Державна підтримка розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства

Нормативна база

• Податковий кодекс України
• Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки сільгосптоваровиробників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 року № 77
• Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 року № 587
• Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 06 вересня 2021 № 173 "Про утворення комісії Мінагрополітики для надання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою "Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників", які використовуються для державної підтримки виробників плодів, ягід, винограду та хмелю" (зі змінами, внесеними наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27 жовтня 2021 № 321)

Розвиток садівництва, виноградарства та хмелярства в Україні

Українське садівництво - розвиток і перспективи

Розвитку вітчизняної галузі садівництва останнім часом приділяється значна увага, адже цей напрям агробізнесу гарантує довгострокову економічну вигоду та стійкий збут продукції. Однак поряд із впливом кліматичних змін галузь наразилася на неочікувані проблеми логістики та збуту продукції, що може досить суттєво позначитися в майбутньому на перспективах розвитку цього напряму агробізнесу.

Площі, відведені під сади, ягідники та виноградники, дуже малі. І, як видно з динаміки, цей сегмент агробізнесу перебуває в депресивному стані. Усупереч цьому Україна входить у десятку найбільших світових виробників фруктів та ягід за дев’ятьма із сімнадцяти культур, вирощування яких поширене в наших кліматичних зонах. До них належать абрикос, черешня, вишня, слива, волоський горіх, журавлина, смородина, аґрус та малина. Тобто навіть у депресивному стані наше садівництво демонструє порівняно непогані результати.

Виробництво фруктів та ягід — це не тільки земля, дерева чи кущі та робочі руки. Тут ідеться про певну технологію, що потребує системності.

Садівництво і ягідництво — це ніша для фермерів та домогосподарств. Оптимальна кількість землі під сад кратна одиницям чи десяткам гектарів. У такому разі можна проконтролювати процес виробництва й заробляти на ньому непогані гроші. Тобто йдеться про розмір паїв одної чи кількох сімей. Коли дивитися в такому ракурсі, то в Україні є непогані передумови, щоб садівництво стало масовим. Але чомусь воно таким не стає. Звісно, для цього існують перешкоди, адже ми не схильні ризикувати й украй неохоче беремося за щось нове та невідоме.

Українське виноградарство - розвиток і перспективи

Виноградарство в Україні має багатовікову історію. Найбільші площі виноградників були в 60-х роках минулого століття і складали близько 400 тис. га. Проте на сьогодні площа виноградників скоротилася майже в 5 разів і продовжує скорочуватись. На сьогодні їх площа становить близько 40 тис. га. В основному виноградники зосереджені в Одеській, Херсонській, Миколаївській, Запорізькій та Закарпатській областях.

Наразі необхідно визначити пріоритети розвитку виноградарства з урахуванням зональних та регіональних особливостей. Приділити увагу розробці спеціальних державних програм зі збереження кращих сортів винограду.

Отже, сприятливі ґрунтово-кліматичні умови, відмінні сорти винограду, знання та багаторічний досвід у виробництві вина дозволяють створювати українське вино з унікальними смаковими та якісними показниками.

А потенціал ємності внутрішнього й зовнішнього ринку вина, наявність інтелектуального та виробничого капіталів для впровадження інноваційних технологій, переорієнтація споживчих переваг від міцних алкогольних напоїв до вин обумовлюють необхідність вдосконалення й розвитку виноградарства та виноробства в Україні.

Українське хмелярство - розвиток і перспективи

Окрім садів, виноградників та ягідників, багаторічними насадженнями вважають ще, зокрема, вирощування хмелю, ефіроолійних та лікарських культур, квітники та розсадники.

Хмелярство — важлива складова сільського господарства України. Його продукцію використовують традиційно для пивоваріння.

