Ввезення та оподаткування медичного обладнання

Нормативна база

1. Митний кодекс України
2. Податковий кодекс України
3. Кодекс адміністративного судочинства України
4. Закон України від 19.09.2013 року № 584-VІІ “Про Митний тариф України”
5. Закон України “Про звернення громадян” від 02.10.1996 року № 393/96-ВР
6. Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI
7. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження переліків товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України ” від 21 травня 2012 р. № 436
8. Постанова Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 року № 1030 “Деякі питання здійснення попереднього документального контролю в пунктах пропуску через державний кордон України”
9. Постанова Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 року № 1031 “Деякі питання здійснення державного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України”
10. Постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 року № 410 “Про затвердження переліку медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків”
11. Постанова Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 року № 93 "Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів"
12. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 431 “Про затвердження форми митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності”
13. Наказ Міністерства здоров'я України від 16.07.2012 року № 533 “Про затвердження Порядку зберігання Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення”
14. Наказ Міністерства здоров'я України від 30.11.2012 року № 979 “Про затвердження Порядку ввезення на територію України незареєстрованих медичної техніки та виробів медичного призначення”
15. Наказ Міністерства фінансів України від 15.06.2015 року № 552 “Про затвердження Порядку обліку осіб, які здійснюють операції з товарами”

Добровільний порядок

Порядок ввезення та оподаткування медичного обладнання може різнитися в залежності від мети ввезення:

• ввезення медичного обладнання громадянами для особистих та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності;
  
• ввезення медичного обладнання в режимі імпорту (випуск для вільного обігу );

Ввезення медичного обладнання громадянами для особистих та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності

Відповідно до ст. 370 Митного кодексу України до медичного обладнання, що ввозиться на територію України як особисті речі відносяться:
1. індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні (п. 16 ст. 370 Митного кодексу України)
2. одна інвалідна коляска на кожного інваліда, який перетинає митний кордон України, а у разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки ( п. 18 ст. 370 Митного кодексу України).
Такі особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, усно або, за бажанням власника чи на вимогу органу доходів і зборів, письмово.
Крім того, таке обладнання звільняється від подання документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, а також від застосування до них видів державного контролю, визначених частиною першою статті 319 Митного кодексу України, зокрема державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному та радіологічному контролю (ч. 1 ст. 369 Митного кодексу України).

Куди звернутися

Відповідно до ч. 5 ст. 365 Митного кодексу України митне оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами (крім товарів, що переміщуються у несупроводжуваному багажі та у вантажних відправленнях), здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України.
Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі та вантажних відправленнях, здійснюється в органах доходів і зборів за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян, у місці кінцевого призначення транспортного засобу, що здійснював перевезення цих товарів, або, за заявою громадянина, - у пунктах пропуску через державний кордон України (п. 6 ст. 365 Митного кодексу України).

Вартiсть

Відповідно до п.1 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України медичне обладнання, визначене пп. 16, 18 ст. 370 МКУ звільняються від оподаткування митними платежами при ввезенні на митну територію України громадянами.

Перелiк та зразки необхiдних документiв

У випадку письмового декларування особі необхідно заповнити та подати митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності (МД-1).
Митна декларація для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності, затверджена Постановою КМУ “Про затвердження форми митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності” від 21 травня 2012 р. № 431.

Ввезення медичного обладнання в режимі імпорту (випуск для вільного обігу)

