Порядок отримання матеріальної допомоги від закордонних дип. установ України для захисту прав та інтересів громадян України за кордоном: відмінності між версіями
м (Iryna.dubrovska перейменував сторінку з Матеріальна допомога від закордонних дипломатичних установ на [[Порядок отримання матеріальної допо...) |
Версія за 15:44, 30 вересня 2021
Нормативна база
- Консульський статут України, затверджений Указом Президента України від 02.04.1994 №127/94
- Постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2012 №651 «Про затвердження Порядку формування і використання закордонними дипломатичними установами України коштів державного бюджету для здійснення заходів щодо захисту прав та інтересів громадян України за кордоном»
- Постанова Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів»
- Положення про закордонні дипломатичні установи України, затверджене Указом Президента України від 15.03.2021 №99/2021
Що таке закордонна дипломатична установа?
Відповідно до п. 2 Положення про закордонні дипломатичні установи України закордонні дипломатичні установи України є постійно діючими органами дипломатичної служби, основними завданнями яких є представництво України в державах перебування або при міжнародних організаціях та підтримання з ними офіційних відносин, відстоювання національних інтересів України, виконання консульських функцій, у тому числі захист прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном.
Які є закордонні дипломатичні установи?
Відповідно до п. 3 Положення про закордонні дипломатичні установи України закордонними дипломатичними установами України є:
- Посольство України;
- Посольство України з резиденцією Надзвичайного і Повноважного Посла України в Києві;
- Постійне представництво України при міжнародній організації;
- Представництво України при міжнародній організації;
- Місія України при міжнародній організації;
- консульська установа України (Генеральне консульство України, Консульство України, Віце-консульство України та Консульське агентство України).
Які є можливі шляхи звернення до закордонної дипломатичної установи за допомогою, перебуваючи за кордоном?
У разі виникнення проблемних ситуацій, які потребують отримання допомоги, перебуваючи за кордоном, можна звернутись до закордонних дипломатичних установ у будь-якій формі (усній, письмовій, в телефонному режимі чи електронною поштою). Зокрема, ст. 21 Консульського статуту України передбачено, що Консул зобов'язаний приймати як письмові, так і усні звернення юридичних осіб та громадян України. Повний перелік закордонних дипломатичних установ України із контактними даними міститься на сайті Міністерства Закордонних Справ України (далі - МЗС) www.mfa.gov.ua у розділі «Про МЗС», далі «Дипломатичні представництва України». В телефонному режимі можна звернутись на:
- Урядову «гарячу лінію» для громадян України, які перебувають за кордоном, яка функціонує цілодобово – за номером телефону +38044-284-19-15;
- Гарячу лінію МЗС України, яка функціонує цілодобово – за номером телефону +38044-238-16-57.
- "Гарячу лінію" Посольства чи Консульства України у країні, де перебуває громадянин України.
Також можливим є звернення на електронну пошту МЗС cons_or@mfa.gov.ua.
Порядок отримання матеріальної допомоги від закордонних дипломатичних установ
Відповідно до п. 5 Порядку формування і використання закордонними дипломатичними установами України коштів державного бюджету для здійснення заходів щодо захисту прав та інтересів громадян України за кордоном (далі - Порядок 651) захист прав та інтересів громадян України за кордоном забезпечується шляхом:
- надання громадянам України, які постраждали під час перебування за кордоном, матеріальної допомоги;
- оплати оренди житлових приміщень для тимчасового проживання зазначених громадян України до їх повернення в Україну;
- оплати вартості проїзду з держави перебування в Україну громадянам України, які постраждали під час перебування за кордоном;
- оплати вартості послуг з перевезення з держави перебування в Україну важко хворих громадян України;
- оплати вартості послуг іноземних ритуальних служб, пов’язаних з оформленням документів та репатріацією в Україну загиблих або померлих за кордоном громадян України;
- оплати вартості послуг з надання професійної правничої допомоги;
- евакуації громадян України, в тому числі працівників закордонних дипломатичних установ та членів їх сімей, з території держави, в якій виникла надзвичайна ситуація або існує загроза її виникнення.
Кошти, передбачені для фінансування витрат, що зазначені у підпунктах 1-4 п. 5 Порядку 651, використовуються закордонними дипломатичними установами з метою надання допомоги громадянам України, які постраждали під час перебування за кордоном та залишилися без засобів до існування внаслідок злочинних дій третіх осіб, нещасних випадків або аварій; які стали жертвами торгівлі людьми, що становить у державі перебування загрозу їх життю чи здоров’ю.
Матеріальна допомога, зазначена у пп 1 п. 5 Порядку 651, надається не більше одного разу на місяць у розмірі, що не перевищує двократної суми добових витрат, установлених у додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98 “Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів”.
Для одержання відповідної допомоги громадяни України особисто або через своїх законних представників звертаються до закордонної дипломатичної установи з письмовою заявою.
Рішення про надання зазначеної допомоги приймається керівником закордонної дипломатичної установи за умови подання заявником документів, які підтверджують, що постраждалий є громадянином України, та документів, виданих компетентними органами, установами чи організаціями держави перебування для підтвердження фактів, викладених у письмовій заяві, які підтверджують необхідність надання допомоги.
Закордонні дипломатичні установи ведуть реєстр постраждалих під час перебування за кордоном осіб, яким була надана зазначена допомога, до якого вносяться відомості про таких осіб, підстави для надання допомоги та її обсяг (п. 6 Порядку 651).
Відповідно до п. 7 Порядку 651 рішення про оплату вартості послуг, передбачених пп 5 п.5 Порядку 651, приймається керівником закордонної дипломатичної установи за погодженням з МЗС на підставі документів, що підтверджують смерть чи загибель громадянина України за кордоном, заяви його родичів на ім’я керівника зазначеної установи про оплату таких послуг за рахунок коштів державного бюджету та документів, виданих уповноваженими органами та установами України, про розмір доходів найближчих родичів (дружина, чоловік, батьки, повнолітні діти, рідні брати, сестри), що підтверджують неспроможність заявників здійснити оплату вартості послуг за власний рахунок, документів про склад сім’ї померлого, а також документів, що підтверджують родинний зв'язок родичів з померлою особою.
Оплата вартості таких послуг здійснюється закордонною дипломатичною установою після визначення найбільш економного варіанта виходячи з необхідного мінімального переліку ритуальних послуг.
Вибір найбільш економного варіанта здійснюється шляхом порівняння цін на такі послуги, що склалися на ринку держави місцезнаходження закордонної дипломатичної установи.
Закордонні дипломатичні установи ведуть реєстр оплати послуг іноземних ритуальних служб, пов’язаних з оформленням документів, похованням загиблих або померлих за кордоном громадян України, до якого вносяться відомості про таких осіб, обсяг здійснених платежів, реквізити документів, що підтверджують неспроможність найближчих родичів загиблого чи померлого громадянина України здійснити оплату вартості послуг за власний рахунок, реквізити відповідного листа-погодження МЗС про оплату послуг за рахунок коштів державного бюджету.
Закордонні дипломатичні установи подають щомісяця копії таких реєстрів МЗС.