Саме хміль надає пиву різнобарвну гаму смакових відтінків, пікантну гіркоту, аромат і стійкість. Оскільки споживання пива в світі постійно зростає, то й збільшується попит на хмелесировину. До того ж, екстракти хмелю частіше стали використовувати в галузях, не пов’язаних із пивоварінням: у харчовій, медичній, фармацевтичній промисловості. Свідченням тому є збільшення обсягів світової торгівлі продукцією хмелярства за останні 20 років більш ніж удвічі. Вітчизняне хмелярство досягло найбільшого розвитку в 70–80-ті роки минулого століття, коли Україна за площею насаджень та валовим збором хмелю вийшла на п’яте місце в світі після Німеччини, США, Китаю та Чехословаччини. Це давало можливість повністю забезпечити внутрішні потреби України та частину хмелю відправляти за кордон. Незважаючи на те, що попит на хміль постійно зростає, сьогодні українські хмелярі лише частково задовольняють внутрішній ринок, хоча галузь має всі можливості для виробництва потрібної кількості шишок хмелю. Вказані тенденції зумовлюють потребу розглянути стан хмелярства в Україні на сьогодні та перспективи його розвитку в подальшому.

Умови отримання державної підтримки для розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства

Згідно Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 року № 587 (далі - Порядок), бюджетні кошти спрямовуються на державну підтримку виробників плодів, ягід, винограду та хмелю з метою стимулювання збільшення площ насаджень, обсягів виробництва плодово-ягідної продукції, винограду та хмелю, нарощування потужностей з їх зберігання та переробки.

Отримувачами бюджетних коштів є суб’єкти господарювання - юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми та форми власності і фізичні особи - підприємці, що провадять діяльність у галузях садівництва, виноградарства та хмелярства.

На отримання бюджетних коштів мають право суб’єкти господарювання:

• стосовно яких не порушено справу про банкрутство, та/або яких не визнано банкрутами, та/або які не перебувають на стадії ліквідації;

• які не мають на перше число місяця, в якому приймається рішення про включення до розподілів бюджетних коштів для компенсації витрат за напрямами, визначеними пунктом 4 Порядку, і реєстрів суб’єктів господарювання, яким нараховано компенсацію вартості за напрямами, визначеними пунктом 5 Порядку, прострочену більш як шість місяців заборгованість з платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

Пунктом 4 Порядку передбачено, що суб’єктам господарювання, які закладають плодово-ягідні насадження, виноградники та хмільники, бюджетні кошти надаються на безповоротній основі в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на поточний рік, для компенсації витрат (без урахування податку на додану вартість), здійснених у період з 1 жовтня попереднього року по 30 вересня поточного року на:

1. придбання садивного матеріалу плодово-ягідних культур, винограду та хмелю (далі - садивний матеріал), - у розмірі до 80 відсотків здійснених витрат (після проведення ними садіння або ремонту насаджень);
2. проведення робіт та придбання матеріалів для спорудження шпалер і встановлення систем краплинного зрошення (далі - роботи), - у розмірі до 50 відсотків здійснених витрат (після завершення монтажних робіт);
3. закупівлю техніки, механізмів та обладнання (зокрема іноземного виробництва, які не виробляються в Україні) для проведення технологічних операцій у виноградарстві, садівництві і хмелярстві згідно із затвердженим Мінекономіки переліком такої техніки, механізмів та обладнання, - у розмірі до 30 відсотків їх вартості. Компенсація витрат за садивний матеріал не може перевищувати нормативи, у межах яких проводиться часткове відшкодування їх вартості, затверджені Мінекономіки.

Суб’єктам господарювання - виробникам плодів, ягід, винограду та хмелю, які провадять сільськогосподарську діяльність з обробки, переробки та/або консервації плодів, ягід, винограду та хмелю, бюджетні кошти надаються на безповоротній основі в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на поточний рік, для компенсації до 50 відсотків вартості (без урахування податку на додану вартість):

• нового будівництва та реконструкції холодильників для зберігання плодів, ягід, столових сортів винограду та хмелю власного виробництва, цехів первинної переробки винограду, плодів та ягід власного виробництва, об’єктів із заморожування плодово-ягідної продукції (далі - об’єкти);

• придбання ліній товарної обробки плодів та ягід, автоматизованих ліній з висушування плодів, ягід та хмелю власного виробництва, ліній з переробки плодів, ягід та технічних сортів винограду власного виробництва на соки, пюре, виноматеріали (далі - лінії) після завершення пусконалагоджувальних робіт.

Компенсації підлягає вартість об’єктів, введених в експлуатацію з 1 жовтня попереднього року по 30 вересня поточного року, та/або вартість ліній, придбаних у той самий період.