Обов’язковою умовою здійснення імпортно-експортних операцій є перебування особи, яка здійснює операції з товарами, у відповідному реєстрі. Централізований облік осіб, які здійснюють операції з товарами (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) відповідно до статті 455 Кодексу веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, проводиться одноразово у відповідному підрозділі будь-якої митниці у Порядку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2015 № 552.
Відповідно до ст. 194 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляють орган доходів і зборів, у зоні діяльності якого товари будуть пред’явлені для митного оформлення, про намір ввезти ці товари.
Попереднє повідомлення здійснюється шляхом надання органу доходів і зборів, в зоні діяльності якого товари будуть пред’явлені для митного оформлення, попередньої митної декларації, яка подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України.
Протягом 10 днів після доставлення товару до органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів комерційного призначення, подається додаткова митна декларація, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.
Відповідно до вимог ст. 319 Митного кодексу України товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному та радіологічному контролю.
Вичерпні переліки товарів (з описом та кодом згідно з УКТ ЗЕД), що підлягають державному контролю (у тому числі в формі попереднього документального контролю) у разі переміщення через митний кордон України, а також Порядок здійснення попереднього документального контролю затверджено Постановами Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 № 1030 "Деякі питання здійснення попереднього документального контролю в пунктах пропуску через державний кордон України" та № 1031 "Деякі питання здійснення державного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України".
Відповідно до Порядку здійснення попереднього документального контролю в пунктах пропуску через державний кордон України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 № 1030, для здійснення попереднього документального контролю товарів перевізник або експедитор чи уповноважена особа надає посадовій особі митного органу документи та/або відомості, необхідні для здійснення відповідного виду державного контролю.
Вичерпний перелік документів та відомостей, необхідних для митного контролю, які декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та під час декларування товарів, визначений ста. 335 Митного кодексу України.
Крім цього, при митному оформленні необхідно подати підтвердження про державну реєстрацію медичної техніки та виробів медичного призначення , який видається Держлікслужбою України за заявою особи.
Питання ввезення незареєстрованих медичної техніки та виробів медичного призначення регулюється наказом МОЗ України від 30.11.2012 року № 979 “Порядком ввезення на територію України незареєстрованих медичної техніки та виробів медичного призначення, затвердженого наказом міністерства охорони здоров'я України”.

Куди звернутись

Митне оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами (крім товарів, що переміщуються у несупроводжуваному багажі та у вантажних відправленнях), здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України.
Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі та вантажних відправленнях, здійснюється в органах доходів і зборів за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян, у місці кінцевого призначення транспортного засобу, що здійснював перевезення цих товарів, або, за заявою громадянина, - у пунктах пропуску через державний кордон України. (п. 6 ст. 365 МКУ).

Вартість

При ввезенні медичних виробів на митну територію України у митному режимі імпорту (випуск для вільного обігу) ввізне мито сплачується на загальних підставах згідно із ч. 1 ст. 286 Митного кодексу України за ставками, встановленими Законом України від 19.09.2013 № 584-VІІ "Про Митний тариф України".
Відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України встановлено ставку податку на додану вартість в розмірі 7 відсотків від бази оподаткування по операціях з:

• постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
• постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
  

Перелік медичних виробів (з описом та кодом згідно з УКТ ЗЕД), операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків, встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 410 “Про затвердження переліку медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків”.

Водночас, згідно з пунктом 38 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу, тимчасово, до 31.03.2019, від оподаткування ПДВ звільняються:

• операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, внесених до Державного реєстру лікарських засобів, медичних виробів, внесених до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення та/або введених в обіг відповідно до законодавства у сфері технічного регулювання та оцінки відповідності, та операції з першого постачання таких лікарських засобів, медичних виробів на митній території України;
  
• операції з першого постачання виробником на митній території України лікарських засобів, внесених до Державного реєстру лікарських засобів, медичних виробів, внесених до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення та/або введених в обіг відповідно до законодавства у сфері технічного регулювання та оцінки відповідності;
  
• операції з постачання (передачі) лікарських засобів та медичних виробів, що були ввезені та/або поставлені на митній території України відповідно до цього пункту, у системі охорони здоров’я від центрального органу виконавчої влади України, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або від державних підприємств, створених за наказом цього центрального органу виконавчої влади, до кінцевого споживача (пацієнта) у межах виконання бюджетних програм із забезпечення медичних заходів державних програм та/або комплексних заходів програмного характеру у сфері охорони здоров’я.
  

