Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України: відмінності між версіями
мНемає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 12: | Рядок 12: | ||
Справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України підсудні Верховному Суду України як суду першої інстанції. | Справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України підсудні Верховному Суду України як суду першої інстанції. | ||
Пунктом 1 частини третьої статті 151 КАСУ передбачено, що судом не допускається забезпечення позову шляхом зупинення актів Верховної Ради України, Президента України. | Пунктом 1 частини третьої статті 151 КАСУ передбачено, що судом не допускається забезпечення позову шляхом зупинення актів Верховної Ради України, Президента України. | ||
== Порядок судового розгляду == | == Порядок судового розгляду == |
Версія за 16:22, 11 січня 2022
Нормативна база
Загальна інформація
Відповідно до статті 266 КАСУ в особливому порядку розглядають адміністративні справи щодо:
♦ законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України;
♦ законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України.
Справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України підсудні Верховному Суду України як суду першої інстанції.
Пунктом 1 частини третьої статті 151 КАСУ передбачено, що судом не допускається забезпечення позову шляхом зупинення актів Верховної Ради України, Президента України.
Порядок судового розгляду
Адміністративні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п’яти суддів.
Верховний Суд за наслідками розгляду адміністративних справ може:
- визнати акт Верховної Ради України, Президента України протиправним та нечинним повністю або в окремій його частині;
- визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України протиправними, зобов’язати Верховну Раду України, Президента України вчинити певні дії;
- застосувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені статтею 245 КАСУ, а саме:
- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення;
- визнати дії суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язати утриматися від вчинення певних дій;
- встановити наявність чи відсутність компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень;
- прийняти судом одне із зазначених рішень та стягнути з відповідача - суб’єкта владних повноважень кошти на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Судом апеляційної інстанції у справах є Велика Палата Верховного Суду. Судове рішення Верховного Суду у таких справах набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Судова практика
- Постанова Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 9901/283/19
- Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду України від 12 червня 2020 року у справі № 9901/36/20
- Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду України від 19 серпня 2020 року у справі № 9901/294/19