Порядок звернення стягнення на майно боржника

Нормативна база

• Закон України "Про виконавче провадження"
• Закон України "Про електроенергетику"
• Закон України "Про теплопостачання"
• Закон України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення"
• Закон України "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки"
• Закон України "Про іпотеку"
• Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"
• Закон України "Про заставу"
• Інструкція з організації примусового виконання рішень
• Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті"

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. (ч. 1 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження").

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. (ч. 2 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження").

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. (абз. 2 ч. 2 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження").

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт. (ч. 3 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження").

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту. (ч. 4 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. (ч. 5 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження").

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця. (ч. 6 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження").

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження.У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника. (ч. 8 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження").

Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень під час обчислення боргу в іноземній валюті

• У разі якщо кошти боржника в іноземній валюті розміщені на рахунках, внесках або на зберіганні у банку чи іншій фінансовій установі, які мають право на продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку, виконавець зобов’язує їх продати протягом семи робочих днів іноземну валюту в сумі, необхідній для погашення боргу. (ч. 1 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження").
  
• У разі якщо такі кошти розміщені в банку або іншій фінансовій установі, які не мають права на продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку, виконавець зобов’язує їх перерахувати протягом семи робочих днів такі кошти до банку або іншої фінансової установи за вибором виконавця, що має таке право, для їх реалізації відповідно до частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження". (ч. 2 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження").
  
• У разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця. (ч. 3 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження").
  

Кошти виконавчого збору, стягнуті під час виконання рішення про стягнення коштів в іноземній валюті підлягають валютообмінній фінансовій операції, а одержані після цього кошти у гривнях зараховуються до Державного бюджету України. (ч. 4 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження").

Витрати у зв’язку з валютообмінними фінансовими операціями та інші витрати, пов’язані з перерахуванням коштів, покладаються на боржника. (ч. 5 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження").

Додатково див. "Звернення стягнення на доходи боржника"

Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна фізичної особи

Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. (ч. 1 ст. 50 ЗУ "Про виконавче провадження").

Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику. (ч. 2 ст. 50 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника. (ч. 7 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".(п. 28 розд. VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень).

Протягом дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

1. таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об’єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;
2. загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку;

У разі звернення стягнення на об’єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з’ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. (ч. 3 ст. 50 ЗУ "Про виконавче провадження").

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об’єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об’єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. (ч. 4 ст. 50 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно. (абз.2 ч. 4 ст. 50 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі відсутності технічної документації на майно, у зв’язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення такої документації здійснюється за зверненням виконавця в установленому законодавством порядку за рахунок додаткового авансування стягувача. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного повідомлення виконавця не авансує витрати, пов’язані з підготовкою технічної документації на майно, виконавчий документ повертається стягувачу, за умови що відсутнє інше майно у боржника, на яке можливо звернути стягнення. (ч. 5 ст. 50 ЗУ "Про виконавче провадження").

Звернення стягнення на заставлене майно

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо:

1. право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів;
2. вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю;
3. наявна письмова згода заставодержателя.
   

У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернено стягнення на заставлене майно, виконавче провадження підлягає закінченню на підставі пункту 15 частини першої статті 39 Закону України “Про виконавче провадження”.

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі. (ч. 3 ст. 51 ЗУ "Про виконавче провадження").

Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". (ч. 4 ст. 51 ЗУ "Про виконавче провадження").

За рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються відрахування, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої статті 45 Закону України “Про виконавче провадження”, після чого кошти перераховуються заставодержателю та стягується виконавчий збір. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом. (ч. 5 ст. 51 ЗУ "Про виконавче провадження").

Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом. (ч. 6 ст. 51 ЗУ "Про виконавче провадження").

Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку". (ч. 7 ст. 51 ЗУ "Про виконавче провадження").

Особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця

Виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов’язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. (ч. 1 ст. 52 ЗУ "Про виконавче провадження").

Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи. (ч. 2 ст. 52 ЗУ "Про виконавче провадження").

Не підлягають арешту в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов’язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. (ч. 3 ст. 52 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі якщо після накладення виконавцем арешту на кошти боржника - юридичної особи у банках чи інших фінансових установах боржник умисно не виконує судового рішення і відкриває нові рахунки в банках чи інших фінансових установах, виконавець надсилає відповідним правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. (ч. 4 ст. 52 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості,стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно. (ч. 5 ст. 52 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі якщо на зазначене у частині п’ятій статті 52 Закону України “Про виконавче провадження” майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості:

1. майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер’єру офісів, готова продукція та товари тощо);
2. об’єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.

Звернення стягнення на кошти та інше майно фізичних осіб - підприємців здійснюється за правилами, визначеними статтею 52 Закону України “Про виконавче провадження”. (ч. 7 ст. 52 ЗУ "Про виконавче провадження").

Звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб

Виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. (ч. 1 ст. 53 ЗУ "Про виконавче провадження").

Зазначені особи зобов’язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. (абз. 2 ч. 1 ст. 53 ЗУ "Про виконавче провадження").

Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому Законом України "Про виконавче провадження" порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку. (ч. 2 ст. 53 ЗУ "Про виконавче провадження").

Готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих. (ч. 3 ст. 53 ЗУ "Про виконавче провадження").

На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”. (ч. 4 ст. 53 ЗУ "Про виконавче провадження").

За ухилення від виконання розпоряджень виконавця особа, в якої перебуває майно боржника, несе відповідальність відповідно до закону. (ч. 5 ст. 53 ЗУ "Про виконавче провадження").

Особливості звернення стягнення на частку учасника товариства з обмеженою відповідальністю, учасника товариства з додатковою відповідальністю

Особливості звернення стягнення на частку (частину частки) учасника товариства з обмеженою відповідальністю та учасника товариства з додатковою відповідальністю визначаються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". (ч. 1 ст. 53¹ ЗУ "Про виконавче провадження").

Порядок виявлення дебіторської заборгованості боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця

Виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до органів доходів і зборів. (ч. 1 ст. 54 ЗУ "Про виконавче провадження").

Податкові органи зобов’язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію. (ч. 2 ст. 54 ЗУ "Про виконавче провадження").

Майно, на яке не може бути звернено стягнення

Стягнення за виконавчими документами не може бути звернено на таке майно, що належить боржникові - фізичній особі на праві власності або є його часткою у спільній власності, необхідне для боржника, членів його сім’ї та осіб, які перебувають на його утриманні (крім майна та речей, що належать до предметів мистецтва, колекціонування та антикваріату, дорогоцінних металів та дорогоцінного, напівдорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах):

1. Предмети щоденного побутового особистого вжитку для задоволення щоденних фізіологічних та гігієнічних потреб (посуд, постільна білизна, засоби гігієни), речі індивідуального користування (одяг, взуття, всі дитячі речі).
2. Лікарські засоби, окуляри та інші вироби медичного призначення, необхідні боржникові, членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні, за медичними показаннями.
3. Меблі - по одному ліжку та стільцю на кожну особу, один стіл, одна шафа на сім’ю.
4. Один холодильник на сім’ю.
5. Один телевізор, персональний комп’ютер на сім’ю, один мобільний телефон - на кожну особу.
6. Запас питної води, продукти харчування, необхідні для особистого споживання боржникові, членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні, - з розрахунку на три місяці або гроші, необхідні для придбання запасів питної води та продуктів харчування для боржника, членів його сім’ї та осіб, які перебувають на його утриманні, - з розрахунку трикратного розміру мінімальної заробітної плати, що діє на день звернення стягнення, на кожну особу.
7. Майно, необхідне для відправлення релігійних культів та ритуальних обрядів боржником, членами його сім’ї та особами, які перебувають на його утриманні, професійних занять боржника, членів його сім’ї та осіб, які перебувають на його утриманні, якщо воно є єдиним джерелом доходу таких осіб, знаряддя особистої кустарної і ремісничої праці, книги.
8. Паливо, необхідне боржникові, членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні, для приготування щоденної їжі та опалення (протягом опалювального сезону) житлового приміщення.
9. Використовувані для цілей, не пов’язаних із провадженням підприємницької діяльності, племінна, молочна і робоча худоба (по одній одиниці), кролики (дві пари), птиця (п’ять штук), корми, необхідні для їхнього утримання до вигону на пасовища.
10. Насіння, необхідне для чергового посіву, та незібраний урожай - в осіб, які займаються індивідуальним сільським господарством (крім земельних ділянок, на які накладено стягнення).
11. Сільськогосподарський інвентар - в осіб, які займаються індивідуальним сільським господарством.
12. Технічні та інші засоби реабілітації, що забезпечують компенсацію або усунення стійких обмежень життєдіяльності людей з інвалідністю та інших категорій осіб, автомобіль, яким відповідно до закону за медичними показаннями забезпечена людина з інвалідністю безоплатно або на пільгових умовах.
13. Призи, державні нагороди, почесні та пам’ятні знаки, якими нагороджений боржник.

Арешт і вилучення майна (коштів) боржника

Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. (ч. 1 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження").

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. (ч. 2 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження").

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. (абз. 2 ч. 2 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження").

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. (абз. 3 ч. 2 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження").

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. (абз. 4 ч. 2 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження").

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. (ч. 3 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження").

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. (ч. 4 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження").

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. (ч. 5 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов’язковим. (абз. 2 ч. 5 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження").

У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов’язково зазначаються:

1. якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;
2. якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди;
3. якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об’єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.

Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов’язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом.(ч. 6 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження").

Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п’ять робочих днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту. (ч. 7 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження").

Виявлені під час опису цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт, підлягають обов’язковому вилученню і не пізніше наступного робочого дня передаються на зберігання банкам України відповідно до умов договорів, укладених з органами державної виконавчої служби або приватними виконавцями. Арешт на цінні папери накладається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України. (ч. 8 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження").

Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку. (ч. 9 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження").

У порядку, встановленому статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. (ч. 10 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження").

Такий арешт знімається, якщо протягом п’яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом. (абз. 2 ч. 10 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження").

Визначення вартості майна боржника. Оцінка майна боржника

Визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. (ч. 1 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. (ч. 2 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження").

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. (абз. 2 ч. 2 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. (ч. 3 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження").

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання. (абз. 2 ч. 3 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання для проведення оцінки майна. (ч. 4 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження").

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. (ч. 5 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження").

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. (абз. 2 ч. 5 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження").

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. (ч. 6 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження").

Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться. (абз. 2 ч. 6 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження").

Зберігання майна, на яке накладено арешт

Майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 Закону України “Про виконавче провадження”, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов’язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання). (ч. 1 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження").

Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо проти цього не заперечує стягувач (щодо рухомого майна) або якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення чи зменшення цінності внаслідок користування. (ч. 2 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім’ї, вона може одержувати за зберігання майна винагороду, розмір та порядок виплати якої визначаються договором між зберігачем та виконавцем. (ч. 3 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження").

Виконавець своєю постановою може передати майно на зберігання іншому зберігачу. Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника. (ч. 4 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження").

Порядок і умови зберігання зазначеного у частині восьмій статті 56 Закону України “Про виконавче провадження” майна, на яке накладено арешт, встановлюються відповідно до умов договорів, укладених з банками України, з урахуванням вимог до таких договорів, встановлених Національним банком України за погодженням з Міністерством фінансів України, іншого майна - Міністерством юстиції України. (ч. 5 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження").

Порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна. (ч. 6 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження").

Зняття арешту з майна

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. (ч. 1 ст. 59 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. (ч. 2 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження").

Виконавець зобов’язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із Законом України “Про виконавче провадження”, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. (абз. 2 ч. 2 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. (ч. 3 ст. 59 ЗУ "Про виконавче провадження").

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1. отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2. надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3. отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4. наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5. відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6. отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7. погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8. отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9. підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України “Про виконавче провадження”.
   

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. (ч. 5 ст. 59 ЗУ "Про виконавче провадження").

Передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі

Під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі. У разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу. (ч. 1 ст. 60 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про їх передачу стягувачу, виконавець повертає зазначені предмети боржникові, про що складає акт, і виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. При цьому внесений стягувачем авансовий внесок поверненню не підлягає. (ч. 2 ст. 60 ЗУ "Про виконавче провадження").

Реалізація майна, на яке звернено стягнення

Реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 Закону України “Про виконавче провадження”) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. (ч. 1 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження").

Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна. (абз. 2 ч. 1 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження").

Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. (ч. 2 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження").

Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 Закону України “Про виконавче провадження”. (ч. 3 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження").

Порядок реалізації майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 Закону України “Про виконавче провадження”, крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна - Міністерством юстиції України. (ч. 4 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження").

Порядок реалізації обмежено оборотоздатного майна визначається законодавством. (абз. 2 ч. 4 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження").

Не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України “Про виконавче провадження”. (ч. 5 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України “Про виконавче провадження”. (абз. 2 ч. 5 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду. (ч. 6 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання. (ч. 7 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов’язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові. (ч. 8 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження").

Майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно. (ч. 9 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі наявності кількох стягувачів, які виявили бажання залишити за собою нереалізоване майно, воно передається в порядку черговості, визначеної статтею 46 Закону України “Про виконавче провадження” (у разі наявності застави та/або іпотеки декількох стягувачів щодо такого майна - також з урахуванням відповідних норм Закону України "Про заставу" та/або Закону України "Про іпотеку"), а в межах однієї черги, визначеної статтею 46 Закону України “Про виконавче провадження”, - у порядку надходження виконавчих документів на виконання. (ч. 10 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі якщо від продажу частини майна виручено суму, необхідну для задоволення вимог стягувача, сплати виконавчого збору, відшкодування витрат виконавчого провадження, а також сплати штрафу, продаж арештованого майна припиняється. (ч. 11 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження").

Виконання рішення про конфіскацію майна

Виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”. (ч. 1 ст. 62 ЗУ "Про виконавче провадження").

Реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”. (ч. 2 ст. 62 ЗУ "Про виконавче провадження").

Розпорядження конфіскованим майном та майном, яке не підлягає реалізації, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. (ч. 3 ст. 62 ЗУ "Про виконавче провадження").