Звільнення від оподаткування ПДВ, передбачене цим пунктом, застосовується, якщо ввезення та/або постачання здійснюється на підставі договорів із спеціалізованими організаціями, що здійснюють закупівлі, перелік яких визначений Законом України "Про здійснення державних закупівель", укладених на виконання угод між центральним органом виконавчої влади України, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та відповідною спеціалізованою організацією, що здійснює закупівлі, у межах виконання бюджетних програм із забезпечення медичних заходів державних програм та/або комплексних заходів програмного характеру у сфері охорони здоров’я.
Крім цього, від сплати ПДВ звільняються медичні вироби за кодами УКТЗЕД визначеними постановою КМУ від 2 лютого 2011 р. № 79 “Деякі питання реалізації підпункту 197.1.3 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України”.
У разі порушення цільового використання лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться на митну територію України та/або постачаються на митній території України відповідно до цього пункту, платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму ПДВ, що мала бути сплачена в момент ввезення (нарахована в момент постачання) таких лікарських засобів та медичних виробів, а також несе відповідальність відповідно до законодавства.
Перелік лікарських засобів та медичних виробів, які закуповуються на підставі угод щодо закупівлі із спеціалізованими організаціями, що здійснюють закупівлі, та порядок ввезення, постачання і цільового використання лікарських засобів, медичних виробів, що звільняються від оподаткування ПДВ відповідно до цього пункту, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Крім того, статтею 247 Митного кодексу України встановлено, що за виконання митних формальностей контролюючими органами поза місцем розташування контролюючих органів або поза робочим часом, установленим для них, із заінтересованих осіб справляється плата у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України. Розміри такої плати затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 93 "Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів".

Позасудовий порядок

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників і відповідальність за них визначені у гл. 4 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями. Правила цієї глави застосовуються у всіх випадках оскарження, окрім:

1. оскарження постанов у справах про порушення митних правил;
   
2. випадків, коли законом встановлено інший порядок оскарження зазначених рішень, дій чи бездіяльності;
   
3. оскарження податкових повідомлень-рішень органів ДФС, яке здійснюється у порядку, встановленому Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (частини третя та п’ята ст. 24 МКУ).
   

Виконання оскаржуваного рішення може бути зупинено повністю чи в певній частині посадовою особою або органом, що розглядає скаргу. Посадова особа або орган, які розглядають скаргу, зобов’язані надати особі, яка подала скаргу, належним чином обґрунтовану письмову відповідь у визначений законом строк. Виконання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення здійснюється у порядку, передбаченому Податковим кодексом України.
Відповідно до частини першої ст. 26 гл. 4 МКУ вимоги до форми та змісту скарг громадян, строки їх подання, порядок і строки їх розгляду, а також відповідальність за протиправні дії, пов’язані з поданням та розглядом скарг, визначаються Законом України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян».
Скарги підприємств подаються і розглядаються у такому самому порядку і в ті самі строки, що й скарги громадян (частина друга ст. 26 МКУ)
Відповідно до ст. 17 Законом України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» скарга на рішення, що оскаржується, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням.
Процедуру оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначено гл. 72 МКУ.
Процедура та строки оскарження податкових повідомлень-рішень визначені ст. 56 ПКУ. Відповідно до пункту 56.3 ст. 56 ПКУ скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 56.13 ст. 56 ПКУ).
  Крім того, порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами затверджено наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 за № 1617/28062.
При цьому вимоги цього порядку не застосовується щодо оскарження рішень контролюючих органів, дій або бездіяльності їх посадових осіб та інших працівників, якщо спеціальним законом встановлено інший порядок оскарження таких рішень, дій або бездіяльності, а також при оскарженні постанов, прийнятих у справах про адміністративні правопорушення. ( п. 3 розд. І Порядку № 916).

Куди звернутись

• Скарга на рішення, дії або бездіяльність посадової особи або іншого працівника органу доходів і зборів (включаючи заступника керівника) подається керівникові цього органу, організації.
  
• Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митного поста подається до митниці, структурним підрозділом якої є цей митний пост.
  
• Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митниці, спеціалізованого митного органу, митної організації подається до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Судовий порядок

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Митного кодексу України рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.
Якщо рішення, дії або бездіяльність органу доходів і зборів або його посадової особи одночасно оскаржуються до органу (посадової особи) вищого рівня та до суду і суд відкриває провадження у справі, розгляд скарги органом (посадовою особою) вищого рівня припиняється.

Куди звернутись

Справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.
Територіальна підсудність цих адміністративних справ за місцезнаходженням відповідача.

Вартість

Ставка судового збору за подання адміністративного позову щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності посадової особи або іншого працівника органу доходів і зборів для фізичних осіб становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.