Поняття та види неустойки

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Господарський кодекс України

Поняття неустойки, пені, штрафу

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Неустойка знайшла правове регулювання також у положеннях Господарського кодексу України, де для її визначення застосовується термін "штрафні санкції". Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Види неустойки

Окрім штрафу та пені також є інші види неустойки до яких відносять :

Підстава для класифікації	Вид
Залежно від способу встановлення	законна договірна
Залежно від способу обчислення	у твердо визначеній грошовій сумі у процентному відношення до суми зобов'язань
За періодичністю виплат	одноразова щомісячна щоденна
Залежно від предмета неустойки	у грошовій сумі у нерухомому майні у рухомому майні

Підстави виникнення права на неустойку

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Проценти на неустойку не нараховуються . Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання, а саме :

• особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили;
• не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Предмет неустойки

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом . Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення .

Правові наслідки сплати (передання) неустойки

Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

У зв'язку з оголошенням воєнного стану на території України та погіршенням економічного становища України,значна кількість позичальників не взмозі платити по кредитних зобов’язаннях.У зв’язку з цим Верховною Радою України було ухвалено Закон України № 2120-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану”. Новий закон змінює низку правил роботи банків та небанківських фінансових установ, зокрема тих, що надають послуги з кредитування.

Зокрема, законом передбачено, що на час дії воєнного стану та в тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування споживач не буде нести відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання зобов’язань за споживчим кредитом:

•          споживач звільняється від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання  споживачем зобов’язань за таким договором;

•          неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, які нараховані після 24 лютого 2022 року сплата яких передбачена договором про споживчий  кредит підлягають списанню;

•          у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом, крім випадків, коли встановлення змінюваної процентної ставки передбачено кредитним договором чи договором про споживчий кредит;

•          є правомірним збоку кредитора не  скасовувати відсотки за користування кредитними коштами.

Слід також зазначити, що за загальним правилом, передбаченим ст. 617 Податкового  Кодексу України, сторона договору звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії обставин непереборної сили – форс-мажору.

штрафних санкцій

У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Судова практика

На сьогодні судовою практикою визначається заборона одночасного стягнення різних видів неустойки за одним зобов'язанням. Мається на вазі, що не можна одночасно стягувати і штраф і пеню з боржника який не виконав вчасно обо прострочив виконання зобов'язання.

Правова позиція	Рішення суду
Стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою	Постанова Верховного Суду України у справі № 6-1138цс15
Суд за певних умов може зменшити як неустойки, так і процентів річних за час затримки розрахунку, відповідно до ст 625 ЦК України	Постанова Верховного Суду від 18.03.2020 по справі № 902/417/18 (12-79гс19)
Положення глави 19 ЦК про строки позовної давності щодо стягнення неустойки підлягають застосуванню з урахуванням особливостей, передбачених частиною шостою статті 232 ГК	Постанова Верховного Суду у справі № 910/29752/15 від 08.02.2017 р.
Якщо сторони досягли згоди про збільшення позовної давності, то розрахунок розміру пені та штрафу слід провести з її урахуванням для кожної вимоги	Постанова Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року №6-1824цс15
Відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення	Постанова Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15