Припинення права користування земельними ділянками, у тому числі які використовуються з порушенням земельного законодавства

Нормативна база

• Земельний кодекс України
• Кодекс адміністративного судочинства України
• Закон України "Про охорону земель"
• Закон України «Про державний контроль за використання та охороною земель»

Загальні відомості

Відповідно до ч. 1 ст. 78 Земельного кодексу України право на земельну ділянку – це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Користування дає можливість громадянам вилучати із землі корисні властивості. Власник, має право використовувати землю так, як буде вважати за потрібне, але в межах цільового призначення земельної ділянки та не порушуючи норми земельного законодавства.

Статтею 5 Закону України «Про державний контроль за використання та охороною земель» визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюють:

• центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин - Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр);
• виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.

Підстави для припинення права користування земельними ділянками

Главою 22 Земельного кодексу України визначені підстави для припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням вимог законодавства, а саме:

• використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
• використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
• систематична несплата земельного податку або орендної плати;
• не усунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріальна-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в строки, встановлені приписами органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель.

Порядок виявлення порушення земельного законодавства

Відповідно до статті 9 Закону України «Про державний контроль за використання та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом:

• проведення перевірок;
• розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;
• участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель;
• розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель;
• проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Посадові особи спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель проводять обстеження земельної ділянки з метою визначення її стану та дотримання умов її використання в присутності користувачів земельної ділянки або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при обстеженні земельної ділянки землекористувача або уповноважених ними осіб обстеження проводиться за наявності двох свідків.

При проведенні обстеження:

• установлюється особа, яка є користувачем земельної ділянки;
• при встановленні факту зміни власника чи користувача об’єкта нерухомості вживаються заходи для з’ясування особи фактичного власника чи користувача;
• установлюється правомірність використання земельних ділянок іншими землекористувачами, яким вони не надані у власність чи користування;
• перевіряється наявність документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою;
• перевіряється дотримання режиму використання земельної ділянки відповідно до цільового та функціонального призначення;
• уточнюється відповідність місця розташування та меж земельної ділянки, мір ліній, визначених у документах, які посвідчують право користування земельною ділянкою, фактичним мірам ліній на місцевості (при необхідності).

За результати обстеження складається акт у двох примірниках у день проведення обстеження.

Важливо! Один із них залишається у Комісії, другий вручається або надсилається особі, яка перевірялась. При проведенні спільних обстежень з іншими органами контролю, копія акту надається цим органам.

В акті обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки повинно бути зазначено:

1. дата та місце складання акту;
2. прізвища членів Комісії, які проводили обстеження;
3. посади та прізвища осіб, які були залучені до обстеження;
4. посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при обстеженні;
5. місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно—кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується;
6. цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки;
7. наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою;
8. обставини порушення земельного законодавства;
9. суть порушення.

Акт підписується всіма членами Комісії, які проводили обстеження, представником юридичної особи чи фізичною особою, що використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності).

До відома! В акті наводиться план—схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки із зазначенням суміжних землекористувачів). На плані—схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).

У разі виявлення порушення, державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель чи державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища складають протокол про адміністративне правопорушення, накладають адміністративне стягнення та видають припис щодо необхідності усунення в 30-денний строк.

У разі невиконання припису у 30-денний державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель чи державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища повторно накладає адміністративне стягнення та видає припис про припинення правопорушення та усунення його наслідків.

У разі не усунення особою в термін порушення вказаного у приписі, державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель чи державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища звертається до господарського суду з позовом про:

• розірвання договору оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки або договору про встановлення земельного сервітуту;
• припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Факт використання земельної ділянки, що використовується з порушенням вимог законодавства має бути підтверджений матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:

• акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства,
• протокол про адміністративне правопорушення,
• припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства),
• акт обстеження земельної ділянки.

Відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку, протягом місяця з дня ознайомлення з відповідним рішенням, шляхом звернення до адміністративного суду.

Судова практика

Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16.04.2004 N 7.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 923/466/17.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 1 жовтня 2019 року у справі № 911/2034/16.

Постанова Касаційного господарського суду від 30.09.2020 у справі №6/88-Б-05