Виділення частки майна, що знаходиться у спільній сумісній власності, у разі смерті одного з подружжя: відмінності між версіями
(Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] * [http://zakon3.rada.gov.ua/l...) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 49: | Рядок 49: | ||
Якщо серед спадкоємців є особи, над якими встановлена опіка чи піклування, свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя видається за наявності дозволу органу опіки і піклування. | Якщо серед спадкоємців є особи, над якими встановлена опіка чи піклування, свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя видається за наявності дозволу органу опіки і піклування. | ||
Свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя видається після оплати у день подачі всіх необхідних документів. | Свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя видається після оплати у день подачі всіх необхідних документів. | ||
[[Категорія: Доробити]] |
Версія за 12:27, 2 серпня 2017
Нормативна база
- Цивільний кодекс України
- Сімейний кодекс України
- Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду»
Поняття спільної сумісної власності та її особливості
Відповідно до ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Спільна сумісна власність – це власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності (ч. 1 ст. 368 ЦК України). Цією ознакою вона відрізняється від спільної часткової власності, де частки кожного із співвласників визначені. Підставами встановлення спільної сумісної власності є: укладення шлюбу, спільна праця за спільні грошові кошти членів сім’ї (ч.3, 4 ст. 368 ЦК України), передача майна у спільну сумісну власність наймача та членів його сім’ї у процесі приватизації державного житлового фонду (ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»). За загальним правилом, усе майно, яке набуте подружжям за час перебування у шлюбі є спільною сумісною власністю подружжя. При цьому не має значення, хто саме купував ту чи іншу річ, на чиє ім’я (чоловіка чи дружини) вона оформлена, та хто із подружжя заробляв кошти для придбання цього майна. До спільної сумісної власності подружжя відносяться також і будь-які доходи, отримані чоловіком чи дружиною за час шлюбу. Велике значення приділяється питанню виділення частки майна подружжя, яке знаходиться у пільній сумісній власності. В залежності від того в зареєстрованому шлюбі перебувала особа чи ні буде і відбуватись процедура одержання частки майна, яке знаходиться у спільній сумісній власності. Це стосується зарплати, пенсії, стипендії та інших доходів. Також, якщо чоловіком або дружиною укладений договір, то гроші і будь-яке інше майно, які були одержані за цим договором, так само будуть спільною власністю подружжя. Так, до прикладу, якщо один із подружжя придбав лотерейний квиток, то виграш за цим квитком буде спільною сумісною власністю та належатиме в рівній мірі обом, тому що вважається, що такий договір (придбання квитка) був укладений в інтересах сім’ї. Чоловік і дружина мають рівні права на користування та розпорядження таким майном. Вважається, що будь-який правочин щодо такого майна, вчиняється за згодою іншого з подружжя та в інтересах подружжя. Однак, якщо чоловік чи дружина бажають укласти договір, який необхідно нотаріально засвідчити або зареєструвати, згода іншого з подружжя обов’язково має бути подана письмово та посвідчена нотаріусом.
Куди звертатися, щоб отримати свідоцтво про право власності?
Особа, яка бажає отримати свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя повинна звернутися з відповідними документами до нотаріуса. Документи, які подаються для отримання свідоцтва про право власності Для одержання такого свідоцтва нотаріусу надається:
- письмова заява про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя. На заяві, яка підшивається до спадкової справи, нотаріусом встановлюється особа, яка подала заяву, із зазначенням реквізитів відповідних документів, за яким її встановлено, робиться відмітка про перевірку справжності підпису. На заяві, яка надійшла поштою, справжність підпису пережившого подружжя повинна бути засвідчена нотаріально;
- свідоцтво про смерть одного з подружжя, видане органом державної реєстрації актів цивільного стану (копія залишається в спадковій справі);
- свідоцтво про шлюб, видане органом державної реєстрації актів цивільного стану (копія залишається в спадковій справі);
- документ, який підтверджує право спільної сумісної власності подружжя на майно.
Якщо той з подружжя, який є живим, не має можливості надати нотаріусу документ, що підтверджує реєстрацію шлюбу зі спадкодавцем, то питання визнання права власності мають вирішуватися у судовому порядку. Відповідно до статті 61 Сімейного кодексу України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обігу. Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Об’єкти, які не належать до спільної сумісної власності подружжя
Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте ним до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них. Що стосується премії, нагороди, одержаних за особисті заслуги, право на їх частку визнається за другим з подружжя в судовому порядку.
Видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя
У разі смерті одного з подружжя нотаріус видає свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя. Для видачі такого свідоцтва необхідні дві умови: перебування подружжя в зареєстрованому шлюбі та придбання майна під час шлюбу на ім'я того з подружжя, який помер. Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини. При оформленні спадщини як за законом, так і за заповітом нотаріус повинен з'ясувати, чи є у спадкодавця той з подружжя, який пережив, і який має право на одержання свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя. Нотаріус роз'яснює такій особі її право на подання заяви про видачу свідоцтва та порядок його видачі. Та обставина, що той з подружжя, який пережив, є одночасно і єдиним спадкоємцем, не може бути підставою для відмови у видачі йому свідоцтва про право власності. Одержання частки у спільному майні є правом того із подружжя, хто є живим. Той із подружжя, хто є живим, має право подати заяву про те, що він не претендує на одержання свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя, оскільки майно є особистою приватною власністю спадкодавця. Така заява подається нотаріусу у письмовій формі як особисто, так і через представника, якщо останньому надано такі повноваження. Не має права відмовитись від своєї частки у спільному майні той із подружжя, який пережив, на користь інших спадкоємців, оскільки його частка не входить до складу спадкового майна. На відміну від порядку, встановленого для подачі заяви про прийняття спадщини, той з подружжя, який є живим, не має права подати заяву про видачу на його ім'я свідоцтва про право власності, а потім відмовитись від його одержання. Якщо той з подружжя, хто є живим, подає заяву про видачу свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя одночасно з видачею свідоцтва про право на спадщину і нотаріусом заведено спадкову справу, в якій є копії зазначених у пункті 5 цього розділу документів, такі документи додатково не подаються. Однак заява про видачу свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя подається незалежно від поданої заяви про прийняття спадщини та про видачу свідоцтва про право на спадщину. Якщо до складу спільного майна подружжя входить майно, що підлягає реєстрації, державний нотаріус повинен дотримуватись також вимог, встановлених Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя тому з подружжя, який є живим, нотаріус повідомляє спадкоємців, які прийняли спадщину. Спадкоємці, які з'явилися до нотаріуса, особисто подають заяву про те, що їм доведено до відома про видачу свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя і, у разі їх незгоди, роз'яснено порядок звернення до суду.Відсутнім спадкоємцям надсилається повідомлення поштою. У такому повідомленні зазначається склад спільного сумісного майна подружжя, на частку якого другому з подружжя, який є живим, видано свідоцтво про право власності, а також роз'яснюється право звернення до суду у разі оспорювання спадкоємцями майнових прав того з подружжя, що є живим. Якщо серед спадкоємців є особи, над якими встановлена опіка чи піклування, свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя видається за наявності дозволу органу опіки і піклування. Свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя видається після оплати у день подачі всіх необхідних документів.