Помилково перераховані кошти іншій особі: процедура повернення

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»
• Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22

Помилкові перекази: поняття та види

Помилковий переказ — це рух певної суми коштів, унаслідок якого з вини банку або іншого суб’єкта переказу відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми в готівковій формі

Унаслідок помилкового переказу кошти списують з рахунку неналежного платника та/або зараховують на рахунок неналежного отримувача або видають у готівковій формі (п. 1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»; п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затверджена Постановою Правління Національного банку України). Трапляється таке з вини банку або іншого суб’єкта переказу (власника рахунку).

У цих актах є і визначення неналежного отримувача та неналежного платника:

• Неналежний отримувач— особа, якій без законних підстав зарахували на рахунок суму переказу або видали у готівковій формі;
• неналежний платник — особа, з рахунку якої помилково або неправомірно переказали кошти.

Помилковим під час перерахування коштів є списання з рахунку особи, що не є належним платником, і зарахування їх на рахунок особи, яка має отримати ці кошти на законних підставах (належний отримувач). Або ж інший вид помилки, це коли кошти списують із рахунку належного платника, але зараховують їх на рахунок особи, яка не має права отримати ці кошти, тобто неналежному отримувачу. Ще одним видом помилки є ситуація, коли неналежними є і платник, і отримувач коштів. Такий варіант теоретично можливий, але на практиці трапляється рідше. Помилкове перерахування коштів може статися з вини як банку, так і платника. Порядок повернення коштів залежить від того, хто винний у помилковому переказі Вид помилки й особа, що винна у помилковому переказі коштів, визначають і процедуру виправлення ситуації.

Процедура повернення коштів помилково перерахованих з вини банка

У рназі порушення банком правила розрахункових операцій і помилкового переказу грошові кошти, він несе відповідальність відповідно до ч. 3 ст. 1092 Цивільного кодексу України). Порушення правил розрахункових операцій з боку банку:

• списали кошти без законних підстав за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на договірне списання;
• зарахували кошти за неправильними реквізитами (всупереч реквізитам платіжного документа) тощо.
  

Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті містить правила стосовно відповідальності банку за помилки під час перерахування коштів. Алгоритм поведінки банку для відновлення статусу-кво, який існував до помилкового переказу, залежить від виду помилки.

Умови повернення грошей, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача

Дану помилку виправляють за правилами підпункту 32.3.1 і статті 35 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», а також пунктів 2.36 і 2.37 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

1) банк-порушник негайно після виявлення помилки переказує власним коштом суму переказу належному отримувачеві. Якщо він цього не зробить, належний отримувач має право цього зажадати (у т. ч. в судовому порядку,подавши позов про стягнення суми коштів). Він також може вимагати, щоб банк сплатив пеню в розмірі 0,1% суми простроченого платежу за кожен день прострочення, починаючи від дати завершення помилкового переказу. Сума пені не може перевищувати 10% суми переказу.

2) Банк-порушник негайно повідомляє неналежного отримувача про помилковий переказ і про необхідність переказати банку еквівалентну суму коштів. Повідомлення надсилають неналежному отримувачеві безпосередньо або через банк, що його обслуговує. Форму повідомлення наведено у додатку 22 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

3) Неналежний отримувач протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку перераховує йому суму помилкового переказу. Якщо неналежний отримувач не поверне грошей у зазначений строк, банк-порушник також має право вимагати повернення суми переказу і сплати пені в розмірі 0,1% суми простроченого платежу за кожен день, починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно. Сума пені також не може перевищувати 10% суми переказу.

Чужі грошові кошти слід повернути протягом трьох робочих днів з дати отримання повідомлення банку

4) У судовому порядку банк вправі стягнути з неналежного отримувача суми помилкових переказів та пеню, у разі неповернення гроршей добровільно. Позовні вимоги банк обґрунтовує посиланням на наведені вище законодавчі норми та главу 83 Цивільного кодексу України («Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави»). За змістом статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно.