Бюджетні кошти спрямовуються на погашення кредиторської заборгованості, зареєстрованої в органах Казначейства за видатками, які передбачені на державну підтримку виробників плодів, ягід, винограду та хмелю, в установленому порядку.

Порядок отримання державної підтримки для розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства

Розподіл бюджетних коштів за напрямами, визначеними пунктами 4 і 5 Порядку та їх перерозподіл протягом року з урахуванням фактичного подання документів для отримання компенсації затверджується наказом Мінекономіки.

Для надання бюджетних коштів:

• Мінекономіки утворює комісію, яка є постійно діючим органом, затверджує її склад, положення про неї, передбачені Порядком, форми звітності та нормативи;

• облдержадміністрації утворюють комісії з прийняття рішень щодо компенсації витрат за напрямами, визначеними пунктом 4 Порядку, затверджують їх склад та положення про них.

Суб’єкти господарювання подають до 15 жовтня обласним комісіям такі документи:

1)для отримання компенсації витрат на садивний матеріал і роботи:

• заявку на отримання бюджетних коштів; довідку про відкриття поточного рахунка, видану банком;

• письмове зобов’язання щодо повернення до державного бюджету в місячний строк бюджетних коштів у разі встановлення контролюючими органами факту їх незаконного одержання та/або нецільового використання;

• засвідчені підписом керівника суб’єкта господарювання копії документів, що посвідчують право власності та/або користування земельною ділянкою;

• засвідчену підписом керівника суб’єкта господарювання копію проектної документації на створення виноградників столових сортів, плодово-ягідних насаджень і хмільників та копію затвердженої Мінекономіки проектної документації на створення виноградників технічних сортів;

• акт інвентаризації насаджень за формою, затвердженою Мінекономіки;

• акт про фактичний обсяг виконаних робіт і витрат за формою, затвердженою Мінекономіки;

• реєстри витрат на садивний матеріал і роботи разом із завіреними копіями первинних бухгалтерських документів, що підтверджують такі витрати та облік їх на балансі, зокрема документів про здійснення оплати товарів і послуг;

• засвідчені підписом керівника суб’єкта господарювання копії таких сертифікатів на садивний матеріал (у разі садіння (ремонту) насаджень): для садивного матеріалу вітчизняного виробництва - сертифіката, що засвідчує сортові якості садивного матеріалу, та сертифіката, що засвідчує товарні якості садивного матеріалу; для ввезеного на митну територію України садивного матеріалу - фітосанітарного сертифіката та сертифіката країни-експортера;

• фотоматеріали з підтвердженням садіння (ремонту) насаджень, спорудження шпалери та встановлення систем краплинного зрошення;

2) для отримання компенсації витрат на техніку, механізми та обладнання:

• заявку на отримання бюджетних коштів;

• довідку про відкриття поточного рахунка, видану банком;

• письмове зобов’язання щодо повернення до державного бюджету в місячний строк бюджетних коштів у разі встановлення контролюючими органами факту їх незаконного одержання та/або нецільового використання;

• акт приймання-передачі техніки, механізмів та обладнання;

• засвідчену підписом керівника суб’єкта господарювання копію свідоцтва про реєстрацію техніки та/або механізмів (якщо вони підлягають обов’язковій державній або відомчій реєстрації);

• засвідчені підписом керівника суб’єкта господарювання копії первинних бухгалтерських документів, що підтверджують відповідні витрати та облік на балансі техніки, механізмів та обладнання, зокрема документів про здійснення оплати за них;

• акт інвентаризації насаджень.

У разі подання суб’єктом господарювання документів для отримання компенсації витрат за напрямами, визначеними пунктом 4 Порядку, документи, що дублюються, подаються в одному екземплярі.

Обласні комісії перевіряють наявність повного пакета документів, відповідність сортового складу садивного матеріалу Державному реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні на відповідний рік (з урахуванням вимог законодавства щодо строків його поширення), реєстрацію сертифікатів на садивний матеріал вітчизняного виробництва в реєстрі сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал, відповідність суб’єктів господарювання вимогам, визначеним абзацом третім пункту 3 Порядку, відповідність садивного матеріалу і робіт проектній документації, копії первинних бухгалтерських документів, зокрема документів про здійснення оплати товарів і послуг, що підтверджують заявлені до компенсації витрати та інформацію, відображену на фотоматеріалах, що підтверджує факт садіння (ремонту) насаджень садивним матеріалом і робіт, що заявлені на компенсацію витрат.

