Боргова розписка

Нормативна база:

• Цивільний кодекс України (ЦК України)
• Цивільний процесуальний кодекс України

Визначення боргової розписки

Боргова розписка це письмовий документ що видається на підтвердження укладення договору позики та його умов.

Боргова розписка сама по собі не є договором позики – це лише підтвердження такого договору, який був укладений між сторонами!

Якщо особа вирішила надати в борг грошові кошти, або ж отримати їх, дані дії та умови повернення позиченого варто викласти в договорі позики і додатково підтвердити написаною позичальником борговою розпискою.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (станом на 2021 р.- 170 грн.), а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Зміст та форма боргової розписки

Зразок

Боргова розписка укладається у довільній письмовій формі.

При написанні розписки варто виокремити основні реквізити, які обов’язково потрібно зазначати:
дата складання;
місце складання;
прізвище ім’я та по батькові позичальника, його паспортні дані та місце проживання (та фактичного проживання), ID код;
прізвище ім’я та по батькові позикодавця, його місце проживання і паспортні дані;
боргова сума (точна сума і валюта) (варто визначити, як цифрами так і прописом);
конкретна дата, коли борг повинен бути повернутий;
підписи сторін;
прізвище ім’я та по батькові свідків (щонайменше 2-х) їх паспортні дані та місце проживання (у тому числі фактичного проживання), підписи.

Договір позики доцільніше підготувати в друкованому вигляді з фіксацією моментів щодо повернення суми боргу, та відсотків за користування коштами, якщо вони встановлені.

Розписку варто писати від руки саме позичальником, адже в разі настання судового процесу автора написаного можна ідентифікувати за допомогою почеркознавчої експертизи. Якщо за домовленістю між позикодавцем і позичальником суми коштів будуть встановлені відсотки за користування коштами,  їх потрібно чітко конкретизувати. Якщо відсотки не встановлені, законодавством забезпечено обов’язковий розмір, який позикодавець в будь-якому випадку має право на отримання від суми позики та штрафні санкції у разі невиконання зобов’язання. Важливо зазначити не лише про те, що позичальник взяв певну суму грошей, а й те, що він зобов’язується її повернути. Лише в цьому випадку буде вважатися наявне зобов’язання і підстава для позову. За законодавством боржник зобов’язаний повернути суму боргу не пізніше дати, вказаної в договорі позики.

Якщо грошові кошти позичаються у валюті, то варто визначити в якій саме та за яким курсом (станом на дату надання). Визначте, що повернення повинно бути виконано у валюті в якій позичалися кошти з умовою інфляції або ж встановленим курсом (станом на дату повернення).

Строк (термін) виконання зобов'язання

1. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
2. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (стаття 530 ЦК України).

Дострокове виконання зобов'язання

Боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з вимогами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов’язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов’язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов’язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідальність за порушення грошового зобов'язання

Частиною третьою статті 545 ЦК України передбачено, що наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.

Згідно статті 625 ЦК України:

1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання зобов`язання частково або в повному обсязі. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора (частини перша, четверта статті 545 ЦК України).

Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.

Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.

У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Судова практика

• Постанова Верховного Суду України від 02 вересня 2020 року у справі № 569/24347/18 (на час пред`явлення позову та виникнення спору оригінал договору позики з розпискою позичальника про отримання суми позики, знаходився у позивача (позикодавця), що згідно з положеннями статті 545 ЦК України є одним із свідчень того, що зобов'язання з повернення позики позичальником не виконано).
  Постанова Верховного Суду України від 13 грудня 2017 року у справі № 309/3458/14-ц (наявність між сторонами позикових відносин підтверджується наявним у позивача оригіналом розписки, яка підтверджує як факт отримання боржником коштів за договором позики, так і зобов'язання повернути ці кошти).
• Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 серпня 2019 року у справі № 369/3340/16-ц (недоведеність існування між сторонами правовідносин за договором позики, оскільки відповідно до розписки відповідач зобов'язаний лише віддати позивачу грошові кошти після продажу земельної ділянки, а не повернути отриману в борг суму коштів).
• Постанова Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 632/2209/16 (боргова розписка, яка не містить посилання на момент передання грошових коштів, а умови надання та повернення коштів є суперечливими, не може свідчити про укладання договору позики).

Див. також

• Договір позички
• Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі
• Укладення, зміна, розірвання договору
• Нотаріальне посвідчення правочинів