Припинення права користування земельними ділянками, у тому числі які використовуються з порушенням земельного законодавства: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 6: | Рядок 6: | ||
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15#Text Закон України «Про державний контроль за використання та охороною земель»] | *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15#Text Закон України «Про державний контроль за використання та охороною земель»] | ||
== Загальні відомості == | == Загальні відомості == | ||
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text | Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частини 1 статті 78 Земельного кодексу України] право на земельну ділянку – це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. | ||
Користування дає можливість громадянам вилучати із землі корисні властивості. Власник, має право використовувати землю так, як буде вважати за потрібне, але в межах цільового призначення земельної ділянки та не порушуючи норми земельного законодавства. | Користування дає можливість громадянам вилучати із землі корисні властивості. Власник, має право використовувати землю так, як буде вважати за потрібне, але в межах цільового призначення земельної ділянки та не порушуючи норми земельного законодавства. |
Версія за 08:18, 26 грудня 2022
Нормативна база
- Земельний кодекс України
- Кодекс адміністративного судочинства України
- Закон України "Про охорону земель"
- Закон України «Про державний контроль за використання та охороною земель»
Загальні відомості
Відповідно до частини 1 статті 78 Земельного кодексу України право на земельну ділянку – це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Користування дає можливість громадянам вилучати із землі корисні властивості. Власник, має право використовувати землю так, як буде вважати за потрібне, але в межах цільового призначення земельної ділянки та не порушуючи норми земельного законодавства.
Статтею 5 Закону України «Про державний контроль за використання та охороною земель» визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюють:
- центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин - Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр);
- виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.
Припинення права користування земельною ділянкою
Відповідно до статті 141 Земельного Кодексу України підставами для припинення права користування земельною ділянкою є:
- добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
- вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;
- припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;
- використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
- використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
- систематична несплата земельного податку або орендної плати;
- набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;
- використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини;
- передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об’єктом державно-приватного партнерства або об’єктом концесії.
Судова практика
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 289/718/18 (провадження № 14-126цс19). Справа стосується несплати орендарем орендної плати, а тому є підстави для розірвання договору оренди, тобто порушене право користування земельною ділянкою передбачене статтею 141 Земельного Кодексу України
Підстави для припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням вимог законодавства
Главою 22 Земельного кодексу України визначені підстави для припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням вимог законодавства, а саме:
- використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
- використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
- систематична несплата земельного податку або орендної плати;
- не усунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріальна-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в строки, встановлені приписами органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель.
Порядок виявлення порушення земельного законодавства
Відповідно до статті 9 Закону України «Про державний контроль за використання та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом:
- проведення перевірок;
- розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;
- участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель;
- розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель;
- проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.
Посадові особи спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель проводять обстеження земельної ділянки з метою визначення її стану та дотримання умов її використання в присутності користувачів земельної ділянки або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при обстеженні земельної ділянки землекористувача або уповноважених ними осіб обстеження проводиться за наявності двох свідків.
При проведенні обстеження:
- установлюється особа, яка є користувачем земельної ділянки;
- при встановленні факту зміни власника чи користувача об’єкта нерухомості вживаються заходи для з’ясування особи фактичного власника чи користувача;
- установлюється правомірність використання земельних ділянок іншими землекористувачами, яким вони не надані у власність чи користування;
- перевіряється наявність документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою;
- перевіряється дотримання режиму використання земельної ділянки відповідно до цільового та функціонального призначення;
- уточнюється відповідність місця розташування та меж земельної ділянки, мір ліній, визначених у документах, які посвідчують право користування земельною ділянкою, фактичним мірам ліній на місцевості (при необхідності).
За результати обстеження складається акт у двох примірниках у день проведення обстеження.
Важливо! Один із них залишається у Комісії, другий вручається або надсилається особі, яка перевірялась. При проведенні спільних обстежень з іншими органами контролю, копія акту надається цим органам.
В акті обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки повинно бути зазначено:
- дата та місце складання акту;
- прізвища членів Комісії, які проводили обстеження;
- посади та прізвища осіб, які були залучені до обстеження;
- посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при обстеженні;
- місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно—кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується;
- цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки;
- наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою;
- обставини порушення земельного законодавства;
- суть порушення.
Акт підписується всіма членами Комісії, які проводили обстеження, представником юридичної особи чи фізичною особою, що використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності).
До відома! В акті наводиться план—схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки із зазначенням суміжних землекористувачів). На плані—схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).
У разі виявлення порушення, державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель чи державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища складають протокол про адміністративне правопорушення, накладають адміністративне стягнення та видають припис щодо необхідності усунення в 30-денний строк.
У разі невиконання припису у 30-денний державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель чи державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища повторно накладає адміністративне стягнення та видає припис про припинення правопорушення та усунення його наслідків у 30-денний строк.
У разі не усунення особою в термін порушення вказаного у приписі, державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель чи державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища звертається до господарського суду з позовом про:
- розірвання договору оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки або договору про встановлення земельного сервітуту;
- припинення права постійного користування земельною ділянкою.
Факт використання земельної ділянки, що використовується з порушенням вимог законодавства має бути підтверджений матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:
- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства,
- протокол про адміністративне правопорушення,
- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства),
- акт обстеження земельної ділянки.
Судова практика
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 923/466/17.
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16.
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 1 жовтня 2019 року у справі № 911/2034/16.
Постанова Касаційного господарського суду від 30.09.2020 у справі №6/88-Б-05