Недійсність та скасування усиновлення дитини

Нормативна база

1. Конвенція про права дитини
2. Сімейний кодекс України
3. Цивільний процесуальний кодекс України
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 № 905 "Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей"
5. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав»

Недійсність усиновлення

Статтею 236 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначені підстави визнання усиновлення недійсним.

Усиновлення визнається недійсним за рішенням суду:

• якщо воно було проведене без згоди дитини та батьків, якщо така згода була необхідною.
• якщо усиновлювач не бажав настання прав та обов'язків, які виникають у результаті усиновлення (фіктивне усиновлення).

Усиновлення може бути визнане недійсним за рішенням суду:

• якщо воно було проведене на підставі підроблених документів.
• у разі відсутності згоди на усиновлення осіб, зазначених у статтях 220-222 СКУ.
• якщо одним із подружжя усиновлена дитина другого з подружжя, за умови якщо буде встановлено, що на момент усиновлення другий із подружжя не мав наміру продовжувати з ним шлюбні відносини.

Правові наслідки визнання усиновлення недійсним

Усиновлення, визнане недійсним, анулюється з моменту його здійснення.

У разі визнання усиновлення недійсним:

• припиняються права та обов'язки, які виникли раніше і встановлені законом для усиновлювача, його родичів та усиновленої дитини.
• відновлюються права та обов'язки між дитиною, її батьками та іншими родичами за походженням.
• дитина, яка не досягла чотирнадцяти років, за бажанням батьків або інших родичів передається їм.
• дитина, яка досягла чотирнадцяти років, місце її подальшого проживання визначається за її згодою.

У разі якщо передання дитини батькам або іншим родичам неможливе, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

У разі визнання усиновлення недійсним відновлюються прізвище, ім'я та по батькові дитини, які вона мала до усиновлення.

За бажанням дитини вона має право надалі іменуватися прізвищем, ім'ям та по батькові, які вона одержала у зв'язку з усиновленням.

Суд може постановити рішення про стягнення аліментів на дитину з особи, яка була її усиновлювачем, на строк не більш як два роки, якщо дитина не має батьків або батьки не мають змоги її утримувати, за умови, що усиновлювач може надавати матеріальну допомогу.

Скасування усиновлення

Статтею 239 СК України визначений порядок та підстави скасування усиновлення.

Усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо:

• воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання;
• дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення;
• між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов'язків.

Скасування усиновлення не допускається після досягнення дитиною повноліття.

Усиновлення може бути скасоване після досягнення дитиною повноліття, якщо протиправна поведінка усиновленого, усиновлювача загрожує життю, здоров'ю усиновлювача, усиновленого або інших членів сім'ї.

Усиновлення повнолітньої особи може бути скасовано судом за взаємною згодою усиновлювача і усиновленого або на вимогу одного з них, якщо сімейні відносини між ними не склалися.

Правові наслідки скасування усиновлення

Усиновлення скасовується від дня набрання чинності рішенням суду.

У разі скасування усиновлення:

• припиняються на майбутнє права та обов'язки, що виникли у зв'язку з усиновленням між дитиною та усиновлювачем і його родичами.
• відновлюються права та обов'язки між дитиною та її батьками, іншими родичами за походженням.
• дитина передається за бажанням батьків або інших родичів їм, а якщо це неможливо, - вона передається на опікування органові опіки та піклування.
• з підстави, зазначеної у пункті 1 частини першої статті 238 СК України, якщо дитина не передається батькам, за нею зберігається право на проживання у житловому приміщенні, в якому вона проживала після усиновлення.
• дитина має право на збереження прізвища, імені та по батькові, які вона одержала у зв'язку з усиновленням. За бажанням дитини їй присвоюється прізвище, ім'я, по батькові, які вона мала до усиновлення.

У разі скасування усиновлення з підстави, зазначеної у пункті 1 частини першої статті 238 СК України, якщо дитина не передається батькам, суд може постановити рішення про стягнення аліментів на дитину з особи, яка була її усиновлювачем, за умови, що останній може надавати матеріальну допомогу.

Порядок розгляду судами справ про про скасування усиновлення або визнання усиновлення недійсним

Згідно частин першої, другої статті 14 Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянута), ратифікованої Законом України № 3017-VI від 15 лютого 2011 року, усиновлення може бути скасовано або визнано недійсним лише за рішенням компетентного органу. Найвищі інтереси дитини завжди мають перевагу. Усиновлення може бути скасовано до досягнення дитиною повноліття лише на підставі серйозних обставин, передбачених законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно статтей 19, 23 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції.

Відповідно до статті 240 СК України право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення чи визнання його недійсним мають:

• батьки;
• усиновлювач;
• опікун;
• піклувальник;
• орган опіки та піклування;
• прокурор;
• усиновлена дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Проте, пунктом 9 статті 28 ЦПК України передбачено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред’являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Позовна давність щодо вимоги про скасування усиновлення не встановлена.

Порядок поновлення актового запису про народження у разі визнання усиновлення недійсним або скасування усиновлення

Після набрання чинності рішенням суду про визнання усиновлення недійсним або скасування усиновлення суд у місячний строк зобов'язаний надіслати копію рішення до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Орган державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про скасування усиновлення або визнання його недійсним вносить відповідні зміни до актового запису про народження дитини. Альтернативою скасування усиновлення є позбавлення усиновлювача батьківських прав.