Повернення сплаченого адвокату гонорару

Нормативна база

• Конституція України
• Цивільний кодекс України
• Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
• Закон України «Про захист прав споживачів»
• Правила адвокатської етики

Поняття гонорару адвоката

Відповідно до положень статті 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу та вільно обирає захисника своїх прав. Для забезпечення такого права в судах та інших державних органах діє адвокатура.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Загальні вимоги до змісту угоди про надання правової допомоги встановлені статтею 17 Правил адвокатської етики.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (зразок договору).

Правові наслідки невиконання або неналежного виконання адвокатом обов’язків за договором

Звернення до суду за захистом своїх прав

Адвокат зобов’язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом. У разі якщо умови повернення гонорару адвокатом не прописані в договорі або адвокат вважає звинувачення клієнта щодо невиконання або неналежного виконання адвокатом обов’язків за договором необґрунтованими, кожна особа відповідно до ч. 1 ст. 3 Цивільно процесуального кодексу України має право звернутися з позовом до суду (Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі) за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до підсудності справ позови до фізичної особи (адвоката) пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування (місцезнаходження офісу).

Позови до юридичних осіб (адвокатське бюро) пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням (ст. 109 Цивільно процесуального кодексу України).

Якщо клієнт звертається до суду (як споживач послуг, отже правова допомога – надання правових послуг) з позовом про захист прав споживачів, такий позов може пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору (ч.5 ст. 110 Цивільно процесуального кодексу України).

Судовий збір

При подачі позовів (про розірвання договору про надання правової допомоги, невиконання або неналежного виконання адвокатом обов’язків за договором, повернення сплаченого адвокату гонорару) повстає питання сплати судового збору.

Як вже зазначалося правова допомога полягає в наданні правових послуг, тобто клієнт є споживачем таких послуг.

Відповідно до ч.3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

При задоволенні вимог споживача за вищевказаними позовами, суд одночасно може вирішувати питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди на прохання позивача.

Право звернення зі скаргою на невиконання або неналежне виконання адвокатом своїх професійних обов’язків до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури

Також клієнт має право звернутися зі скаргою на невиконання або неналежне виконання адвокатом своїх професійних обов’язків до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури розглядає скарги громадян, окремі ухвали суддів, постанови, подання слідчих органів, голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії або її членів, заяви адвокатських об'єднань, підприємств, установ, організацій на дії адвокатів та вирішує питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, розглядає порушені з цих питань справи, приймає рішення про застосування дисциплінарного стягнення або про відмову у притягненні адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду (ч. 2 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Вища кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та за результатами розгляду має право:

• залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;
• змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;
• скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;
• направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії (ч. 5 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття (ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Судова практика

Справа про розірвання договору про надання правової допомоги та стягнення коштів.

Позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання договору про надання правової допомоги та стягнення коштів у зв’язку з тим, що адвокат отримав гонорар, проте правову допомогу за договором не надав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач умови договору не виконав. Тому позовні вимоги задоволено у повному обсязі: договір розірвано, з відповідача стягнуто гонорар та судовий збір.

Справа про розірвання договору про надання правової допомоги, повернення частини сплаченого гонорару, відшкодування моральної шкоди

Позивач уклав договір про надання правової допомоги з адвокатом, згідно якого останній мав представляти його інтереси в суді під час розгляду справи за його позовом.

Оскільки відповідач виконувала свої обов'язки за договором у спосіб, який не влаштовував позивача, той наполіг на поверненні частини гонорару. Відповідач погодилась повернути частину гонорару, про що видала позивачу розписку. Однак кошти так і не повернула.

Позов задоволено частково: з відповідача стягнуто частину сплаченого гонорару. В частині відшкодування завданої моральної шкоди відмовлено у зв’язку з тим, що позивач не довів, що договором, укладеним з відповідачем, була передбачена відповідальність за завдану моральну шкоду.

Справа про визнання договору про надання правової допомоги і додаткових угод недійсними, стягнення коштів.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання договору про надання правової допомоги та додаткових угод недійсним та стягнення заборгованості.

Відповідачем не підтверджено факту надання послуг, а також здійснення будь-яких витрат, пов’язаних з виконанням доручення. Суду не було надано акту (актів) наданих послуг, звіту про використання коштів на видатки, пов’язані з виконанням доручення, або інших доказів зі сторони відповідача. Також адвокат дав клієнту запевнення і гарантії стосовно реального результату виконання доручення, що суперечить законодавству.

Тому, судом прийнято рішення про визнання недійсними додаткових угод про оплату видатків. Угоду про гонорар визнано частково недійсною, так як правова допомога адвокатом частково була надана. Судом застосовано наслідки недійсності правочину ст. 216 Цивільного кодексу України та вирішено стягнути з адвоката частину основного боргу, трьох процентів річних за користування коштами та інфляційних втрат.