Умови приймання, утримання і відрахування з будинку-інтернату громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, геріатричного пансіонату

Нормативна база

• Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2020 року № 772 "Про затвердження Типового положення про будинок-інтернат для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю"
• Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 12 серпня 2011 року № 312 "Про затвердження Порядку влаштування бездомних осіб похилого віку та інвалідів до стаціонарних соціально-медичних установ та інших закладів соціальної підтримки (догляду)"

Поняття

Геріатричний пансіонат, пансіонат для ветеранів війни та праці є стаціонарною соціально-медичною установою загального типу для постійного проживання громадян похилого віку, ветеранів війни та праці, осіб з інвалідністю, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування.

Коло осіб, яких приймають до геріатричних пансіонатів

Державне утримання:

• особи похилого віку, які досягли пенсійного віку;
• особи з інвалідністю першої і другої групи, старші за 18 років, які за станом здоров'я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги, яким згідно з медичним висновком не протипоказане перебування у будинку-інтернаті та які не мають працездатних родичів, зобов'язаних їх утримувати за законом;
• ветерани війни (позачергове влаштування);
• особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до I, II, III категорій згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(позачергове влаштування);
• ветерани згідно із Законом України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", члени сімей загиблих військовослужбовців.(Переважне право);
• Громадяни похилого віку та особи з інвалідністю, ветерани війни і праці за наявності вільних місць у будинку-інтернаті можуть прийматися до будинку-інтернату на тимчасове проживання терміном від 1 до 6 місяців як на загальних підставах;
• Виняток особи похилого віку та особи з інвалідністю, які мають працездатних дітей або родичів, зобов'язаних відповідно до чинного законодавства їх утримувати,якщо вони з об'єктивних причин не можуть цього робити.

У такому разі щодо кожного окремого випадку, на підставі підтверджувальних документів, приймається рішення колегії відповідно Міністерства праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головного управління соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації.
На платній основі:

• особи, які мають працездатних дітей або родичів,які відповідно до чинного законодавства зобов'язані їх утримувати,за умови стовідсоткового відшкодування будинку-інтернату витрат на їх утримання.(за наявності вільних місць до будинку-інтернату);
• громадяни похилого віку та інваліди, ветерани війни і праці за наявності вільних місць у будинку-інтернаті можуть прийматися до будинку-інтернату на тимчасове проживання терміном від 1 до 6 місяців як на на платній основі.

Звертаємо Вашу увагу!!! Особам,які мають згідно з чинним законодавством України пільги і влаштовуються до будинку-інтернату на платній основі, розмір суми сплати за їх утримання розраховується з урахуванням наявних пільг. Для бажаючих громадян та осіб з інвалідністю за наявності вільних приміщень у будинку-інтернаті можуть утворюватись відокремлені від основного контингенту підопічних платні відділення, які працюють на основі госпрозрахунку. Особам з інвалідністю і пенсіонерам, які проживають у будинку-інтернаті на платній основі, пенсія виплачується у повному обсязі.

Куди звернутися

Управління соціального захисту населення органу місцевого самоврядування за місцем проживання:

• Міністерства праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим;
• Головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій;
• Головного управління соціального захисту населення Київської міської держадміністрації;
• Головного управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації.

Які документи потрібно подати до управління соціального захисту населення

• особисту заяву громадянина похилого віку чи особи з інвалідністю про його прийняття до будинку-інтернату;
• паспорт (або інший документ, що засвідчує особу);
• медичну картку про стан здоров'я з висновком про необхідність стороннього догляду;
• довідку про розмір призначеної пенсії;
• довідку про склад сім'ї за встановленою формою;
• довідку медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності особи, що приймається до будинку-інтернату (за наявності групи інвалідності).

На підставі яких документів, особа приймається до геріатричного пансіонату

Приймання до будинку-інтернату здійснюється за путівкою виданою структурним підрозділом з питань соціального захисту населення відповідно до законодавства.

Строки розгляду питання

30 денний термін з дня подачі заяви із необхідними документами.

Пiдстави для вiдмови

Відсутність законних підстав та необхідних документів для прийняття рішення.

Позасудовий порядок оскарження рішення управління соціального захисту населення

У разі відмови управлінням соціального захисту населення у виданні путівки до будинку-інтернату, вказане рішення можливо оскаржити до вищестоящих органів.

Куди звернутися за оскарженням рішення

У разі прийняття управлінням соціального захисту населення районної державної адміністрації рішення про відмову у виданні путівки до будинку-інтернату, то скарга подається до обласної державної адміністрації.

Судовий порядок оскарження рішення управління соціального захисту населення

Прийняте рішення управління соціального захисту населення, щодо відмови у виданні путівки до будинку-інтернату можливо оскаржити до суду, в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Порядок звернення до суду регламентований процесуальним законодавством, зокрема Кодексом адміністративного судочинства України (надалі – КАС). Так , стаття 2 КАС визначає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (Провадження в адміністративній справі).

