Розгляд справи у випадку коли зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи відповідача невідоме

Нормативна база

• Цивільний процесуальний кодекс України
• Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30
• Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21
• Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2017 року № 957-р "Про друковані засоби масової інформації загальнодержавної та місцевої сфери розповсюдження, в яких у 2018 році розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме, повістки про виклик підозрюваного, обвинуваченого та інформація про процесуальні документи"

Можливість пред'явлення і розгляду позову в цивільній справі до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме

Частиною дев'ятою статті 28 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні (частиною десята статті 28 ЦПК України).

Згідно з частиною шістнадцятою статті 28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 ЦПК України. До прикладу: позов про розподіл нерухомого майна пред’являється до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, за місцезнаходженням майна або основної його частини (частина перша статті 30 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 175 ЦПК України в позовній заяві повинно бути зазначено, зокрема, місце проживання чи перебування сторін та інших учасників справи. В разі, якщо місце реєстрації проживання або перебування відповідача невідоме про це слід зазначити в заголовку позовної заяви.

В будь-якому разі згідно зі статтею 187 ЦПК України, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Порядок та підстави розміщення оголошення про виклик до суду

Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (частина десята статті 187 ЦПК України). Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина дванадцята статті 128 ЦПК України).

До відома! Згідно з підпунктом 15.8 пункту 1 Розділу XIII ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема оприлюднення інформації щодо справи, визначеної цією редакцією Кодексу, на офіційному веб-порталі судової влади України здійснюється в порядку, визначеному Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (далі - Положення).

Зміст оголошення про виклик до суду

Згідно з частиною другою статті 129 ЦПК України в оголошенні про виклик вказуються:

• ім'я фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується повістка;
• найменування та адресу суду;
• зазначення місця, дня і часу явки за викликом;
• назву справи, за якою робиться виклик;
• зазначення, як хто викликається особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач);
• зазначення, чи викликається особа в судове засідання чи у підготовче судове засідання, а у разі повторного виклику сторони у зв'язку з необхідністю надати особисті пояснення - про потребу надати особисті пояснення;
• у разі необхідності - пропозицію учаснику справи подати всі раніше неподані докази;
• роз'яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий привід, розгляд справи за відсутності, залишення заяви без розгляду), і про обов'язок повідомити суд про причини неявки.

Частина десята статті 130 ЦПК України містить припис, відповідно до якого, якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному ЦПК України.

У листі Державної судової адміністрації України від 24 січня 2018 року № 10-2141/18, що адресований головам апеляційних, апеляційних господарських, апеляційних адміністративних, місцевих, місцевих господарських та окружних адміністративних судів зазначається, що відповідно до статті 122 Господарського процесуального кодексу України, статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, статті 130 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а в разі розгляду справи про видачу обмежувального припису – не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання.

Зверніть увагу!
На сьогодні інформація про виклик у справі відповідача, третьої особи, свідка, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, розміщується безпосередньо судом на його офіційній сторінці веб-порталу судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Окремі категорії цивільних справ, при яких місце проживання (перебування) фізичної особи невідоме

Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою:
→ заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна (частина перша статті 305 ЦПК України);
→ суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме. Одночасно суд вживає заходів через органи опіки та піклування щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, якщо опіку над майном ще не встановлено (стаття 307 ЦПК України).

Розгляд справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду:
→ якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника (частина друга статті 464 ЦПК України).

Розгляд справи про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню:
→ клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому статтями 464 - 466 ЦПК України для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначених цією главою (частина перша статті 472 ЦПК України).

Розгляд справи про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу:
→ якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом, якщо на території України знаходиться майно боржника (частина друга статті 475 ЦПК України).

Розшук відповідача, місце перебування якого невідоме

В справах за позовами про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, якщо місце перебування відповідача невідоме, - суд ухвалою оголошує його розшук. Розшук проводиться органами Національної поліції України, а витрати на його проведення стягуються з відповідача в дохід держави за рішенням суду (стаття 132 ЦПК України).

Розшук відповідача, також, можливий у разі неможливості розгляду справи за його відсутності, тоді, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі до розшуку відповідача (пункт 4 частини першої статті 252, пункт 8 частини першої статті 253 ЦПК України).