Порядок визнання в Україні іноземних документів про освіту

Нормативна база

• Конституція України
• Закон України "Про освіту"
• Закон України "Про вищу освіту"
• Закон України "Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні "
• Закону України «Про захист персональних даних»
• Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.05.2015 № 504 "Про деякі питання визнання в Україні іноземних документів про освіту"
• Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 952 "Про затвердження Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів"

Загальна інформація

Документ про освіту (освітній документ) - документ, який містить дані власника документа про ступінь вищої освіти, фахову спеціалізацію або професійну перепідготовку випускника освітньої установи або засвідчують проходження періоду навчання (далі - Документ) (пункт 2 розділу І Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах ступенів вищої освіти, затвердженого наказом Міністерство освіти і науки України від 05.05.2015 № 504 (далі - Порядок).

Компетентні органи та сфера дії їх рішень про визнання

1. Вищі навчальні заклади – з метою зарахування власника іноземного освітнього документа на навчання та/або на посаду наукового чи науково-педагогічного працівника до цього вищого навчального закладу. Рішенням вищого навчального закладу про визнання підтверджується право власника Документа на продовження навчання або працевлаштування у цьому вищому навчальному закладі, про що видається свідоцтво про визнання іноземного документа про освіту;
2. Міністерство освіти і науки України (МОН) – з метою працевлаштування та/або продовження навчання власника Документа на території України. Рішенням МОН підтверджується право власника Документа на продовження навчання та/або працевлаштування в Україні, про що видається про визнання іноземного документа про освіту (пункт 1 розділу ІІ Порядку).

Документи, що не потребують процедури визнання:

1) документи про освіту громадян колишнього СРСР, видані до 15 травня 1992 року (на підставі Угоди про співробітництво в галузі освіти (Ташкент, 1992));

2) документи, видані особам, за підсумками навчання до початку 1992/1993 навчального року в освітніх установах держав колишнього СРСР.

Порядок подання документів

Визнання здійснюється за заявою особи, поданою до компетентного органу. Заявником може бути власник Документа або інша особа, яка представляє його інтереси з питань процедури визнання; для неповнолітніх осіб заявником можуть бути їх законні представники.

Заявник подає до компетентного органу такі документи:

• засвідчені в установленому законодавством порядку копію та переклад українською мовою Документа (за необхідності - пред’явлення оригіналу);
• засвідчені в установленому законодавством порядку копію і переклад українською мовою додатка до Документа та/або інших документів, які містять інформацію про зміст навчальної програми (за необхідності - пред’явлення оригіналів).
• копії документів про попередню (середню, професійну або вищу) освіту за наявності такої освіти (за необхідності);
• копії документів, що засвідчують особу Заявника та власника, якщо власник не є Заявником (за необхідності - з перекладами українською мовою);
• заяву;
• заяву (згоду) власника Документа на обробку його персональних даних відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних»;
• інші документи, що підтверджують освіту та/або кваліфікацію власника, документи про допуск до професійної діяльності, практичний досвід (за необхідності - з перекладами українською мовою).

Зазначені документи можуть подаватися в електронному вигляді у форматі цифрових зображень.

Процедура визнання Документа

Процедура визнання Документа з метою продовження навчання здійснюється компетентним органом - вищим навчальним закладом до початку другого семестру першого року навчання власника Документа.

Процедура визнання складається з:

♦ Перевірка автентичності Документа та додатка до нього, яка здійснюється одним з таких способів:

• перевірка наявності штампа «Apostille», якщо у країні походження Документа він підтверджує автентичність документа, та перевірка реквізитів апостиля у відповідному реєстрі у разі наявності;
• перевірка у реєстрі документів про освіту, якщо такий реєстр запроваджено країною походження Документа або  освітньою установою, що його видала;
• направлення запиту щодо додаткових відомостей про автентичність видачі поданих документів до відповідних офіційних органів та/або освітніх установ інших держав.