Незалежно від результатів розгляду документів обласні комісії забезпечують надходження до 1 листопада до Мінекономіки зведених відомостей про фактичні витрати та попередні обсяги компенсації і висновків за результатами аналізу отриманих документів, зведених реєстрів техніки, механізмів та обладнання за формами, затвердженими Мінекономіки, актів про фактичний обсяг виконаних робіт та витрат, а в разі надходження відповідного запиту Мінекономіки - інші підтвердні документи. Вчасно поданими вважаються документи, які надійшли до Мінекономіки та зареєстровані в системі електронного документообігу до 1 листопада включно.

Документи, подані не в повному обсязі або оформлені неналежним чином, повертаються обласній комісії в десятиденний строк. Документи, що надійшли після закінчення строку їх подання, не розглядаються.

3) для отримання компенсації вартості об’єктів суб’єкти господарювання подають до 15 жовтня комісії Мінекономіки такі документи:

• заявку на отримання бюджетних коштів; довідку про відкриття поточного рахунка, видану банком;

• письмове зобов’язання щодо повернення до державного бюджету в місячний строк бюджетних коштів у разі встановлення контролюючими органами факту їх незаконного одержання та/або нецільового використання;

• відомості, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта; типову форму № ОЗ-1 “Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів” - для компенсації вартості нового будівництва об’єктів;

• типову форму № ОЗ-2 “Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів” - для компенсації вартості реконструкції об’єктів;

• засвідчену підписом керівника суб’єкта господарювання копію кошторисної та технологічної частин проектної документації;

• акт інвентаризації насаджень.

Вчасно поданими вважаються заявка та документи, які надійшли до Мінекономіки та зареєстровані в системі електронного документообігу до 15 жовтня включно.

Документи, подані не в повному обсязі, повертаються Мінекономіки суб’єкту господарювання в десятиденний строк. Документи, що надійшли після закінчення строку їх подання, не розглядаються.

Для розрахунку компенсації вартості реконструйованого об’єкта не включається балансова вартість об’єкта на початок реконструкції.

Компенсації підлягає вартість основних фондів, підтверджена актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів та/або приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів (№ ОЗ-1, ОЗ-2), які передбачені проектно-кошторисною документацією.

4) для отримання компенсації вартості ліній суб’єкти господарювання подають до 15 жовтня комісії Мінекономіки такі документи:

• заявку на отримання бюджетних коштів; довідку про відкриття поточного рахунка, видану банком;

• письмове зобов’язання щодо повернення до державного бюджету в місячний строк бюджетних коштів у разі встановлення контролюючими органами факту їх незаконного одержання та/або нецільового використання;

• акт про завершення монтажу та готовність до експлуатації лінії;

• засвідчені підписом керівника суб’єкта господарювання копії первинних бухгалтерських документів, що підтверджують вартість та облік на балансі ліній, зокрема документів про здійснення оплати їх вартості;

• акт інвентаризації насаджень.

Вчасно поданими вважаються заявка та документи, які надійшли до Мінекономіки та зареєстровані в системі електронного документообігу до 15 жовтня включно. Документи, подані не в повному обсязі, повертаються Мінекономіки суб’єкту господарювання в десятиденний строк. Документи, що надійшли після закінчення строку їх подання, не розглядаються.

Суб’єкт господарювання, якому виплачена компенсація вартості об’єктів, ліній, техніки, механізмів та обладнання, у разі їх відчуження або використання протягом перших трьох років не за цільовим призначенням, повинен повернути одержані бюджетні кошти в повному обсязі.

Суб’єкти господарювання щороку до 15 січня протягом трьох років після одержання бюджетних коштів за встановленою формою подають Мінекономіки інформацію про об’єкти, лінії, техніку, механізми та обладнання, за які одержані бюджетні кошти.

У разі надання недостовірної інформації суб’єкт господарювання повертає отримані бюджетні кошти і позбавляється протягом трьох років від дати виявлення такого порушення права на отримання державної підтримки.

Корисні посилання

• Державна підтримка