Згідно ч.1 ст.25 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
Відповідно до ч.1. ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Утримання в будинку-інтернаті:

Особам з інвалідністю і пенсіонерам, які проживають у будинку-інтернаті, пенсія виплачується відповідно до ст. 88 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Особи, які приймаються до будинку-інтернату, проходять санітарну обробку, переодягаються в одяг будинку-інтернату і проходять карантин в окремому ізольованому приміщенні протягом 14 днів, після чого, якщо у них не буде виявлено інфекційних захворювань, переводяться на постійне проживання у відповідні кімнати.
Адміністрація будинку-інтернату на підставі чинного законодавства виконує обов'язки опікуна (піклувальника) щодо підопічних, яким органами опіки чи піклування опікуни (піклувальники) не призначені, і одночасно вживає заходів щодо встановлення опіки чи піклування над тими підопічними, які того потребують.
Особи, які проживають у будинку-інтернаті, за погодженням з адміністрацією можуть користуватися особистими речами. Адміністрація будинку-інтернату приймає на зберігання грошові суми, коштовності та цінні папери громадян, які проживають у будинку-інтернаті.
Особи, які проживають у будинку-інтернаті згідно з медичним висновком, можуть, на їх бажання, тимчасово прийматися на посади молодшого медичного та обслуговувального персоналу в цій установі на загальних підставах. Тимчасове вибуття підопічних за особистою заявою дозволяється за погодженням з адміністрацією будинку-інтернату на термін не більше двох місяців на календарний рік. Дозвіл на вибуття підопічного надається з урахуванням висновку лікаря про можливість тимчасового залишення будинку-інтернату. Якщо особи, які проживають у будинку-інтернаті, потребують стаціонарної медичної допомоги (санаторно-курортного лікування), вони направляються до відповідних лікувально-профілактичних або санаторно-курортних закладів.

Порядок відрахування з будинку-інтернату

Відрахування підопічного з інтернату проводиться у тижневий строк за погодженням із структурним підрозділом з питань соціального захисту населення у зв’язку із:

• поданням письмової заяви підопічного (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

• поданням письмової заяви опікуна підопічного (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів) чи рішення органу опіки та піклування (якщо опіку над підопічним здійснює інтернат);

• переведенням до іншого інтернату;

• неповерненням без поважних причин і без погодження з інтернатом з поїздки до його опікуна або піклувальника, родичів після закінчення шестимісячного строку (після з’ясування причини неповернення);

• невиконанням без поважних причин вимог, визначених договором про надання соціальних послуг;

• рішенням суду;

• смертю підопічного (після отримання свідоцтва про смерть або його копії).

Під час відрахування з будинку-інтернату підопічному видається закріплений за ним одяг, білизна і взуття за сезоном, документи, власні речі і цінності (ощадна книжка, акції, цінні папери та ін.), які зберігалися в будинку-інтернаті, а також довідка із зазначенням терміну перебування в даній установі.
За систематичне грубе порушення Правил внутрішнього розпорядку (вживання алкоголю, наркотичних та інших токсичних препаратів, бійки, самовільну відсутність у будинку-інтернаті без поважних причин понад 10 днів тощо) на підставі рішення відповідно колегії Міністерства соціального захисту Автономної Республіки Крим, головних управлінь соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головного управління соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управління соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації підопічні переводяться до спеціального будинку-інтернату (відділення).

Вартість

До інтернату на повне державне утримання безоплатно приймаються:

• особи з інвалідністю I групи;

• особи з інвалідністю з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування;

• громадяни похилого віку, особи з інвалідністю II-III груп, середньомісячний сукупний дохід яких становить менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб.

Громадяни похилого віку, особи з інвалідністю II-III груп, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує два прожиткових мінімуми, але не перевищує чотирьох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, влаштовуються до інтернату та отримують соціальні послуги з установленням диференційованої плати відповідно до законодавства.

Якщо середньомісячний сукупний дохід громадян похилого віку, осіб з інвалідністю II-III груп перевищує чотири прожиткових мінімуми, такі особи влаштовуються до інтернату за умови оплати послуг.

У разі отримання громадянами похилого віку та особами з інвалідністю соціальних послуг із установленням диференційованої плати або за умови оплати послуг, а також у разі отримання соціальних послуг денного догляду, підтриманого проживання (якщо інтернат не забезпечує харчуванням) пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) та/або державна соціальна допомога виплачується їм у повному розмірі.

За наявності вільних місць до інтернату можуть прийматися громадяни похилого віку, особи з інвалідністю, у яких є особи, які повинні забезпечувати їм догляд і допомогу за договором довічного утримання, спадковим договором, за умови оплати послуг.