♦ Підтвердження статусу освітньої установи та/або Програми, за результатами якої виданий Документ, яке здійснюється одним з таких способів:

• перевірка в національних офіційних джерелах: реєстрах органів акредитації/забезпечення якості освіти, міністерств освіти, асоціацій агенцій з акредитацій/забезпечення якості освіти, офіційних національних публікаціях про освітню систему;
• перевірка в міжнародних офіційних джерелах (веб-сайтах визнаних міжнародних організацій, веб-сайтах мереж оцінювачів дипломів);
• направлення запиту до відповідних уповноважених органів та/або освітніх установ інших держав щодо статусу освітньої установи та Програми.

♦ Оцінка кваліфікації або періоду навчання, зазначеної(го) в Документі, та встановлення еквівалентності освітньому або освітньо-професійному ступеню в Україні, академічних та/або професійних прав.

Наявність міжнародного договору між Україною та державою, освітньою установою якої видано Документ, не скасовує необхідності отримання офіційного рішення компетентного органу про визнання Документа.

У випадку прийняття компетентним органом рішення про визнання Документа, видається свідоцтво про визнання іноземного документа про освіту, яку діє безстроково.

Строк надання заявнику свідоцтва про визнання іноземного документа про освіту не може перевищувати 45 календарних днів з дня надходження усіх документів та інформації, необхідних для здійснення процедури визнання. Інформація про процедуру визнання розміщується на сайті компетентного органу.

Проведення Міністерством освіти і науки України процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів

Дія Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 952, поширюється на:

• дипломи доктора наук і доктора філософії, які є документами державного (установленого) зразка і видані уповноваженими органами атестації інших держав;
• документи про присудження наукових ступенів, які є еквівалентними таким документам, що видаються в Україні, а саме: доктора з галузі наук, кандидата наук, що відповідають кваліфікації доктора філософії; доктора габілітованого, що відповідає кваліфікації доктора наук.

Перегляд і оскарження результатів

Підстави відмови у визнанні:

Рішення про відмову у визнанні поданого документа приймається компетентним органом у разі, якщо:

• документи видані освітніми установами, які не є офіційно визнаними в системі освіти держави, в якій вони функціонують;
• документи видані філіями освітніх установ, якщо такі філії не є офіційно визнаними в системі освіти держави, на території якої вони провадять освітню діяльність цієї філії, якщо це передбачено законодавством іноземної країни;
• документи не містять інформації про здобуття їх власником ступеня вищої освіти, фахову спеціалізацію або професійну перепідготовку, а також про періоди навчання, за якими йому надаються академічні та/або професійні права (продовження навчання та/або працевлаштування за фахом);
• документи неправомірно видані освітньою установою іншої держави;
• документи не є автентичними;
• документи видані за результатами навчання за період, що становить менше ніж один академічний рік навчання;
• документи видані за результатами навчання, під час якого загальна набрана кількість навчальних кредитів становить менше ніж 30 кредитів Європейської кредитної транспортно-накопичувальної системи (ЄКТС) (або їх еквіваленту кількість академічних годин);
• документи не відповідають офіційно затвердженому стандарту оформлення документів про освіту, якщо такий стандарт прийнятий у державі, в якій функціонує освітня установа;
• документи видані в результаті навчання за програмою, яка не може бути співвіднесена з жодним ступенем вищої освіти, фаховою спеціалізацію, напрямом підготовки (спеціальності, кваліфікації) системи освіти України;
• документи не визнаються в державі, якій належить освітня установа;
• документи не містять повної інформації щодо змісту навчальної програми, що унеможливлює встановлення еквівалентності присвоєних за цими документами ступеню вищої освіти, фахової спеціалізації або професійної перепідготовки у системі освіти України;
• встановлено, що документ про освіту одержаний на підставі неавтентичного документа про попередню освіту;
• встановлено, що документ про освіту одержаний на підставі документа про попередню освіту, який не надавав його власнику відповідних академічних прав (якщо інше не передбачено законодавством країни походження документа про освіту).

У разі незгоди заявника з результатами процедури визнання, заявник протягом трьох місяців з дня реєстрації повідомлення про відмову у визнанні іноземного освітнього документа або з дня реєстрації свідоцтва про визнання іноземного документа про освіту в електронному обліку може звернутися до компетентного органу, що здійснював процедуру визнання.

Рішення компетентного органу можуть бути оскаржені до суду.

Корисні посилання

• Визнання іноземних документів
• Визнання іноземних документів про освіту