Лікарняний по догляду за дитиною під час карантину. Право перейти на особливий режим роботи в умовах карантину

Нормативна база

• Кодекс Законів про працю
• Наказ Міністерства праці та соціальної політики України 04.10.2006 N 359 «Методичні рекомендації щодо встановлення гнучкого режиму робочого часу»
• Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 № 455 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів,що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"

Що таке карантин?

Карантин – адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб. Кабінет Міністрів України запроваджує обмежувальні заходи на всій території України. Серед обмежувальних заходів: закриті садочки, школи, навчальні заклади. Для працюючих батьків, яким нема з ким залишити вдома на цей час дитину, карантин — складна проблема. Виникають питання: Чи можуть батьки взяли лікарняний по догляду за дитиною під час карантину? Чи мають батьки право перейти на особливий режим роботи в умовах карантину? Що для цього потрібно зробити?

Чи відкривають лікарняний матері, якщо дитина перебуває вдома під час карантину в дитячому садку?

У випадку якщо дитина захворіла, одному  із  працюючих членів  сім'ї  або  іншій  працюючій  особі,  що фактично здійснює догляд за нею, лікуючим лікарем видається листок непрацездатності (п.3.1. Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян).

Однак, якщо дитина здорова, лікарняний батькам з метою догляду за дитиною у зав’язку із запровадженням карантину в дошкільному закладі не відкривається, листок непрацездатності не видається (пп. в, п.3.15. Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян).

У такому випадку батьки можуть скористатися правом щодо оформлення відпустки на період карантину або перейти на особливий режим роботи на час карантину.

Особливий режим роботи на час карантину

Перехід на особливий режим роботи передбачає організацію праці в умовах:

• неповного робочого часу;
• гнучкого режиму робочого часу;
• дистанційну (надомну) роботу.

Поняття неповного робочого часу

Неповний робочий час відповідно до статті 56 Кодексу Законів про працю України встановлюється, якщо працівник хоче працювати під час карантину, однак не має можливості протягом усього робочого дня перебувати на робочому місці, йому може бути встановлено режим роботи на умовах неповного робочого часу. Для цього необхідно написати відповідну заяву.

На прохання вагітної жінки або жінки, яка має дітей віком до 14 років або дитину інваліда, та тих, хто виховує малолітніх дітей без матері, роботодавець зобов’язаний встановити неповний робочий час. Для інших категорій працівників неповний робочий час установлюється за угодою між працівником і роботодавцем. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Особливості переходу на гнучкий режим робочого часу  

Гнучкий режим робочого часу встановлюється за погодженням між працівником і роботодавцем для працівника на визначений строк або безстроково як при прийнятті на роботу, так і згодом (ст. 60 КзПП України).

Гнучкий режим робочого часу - це форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу.

На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

Гнучкий режим робочого часу може передбачати:

• фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки; при цьому може передбачатися поділ робочого дня на частини;
• змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;
• час перерви для відпочинку і харчування.

Облік робочого часу забезпечується роботодавцем.

Гнучкий режим робочого часу, як правило, не застосовується на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, при багатозмінній організації роботи, а також в інших випадках, обумовлених специфікою діяльності, коли виконання обов’язків працівником потребує його присутності в чітко визначені правилами внутрішнього трудового розпорядку години роботи (торгівля, побутове обслуговування населення, вантажно-розвантажувальні роботи, робота транспорту тощо) або коли такий режим є несумісним з вимогами щодо безпечних умов праці.

У разі виробничо-технічної необхідності та/або для виконання невідкладних чи непередбачуваних завдань роботодавець може тимчасово (на термін до одного місяця протягом календарного року) застосовувати до працівників, яким установлено гнучкий режим робочого часу, загальновстановлений на підприємстві, в установі, організації графік роботи.

Застосування гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін в нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.

Поняття дистанційна (надомна) робота

Дистанційна (надомна) робота - це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.

При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

При цьому, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше, дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені діючим трудовим договором.

Працівник може самостійно обирати місце для виконання роботи. Разом з тим особливих вимог до робочого місця не передбачено.

Обов'язковою умовою дистанційної роботи є наявність технічних можливостей її виконувати та дистанційної праці є визначення порядку звітування про виконану роботу. Це може бути електронна пошта.

Статтею 125 КЗпП передбачено, що працівники, які використовують свої інструменти для потреб підприємства, установи, організації, мають право на одержання компенсації за їх зношування (амортизацію). Розмір і порядок виплати цієї компенсації визначаються роботодавцем за погодженням із працівником. Наприклад, компенсація витрат за використання електроенергії , зв'язку та обслуговування обладнання тощо.

Див. також

• Відпустка на період карантину
• Особливості дистанційної (надомної) роботи в умовах карантину
• Особливості отримання та оплати «лікарняних» на період карантину