Банк платника повинен робити усе, щоб повернути такі кошти, самостійно, не залучаючи платника чи належного отримувача.

Умови повернення грошей при неналежному платнику

В даному випадку застосовують підпункт 32.3.2 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і пункт 2.38 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Банк знову-таки відповідає своїми грошима — він переказує відповідну суму на рахунок неналежного платника. Крім того, банк-порушник зобов’язаний сплатити неналежному платникові пеню у розмірі процентної ставки за своїми короткостроковими кредитами. Пеню сплачує за кожен день від дня помилкового переказу до дня повернення коштів на рахунок неналежного платника.

Умови повернення помилково зарахованих грошових коштів можна прописати у договорі на розрахунково-касове обслуговування, що укладають між собою банк і клієнт під час відкриття рахунку.

У договорі між банком і платником, що постраждав, може бути передбачена й інша відповідальність за неправомірні дії банку. Банк-порушник має виконувати такі договірні зобов’язання.

Процедура повернення коштів помилково перерахованих з вини платника

Платник несе перед банком або іншою установою - учасником платіжної системи, що його обслуговують, відповідальність, передбачену умовами укладеного між ними договору.

Платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ. Платник має відшкодувати банку або іншій установі - учаснику платіжної системи шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації.

Платник зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну банку або іншій установі - учаснику платіжної системи, що його обслуговують, внаслідок недотримання цим платником вимог щодо захисту інформації і проведенням незаконних операцій з компонентами платіжних систем (платіжні інструменти, обладнання, програмне забезпечення тощо). При цьому банк або інша установа - учасник платіжної системи, що обслуговує платника, звільняється від відповідальності перед платником за проведення переказу.

Якщо помилку виявили оперативно і кошти ще не списали з рахунку платника, то й повертати їх не потрібно. Для цього потрібно подати до банку платника документ про відкликання платіжного доручення. Платник має право це зробити у будь-який час до списання платежу з його рахунку(п. 23.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»,п. 2.29 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті). Документ про відкликання платник складає у довільній формі на папері або в електронному вигляді.

Якщо кошти вже списали, але ще не зарахували на рахунок отримувача, то для цього платник подає своєму банку документ про відкликання коштів. Банк платника того самого дня дає банку отримувача вказівку повернути кошти, і банк отримувача в день одержання вказівки повертає кошти за реквізитами, що в ній зазначили. Потім банк отримувача повідомляє свого клієнта, що кошти відкликав платник (п. 23.4 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»,п. 2.29 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті).

У разі помилки платника та коли кошти вже зарахували на рахунок неналежного отримувача:

1. Виявивши помилку, платник негайно надсилає неналежному отримувачеві вимогу повернути суму переказу. У вимозі зазначає дату перерахування коштів, точну суму помилкового переказу, повні й точні банківські реквізити платника для повернення коштів, а також строк для виконання вимоги та відповідальність за його порушення.
2. Свої вимоги платник обґрунтовує наведеними вище законодавчими нормами і главою 83 Цивільного кодексу, яка регулює обов’язок особи, що набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), повернути потерпілому таке майно. У теорії права це називається кондикційними зобов’язаннями (лат. — той, що стосується вимоги про повернення).
   Отже, саме главу 83 Цивільного кодексу застосовує платник, коли висуває до неналежного отримувача вимогу повернути суму помилкового переказу.
3. Вимогу надсилають цінним листом із описом вкладення і повідомленням про вручення або вручають неналежному отримувачеві кур’єром. На примірнику платника ставлять позначку про те, що її одержав отримувач. Аби пришвидшити реакцію неналежного отримувача, варто також надіслати йому вимогу електронною поштою та/або факсом.

Строку для повернення коштів, помилково перерахованих з вини платника, Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті не визначають. Неналежний отримувач має повернути помилково зараховані на його рахунок кошти у строки, встановлені законодавством України, за їх порушення він несе відповідальність згідно із законодавством України(п. 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті).