

довідку про наявність або відсутність судимості, видану територіальним органом з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника (для кожного заявника та членів сім’ї, які проживають з ними на спільній житловій площі);

копію документа, що підтверджує право власності на житло кандидатів у прийомні батьки;

довідку про проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом із кандидатами у прийомні батьки, на утворення прийомної сім’ї, засвідчену нотаріально або написану власноручно в присутності посадової особи, яка приймає документи, про що робиться позначка на заяві із зазначенням прізвища, імені, по батькові, підпису посадової особи та дати.

Строк дії вищезазначених документів, становить 12 місяців з дня їх видачі, якщо інше не передбачено законодавством.

Важливо! Особи, які виявили бажання стати прийомними батьками, в обов'язковому порядку мають пройти навчання, організоване регіональними центрами соціальних служб із залученням спеціалістів з питань психології, педагогіки, медицини тощо, за програмою, затвердженою Мінсоцполітики. Кандидатури потенційних прийомних батьків та кандидатури дітей, які передаються на виховання, погоджуються з органами опіки та піклування.

Особи, які можуть бути прийомними батькам:

Прийомними батьками можуть бути окремі працездатні особи та особи, які перебувають у шлюбі, крім випадків, коли хоча б одна з них: - не пройшла курс навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

визнана в установленому порядку недієздатною або обмежено дієздатною;

позбавлена батьківських прав;

була усиновлювачем, опікуном, піклувальником, прийомним батьком, батьком-вихователем іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним, опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу було припинено з її вини;

за станом здоров'я не може виконувати обов'язки щодо виховання дітей (особи з інвалідністю I і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства);

перебуває на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;

зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами;

страждає на хвороби, перелік яких затверджений МОЗ щодо осіб, які не можуть бути усиновлювачами;

була засуджена за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324 і 442 Кримінального кодексу України, або має непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів.

Особи, які не можуть бути прийомними батьками:

особи, з якими на спільній житловій площі проживають члени сім’ї (у тому числі малолітні та неповнолітні діти), які мають глибокі органічні ураження нервової системи, хворі на СНІД (крім сімей, які беруть на виховання дітей, уражених ВІЛ-інфекцією), алкогольну, наркотичну залежність, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровано асоціальні прояви, нахили до насильства; - особи, які не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);

інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини, у тому числі особи, які вчинили домашнє насильство у будь-якій формі

Середньомісячний сукупний дохід сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, що передували місяцю звернення із заявою про утворення прийомної сім'ї, не може бути менший ніж розмір прожиткового мінімуму, встановлений законом для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Прийомні батьки є законними представниками прийомних дітей на підприємствах, в установах та організаціях без спеціальних на те повноважень, несуть персональну відповідальність за життя, здоров'я, фізичний і психічний розвиток прийомних дітей та дотримання принципу конфіденційності інформації щодо ураження прийомних дітей ВІЛ-інфекцією.

Прийомні батьки зобов’язані сприяти забезпеченню пріоритетного права прийомних дітей на усиновлення.

Створення прийомними батьками перешкод у забезпеченні такого права прийомних дітей є підставою для перегляду рішення про подальше функціонування прийомної сім’ї.

Хто приймає рішення про створення прийомної сім'ї

Рішення про утворення прийомної сім’ї приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської ради (далі - орган, який прийняв рішення) на підставі заяви сім’ї або окремої особи, які виявили бажання утворити прийомну сім’ю, за поданням відповідного висновку служби у справах дітей про можливість утворення прийомної сім’ї з урахуванням рекомендації центру соціальних служб за результатами проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Зазначена сім'я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, обов'язково інформується про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дітей, яких вони бажають взяти на виховання та спільне проживання.

На підставі рішення про утворення прийомної сім'ї між прийомними батьками та органом, який прийняв рішення про її утворення, укладається договір про влаштування дітей до прийомної сім'ї на виховання та спільне проживання (далі - договір) за формою визначеною законодавством.

Дія договору припиняється у разі виникнення у прийомній сім’ї несприятливих умов для виховання дітей та спільного проживання (тяжка хвороба прийомних батьків, відсутність взаєморозуміння батьків з дітьми, конфліктні стосунки дітей), невиконання прийомними батьками обов’язків щодо належного виховання, розвитку, утримання дітей та інших обставин передбачених законодавством.

У разі зміни сімейного стану (одруження, розлучення, смерті одного з подружжя) прийомні батьки зобов’язані не пізніше ніж через 10 календарних днів з дати зміни сімейного стану повідомити про це відповідній службі у справах дітей та соціальному працівнику або фахівцю із соціальної роботи, який здійснює соціальне супроводження сім’ї.

Контроль за умовами утримання, виховання, навчання прийомних дітей здійснюють служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад за місцем проживання сім’ї шляхом її відвідування. Періодичність відвідувань установлюється окремим графіком. Відвідування повинні проводитись не рідше ніж один раз на рік, крім першого відвідування, яке проводиться через три місяці після влаштування дитини в прийомну сім’ю.

Служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад, адміністрації закладів, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, надають допомогу потенційним прийомним батькам у підборі дітей та налагодженні контактів з ними.

Влаштування дітей у прийомну сім'ю проводиться з урахуванням віку прийомних батьків та дітей, щоб на час досягнення обома прийомними батьками пенсійного віку всі прийомні діти досягли віку вибуття з прийомної сім'ї. У разі досягнення пенсійного віку одним з прийомних батьків час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків. В окремих випадках за згодою сторін прийомна сім'я може функціонувати і після досягнення прийомними батьками пенсійного віку, але не більше ніж протягом п'яти років.

Контроль за виконанням договору, а також за умовами проживання, виховання прийомних дітей здійснюють місцеві служби у справах дітей і органи опіки та піклування районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих комітетів міських рад.

Важливо! Для оформлення прийомної сім'ї згода всіх повнолітніх членів родини, які проживають разом, є необхідною. У свою чергу прийомні батьки мають враховувати згоду не лише дорослих членів родини, а й рідних дітей, які не досягли повноліття.

Прийомні діти мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, якщо це не суперечить їхнім інтересам і не заборонено рішенням суду. Форми такого спілкування визначають органи опіки та піклування за погодженням з прийомними батьками та за участю центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

Матеріальне забезпечення прийомної сім'ї

Фінансування прийомних сімей здійснюється за рахунок державного бюджету. Державна соціальна допомога на дітей призначається прийомним батькам на кожну прийомну дитину в грошовій формі.

Призначення і виплата державної соціальної допомоги та грошового забезпечення здійснюються управліннями праці і соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці і соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем проживання дитини.

Виплата державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають у прийомних сім’ях, грошового забезпечення прийомним батькам, а також сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за прийомних батьків здійснюється за рахунок коштів, передбачених у загальному фонді державного бюджету Мінсоцполітики за відповідною програмою, згідно з Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом "гроші ходять за дитиною"

Заощаджені протягом року бюджетні кошти вилученню не підлягають і використовуються прийомними батьками для задоволення потреб прийомних дітей у наступному році.

Важливо! Раз на рік служба у справах дітей за місцем проживання сім’ї складає звіт про стан виховання, утримання і розвитку дітей у прийомній сім’ї на основі інформації, що надається центром соціальних служб, іншими установами або закладами надання соціальних послуг або соціальним працівником або фахівцем із соціальної роботи, який здійснює соціальне супроводження сім’ї, адміністрацією закладу дошкільної освіти або закладу загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, де навчається дитина, лікарем загальної практики - сімейним лікарем, лікарем-педіатром і дільничним офіцером місцевої поліцейської дільниці. Прийомні батьки обов’язково ознайомлюються із складеним звітом, який затверджується начальником служби у справах дітей.

Пільги для прийомної сім'ї

Перелік пільг, на які мають право прийомні сім'ї:

• оплата за газ, світло, воду – 30% (в деяких регіонах цифра може змінюватися за рішенням місцевої влади, але менше названої бути не може);
• харчуються в школі прийомні діти безкоштовно;
• за рішенням адміністрації, прийомній сім'ї можуть виділити кошти на ремонт кімнати для дітей, придбання необхідних меблів;
• безкоштовний проїзд для дітей на міських автобусах (трамваях, метро і т. д.), крім таксі;
• прийомні діти можуть безкоштовно навчатися в школах додаткової освіти за обраним напрямом (музика, танці тощо), а так само ходити на гуртки (крім комерційних);
• прийомним дітям виділяються безкоштовні путівки в табори відпочинку і санаторії;
• якщо дітей в сім'ї троє і більше, включаючи рідних, то на пільги мають право всі діти, причому, додається можливість одержання ліків безкоштовно для дітей до 6 років;
• безкоштовно сім'ї надається можливість отримати ділянку землі під фермерське господарство, розширити його, якщо кількість дітей збільшиться, отримати кредити або позики для розвитку господарства на пільгових умовах, а так само для будівництва житла для сім'ї.

Всі пільги і виплати повинні оформити в органах соцзахисту прийомні батьки після того, як підпишуть договір про прийомну сім'ю. Коли термін договору закінчується, для прийомної сім'ї припиняється дія всіх пільг і виплат.

Припинення дії договору про влаштування дітей до прийомної сім'ї на виховання та спільне проживання

Підстави для припинення дії договору:

• виникнення в прийомній сім'ї несприятливих умов для виховання дітей та спільного проживання (важка хвороба прийомних батьків, відсутність взаєморозуміння батьків з дітьми, конфліктні стосунки дітей);
• невиконання прийомними батьками обов'язків щодо належного виховання, розвитку та утримання дітей;
• порушення схеми антиретровірусної терапії дитини;
• невиконання індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю
• повернення дітей рідним батькам (опікуну, піклувальнику, усиновителю);
• досягнення дитиною повноліття;
• досягнення батьками пенсійного віку;
• виявлення обставин щодо навмисного виведення дитини з прийомної сім’ї з метою усиновлення її іноземцями, за винятком ситуацій, якщо іноземець є родичем дитини;
• за згодою сторін та з інших причин, передбачених договором, а також за наявності обставин, зазначених у ст. 212 СК України;
• прийомним батькам або членам сім'ї, з якими вони проживають на спільній житловій площі, у тому числі малолітнім та неповнолітнім дітям, діагностовано глибокі органічні ураження нервової системи, хворі на СНІД (крім сімей, які беруть на виховання дітей, уражених ВІЛ-інфекцією), алкогольну, наркотичну залежність, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровано асоціальні прояви, нахили до насильства.

Важливо! У разі припинення дії договору сім'я позбавляється статусу прийомної, а питання про подальше влаштування дітей вирішується органом опіки і піклування (дітей, уражених ВІЛ-інфекцією, – органом опіки і піклування на підставі висновку закладу охорони здоров'я), який вживає вичерпних заходів для запобігання поверненню (влаштуванню) дітей в інтернатні заклади.