Декларування та реєстрація місця проживання та перебування біженців, осіб, які потребують додаткового захисту та шукачів притулку

Нормативна база

• Закон України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"
• Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"
• Закон України "Про адміністративні послуги"
• Закон України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 "Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 14.03.2012 № 202 "Про затвердження положення про посвідчення біженця"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 14.03.2012 № 196 "Про затвердження положення про посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту"
• Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2011 № 649 "Про затвердження Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту"

Категорія осіб, які повинні зареєструвати своє місце проживання/перебування

Державна міграційна служба та її територіальні органи контролюють дотримання органами реєстрації вимог законодавства з питань реєстрації місця проживання, а також їх діяльності у сфері реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою:

1) створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом;

2) ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою;

3) використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках.

Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 2 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", декларування місця проживання особи – повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади.

Відповідно до п. 12 ч. 1 статті 2 того ж Закону, реєстрація місця проживання (перебування) особи – внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.

Відовідно до ч. 1 статті 5 того ж Закону, громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов’язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні,

Стаття 3 зазначеного Закону надає визначення наступних термінів:

• Місце проживання – житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги

• Місце перебування – житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 1 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового захисту", довідка про звернення за захистом є документом, що засвідчує законність перебування особи на території України. З наведених положень закону випливає, що іноземці несуть обов'язок декларувати лише місце свого проживання. Для осіб, що не проживають, а на законних підставах перебувають на території України (шукачів захисту) немає обов'язку декларування місця перебування. Разом з тим, вони мають таке право, і таке декларування бажане з огляду на те, що воно необхідне для отримання соціальних послуг, отримання офіційної кореспонденції, тощо.

Куди необхідно звернутись

Відповідно до пп. 3,4 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради. Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом 30 календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Відповідно до п. 3.2 Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.09.2011 №649, територіальний орган Державної міграційної служби роз'яснює особі порядок реєстрації за місцем тимчасового проживання.
Реєстрація місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в день подання особою або її представником документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена одночасно із зняттям з попереднього місця проживання.

Перелік документів, необхідних для реєстрації місця проживання / перебування

Відповідно до пункту 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207,

Для реєстрація місця проживання особа або її представник подає:

• заяву за формами, наведеними відповідно у додатках 6, 7 або 8 до Правил;
• документ, до якого вносяться відомості про місце проживання (посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист);
• квитанцію про сплату адміністративного збору;
• документи, що підтверджують:

1. право на проживання в житлі (документи на право власності, рішення суду про надання права на користування житловим приміщенням, договір оренди та інші документи);
2. право на перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі,закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи;

• заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 11 до Правил (у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

Посвідчення біженця

Для реєстрація місця перебування особа або її представник подає:

Відповідно до п. 25 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207, реєстрація місця перебування осіб, що звернулися за захистом в Україні із заявою за формою згідно з додатком 8 до Правил, здійснюється на визначений законом строк на підставі документів, визначених пунктом 18 Правил (крім квитанції про сплату адміністративного збору).
Відомості про реєстрацію місця перебування вносяться до довідки про звернення за захистом в Україні, зразок якої затверджується наказом МВС.

Довідка про звернення за захистом в Україні

Порядок розгляду заяви про реєстрацію місця проживання/перебування

Посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту

Відповідно до п. 19 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207, працівник органу реєстрації або центру надання адміністративних послуг перевіряє належність документа, до якого вносяться відомості про місце проживання (або документа, до якого вносяться відомості про місце перебування, - у разі реєстрації місця перебування), особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про реєстрацію місця проживання/перебування (у разі потреби надає допомогу особі в заповненні бланка заяви) та наявність документів, необхідних для реєстрації місця проживання/перебування, про що ним вчиняється відповідний запис у цій заяві.

Працівник органу реєстрації в день звернення особи приймає рішення:

• про реєстрацію або про відмову у реєстрації місця проживання особи;
• вносить відомості про реєстрацію місця проживання у документ, до якого вносяться відомості про місце проживання (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування, - у разі реєстрації місця перебування);
• формує і вносить дані про реєстрацію місця проживання особи до реєстру територіальної громади;
• формує інформацію про реєстрацію місця проживання/перебування особи для її передачі до Єдиного державного демографічного реєстру;
• повертає особі або її представнику документ до якого вносяться відомості про реєстрацію місця проживання/ перебування.

Підстави для відмови в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання

Відповідно до ст. 9¹ Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо:

• особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію;
• у поданих особою документах містяться недостовірні відомості або подані нею документи є недійсними;
• для реєстрації або зняття з реєстрації звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку.

Рішення про відмову приймається в день звернення особи. Заява про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання повертається особі із зазначенням у ній причин відмови.

Підготовлено експертами ГО "ДЕСЯТЕ КВІТНЯ" за підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні