Відмінності порядку поновлення договору оренди землі та порядку укладення договору оренди землі на новий строк

Нормативна база

• Земельний кодекс України
• Закон України "Про оренду землі"

Визначення термінів

Статтею 1 Закон України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Форма договору оренди землі

Договір оренди землі, як зазначено у статті 14 Закону України «Про оренду землі», укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Способи переукладення договору оренди землі

Закон України «Про оренду землі» у разі закінчення строку дії договору оренди землі передбачає два способи переукладення такого договору:

1. Поновлення договору оренди землі (стаття 32² Закону України «Про оренду землі», ст. 126-1 Земельного кодексу України);
2. Укладення договору оренди землі на новий строк (стаття 33 Закон України «Про оренду землі»).

Наведені способи переукладення договору оренди землі мають певні відмінності, а саме:

Укладення договору оренди землі на новий строк (ст. 33 Закон України «Про оренду землі»)

Поновлення договору оренди землі (ст. 322 Закон України «Про оренду землі», ст. 126-1 Земельного кодексу України)

- орендар, має належно виконувати обов’язки за умовами договору; - тільки у разі належного виконання обов’язків за умовами договору орендар має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк; - орендар зобов’язаний повідомити  орендодавця про бажання укладення договору оренди землі на новий строк до у строк, встановлений договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі; - до листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору оренди; - умови договору можуть бути змінені за згодою сторін; - у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється; - укладається новий договір оренди; - право оренди підлягає державній реєстрації.

- умова щодо поновлення договору має бути передбачена договором оренди землі. - договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах; - поновлення договору не вимагає вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення; - вчинення будь-яких дій сторонами договору для його поновлення не вимагається; - умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою; - поновлення договору оренди землі відбувається за умови не надання однієї із сторін заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору; - відмова від поновлення договору здійснюється не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, шляхом подання до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідної заяви; - новий договір не укладається, натомість продовжується державна реєстрація речового права на той самий строк.

Отже, наведені способи переукладення договору оренди землі значно різняться. 

Процедура укладення договору оренди землі на новий строк є дещо складнішою порівняно з процедурою поновлення договору оренди землі. Однак на поновлення договору оренди землі є певні обмеження: визначення умови щодо поновлення договору у договорі оренди землі та заборона щодо поновлення договору земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності орендатора.