Посвідчення нотаріусами фактів, що мають юридичне значення

Нормативна база

• Закон України « Про нотаріат» від 02.09.1992 року;
• Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року;
• Наказ Міністерства юстиції України "Про затвердження порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" від 22.02.2012 року ;
• Наказ Міністерства юстиції України Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства від 22.12.2010 року
• Декрет Про державне мито від 21.01.1993 року

Опис суттєвих аспектів

Одним із завдань нотаріату в Україні є посвідчення фактів, що мають юридичне значення, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Посвідчення окремих фактів, що передбачені ст. 34 Закону України «Про нотаріат» є юридичними діями.

Главою 12 Закону України “Про нотаріат” врегульований порядок вчинення таких юридичних дій, як посвідчення фактів на прохання осіб, зокрема:

• що громадянин є живим (ст. 80);
• про перебування громадянина у певному місці (ст. 81);
• про час пред'явлення документа (ст. 83);
• про передачу заяв громадян, підприємств, установ та організацій (ст. 84).

При вчиненні зазначених нотаріальних дій нотаріуси також керуються Главами 6 та 20 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Порядок), а також Правилами ведення нотаріального діловодства (далі — Правила).

Слід звернути увагу на те, що Законом України “Про внесення змін до Закону України "Про нотаріат" щодо державного регулювання нотаріальної діяльності” № 5208-VІ від 06.09.2012 року, який набув чинності 01.01.2013 року, було внесено зміни до ст. ст. 34, 48 Закону України “Про нотаріат”, яким виключено таку нотаріальну дію, яка передбачалася ст.82 “Посвідчення тотожності громадянина з особою, зображеною на фотокартці”.

Отже, незважаючи на те, що у Додатку 25 до Правил ведення нотаріального діловодства наявна форма N 23 “Свідоцтво про посвідчення тотожності фізичної особи з особою, зображеною на фотокартці”, вчинення такої нотаріальної дії як видача свідоцтва щодо посвідчення тотожності громадянина з особою, зображеною на фотокартці, є неможливою, оскільки не передбачена а ні Законом України “Про нотаріат”, а ні Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Вказані нотаріальні дії мають право вчиняти як державні, так і приватні нотаріуси, що передбачено статтею 34 Закону України «Про нотаріат», незалежно від місцезнаходження, а також місця проживання (місцезнаходження) особи, що звернулася за вчиненням такої нотаріальної дії.

Необхідно звернути увагу на те, що посадові особи місцевих рад, на яких покладено функції вчинення нотаріальних дій, не мають права вчиняти дії щодо посвідчення фактів, про які йдеться.

Консульські установи України мають право посвідчувати факт, що громадянин є живий, знаходиться у певному місці, тотожність громадянина з особою, зображеною на фотокартці, а також посвідчують час пред'явлення документа (ст. 38 Закону України “Про нотаріат”).

Нотаріальні дії щодо посвідчення фактів вчиняються нотаріусом за усним зверненням особи, надання письмової заяви з проханням посвідчити той чи інший факт не вимагається.

Під час вчинення таких нотаріальних дій нотаріус повинен встановити особу, що звернулася за вчиненням такої нотаріальної дії за загальними вимогами та відповідно до ст. 43 Закону України “Про нотаріат”, глави 3 розділу І Порядку.

Факт, що громадянин є живий або перебуває у певному місці, як зазначалося вище, може бути посвідчений будь-яким нотаріусом або консульською установою України.

Посвідчення факту, що громадянин є живий

Так, потреба у посвідчені факту, що громадянин є живий може виникнути в разі оспорювання знаходження в живих особи, що одержує кошти на утримання або коли спадщина відкрилася за кордоном.

Коли особа помилково оголошена померлою, вона може звернутися до суду для оспорювання факту визнання її померлою та надати суду свідоцтво, видане нотаріусом, про те, що вона жива, для скасування судового рішення.

Як правило, особа, факт знаходження в живих якої посвідчується нотаріусом, має особисто з'явитися до державної нотаріальної контори або до приватного нотаріуса за адресою, що є його робочим місцем.

У випадку хвороби, інвалідності або з інших поважних причин, через які особа не може звернутися до нотаріуса особисто, вказаний факт може бути посвідчений поза приміщенням нотаріальної контори або робочого місця нотаріуса, але в межах нотаріального округу дії приватного нотаріуса, з зазначенням причини та місця посвідчення такого факту у свідоцтві та в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.

Факт, що малолітня дитина, недієздатна фізична особа є живою, посвідчується за зверненням її законних представників (батьків, усиновлювачів, опікуна). Такі особи теж мають зʼявитися до нотаріуса для посвідчення факту, що особа є живою та отримання представниками такої особи свідоцтва про це.

Факти, що неповнолітня дитина, а також фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, є живою, посвідчуються за їх особистим зверненням та за згодою на це законних представників (батьків, усиновлювачів, піклувальників).

Засвідчення справжності підпису на заяві про згоду на отримання свідоцтва що неповнолітня особа або особа, цивільна дієздатність якої обмежена, не потребується, якщо законні представники особисто з'являться до нотаріуса та подадуть відповідну заяву про свою згоду.

У цьому випадку нотаріус встановлює особу та повноваження батьків, усиновлювачів, піклувальників, перевіряє справжність їх підписів та вказує у службовій відмітці на цій заяві дані про документи, на підставі яких встановлена особа та повноваження представника.

В окремих випадках, коли неповнолітній, ще не отримав паспорт, і його особа встановлюється за свідоцтвом про народження, батьки у своїй заяві, крім надання згоди на посвідчення факту, підтверджують, що ця особа є їхньою дитиною.

На підтвердження факту, що особа є живою, нотаріусом видається свідоцтво за формою № 21 або № 22 Додатку 25 до Правил ведення нотаріального діловодства.

У свідоцтві зазначається дата і точний час, коли особа особисто з'явилася до нотаріуса.

В разі встановлення факту, що особа є живою, поза приміщенням державної нотаріальної контори чи приміщенням, що є робочим місцем приватного нотаріуса, в свідоцтві зазначається, що нотаріус посвідчив цей факт, особисто з'явившись за зазначеною адресою в зазначений час.

Якщо факт, що особа є живою, встановлений у приміщенні, наприклад, лікарні, поряд з поштовою адресою зазначається і повна назва установи, в приміщенні якої вчинена нотаріальна дія. Крім того, в свідоцтві зазначається, у супроводі кого саме з законних представників неповнолітня особа або особа, дієздатність якої обмежена, з'явилася до нотаріуса.

Вчинення такої нотаріальної дії за участю представника по довіреності не допускається, оскільки свідоцтво, що особа є живою, видається нотаріусом після особистого спілкування з цією особою і особисто щодо неї посвідчує факт, що вона жива.