Погроза знищення майна

Нормативна база

• Кримінальний кодекс України (КК України)
• Закон України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності"
• Постанова Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про злочини проти власності" [1]

Загальна інформація

Статтею 195 КК України передбачена кримінальна відповідальність за погрозу знищення чужого майна шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози. Дане кримінальне правопорушення є кримінальним проступком відповідно до частини другої статті 12 КК України.

Об'єкт кримінального проступку

Основним безпосереднім об'єктом кримінального проступку є право власності, а додатковим обов'язковим об'єктом - психічна недоторканність особи.

Предметом злочину є чуже майно.

Об'єктивна сторона кримінального проступку

З об'єктивної сторони кримінальний проступок полягає в активних діях, спрямованих на залякування потерпілого (власника чи законного володільця майна, особи, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, іншої особи, яка зацікавлена у збереженні цього майна) знищенням майна шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом.

Погроза знищення майна полягає в залякуванні негайно або в майбутньому знищити певне майно, яке є для винного чужим.

Погроза знищення чужого майна утворює склад вище вказаного кримінального проступку лише у випадках, коли винний погрожує це зробити шляхом підпалу, вибуху або загальнонебезпечним способом.

Предметом кримінального правопорушення є чуже майно.

Слід зазначити, що погроза знищенням окремих видів майна визнається кримінально протиправною, незалежно від способу, в який винний мав намір реалізувати свою погрозу (майна судді, присяжного, захисника, представника особи та їх близьких родичів, майна військового начальника). Такий підхід пояснюється підвищеною суспільною небезпекою погрози знищення майна у складі цих кримінальних правопорушень, оскільки вона має місце у зв'язку зі службовою чи професійною діяльністю потерпілого (здійсненням правосуддя, наданням правової допомоги, виконанням обов'язків з військової служби тощо).

Погроза пошкодження майна не є кримінальне караним діянням. Кримінальна відповідальність за таке діяння може наставати лише у спеціально передбачених кримінальним законом випадках, коли погроза пошкодження майна є складовою іншого кримінального правопорушення, наприклад, примушування до вступу в статевий зв'язок (частина третя статті 154 КК України), порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії (частина друга статті 161 КК України), вимагання (стаття 189 КК України), примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань (стаття 355 КК України).

Погроза знищення майна може бути виражена усно, письмово, жестами, демонструванням засобів, якими можна привести майно у непридатність (зброя, вибухівка тощо).

Обов'язковою ознакою погрози в складі цього кримінального проступку є наявність реальних підстав побоюватися здійснення цієї погрози.

Погрозу знищення майна, яка утворює склад кримінального правопорушення, слід відрізняти від публічних закликів до погромів, підпалів, знищення майна. В останньому випадку, на відміну від погрози, має місце не залякування потерпілого чи інших осіб знищенням певного майна, а підбурювання невизначеної кількості людей до вчинення зазначених дій, прагненням викликати намір знищити чи пошкодити певне майно.

Це кримінальне правопорушення вважається закінченим в момент сприйняття погрози знищення майна особою, якій вона адресується.

Пунктом 14 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про злочини проти власності" [2] погроза  пошкодити  чи знищити майно має місце лише тоді, коли вона  стосується  майна, що  належить  потерпілому чи  його близьким родичам, або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною. Умисне знищення або  пошкодження  такого  майна   під   час вимагання   повністю охоплюється  частиною  другою, третьою  або четвертою статті 189 КК,  крім випадків його  знищення чи пошкодження шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом,   яке  за   наявності   до  того   підстав   додатково  кваліфікується за частиною другою статті 194 КК.

Суб'єктивна сторона кримінального проступку

Суб'єктивна сторона кримінального проступку характеризується прямим умислом.

Мотиви і мета погрози можуть бути різними — помста, ненависть, нездорова конкуренція тощо. Якщо погроза здійснюється з хуліганських мотивів у процесі вчинення хуліган­ських дій, вчинене охоплюється статтею 296 КК України (хуліганство) і додаткової кваліфікації за статтею 195 КК України не потребує.

Суб'єкт кримінального проступку

Суб'єкт кримінального проступку загальний, будь-яка особа, яка досягла 16-ти років.

Знищення або пошкодження чужого майна внаслідок невиконання чи неналежного виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них за наявності інших необхідних ознак слід кваліфікувати за статтею 367 Кримінального кодексу України.

Покарання

Погроза знищення чужого майна шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози,- карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності" абзац  другий  частини першої  статті  195 після  слова "громадян" доповнити словами "або громадськими роботами  на строк від шістдесяти до ста двадцяти годин".