Охорона авторського права на фотографії у мережі Інтернет

Нормативна база

• Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів
• Цивільний кодекс України
• Закон України "Про авторське право і суміжні права"

Об'єкти авторського права

Згідно зі ст. 2 Бернської конвенції "Про охорону літературних і художніх творів" та п. 10 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права" фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії, охороняються як об'єкти авторського права.
У вирішенні питань про те, чи є конкретний результат об'єктом авторського права, суду слід враховувати, що:

• за змістом статей 421, 433, 435 Цивільного Кодексу України, статей 7 і 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права" в їх взаємозв'язку таким є лише той результат, який створено творчою працею;
• доки не доведено інше, результат інтелектуальної діяльності вважається створеним творчою працею;
• правовій охороні як об'єкт авторського права підлягає твір, виражений в об'єктивній формі, а не його зміст.

Не охороняються авторським правом, зокрема, ідеї, методи, концепції, принципи, способи, відкриття.

Порядок виникнення авторського права

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону, первинним суб’єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора. Ця презумпція захищає Вас як автора фотографічного твору, покладаючи обов'язок доказування авторства та правомірності використання спірного фото на опонента.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону, авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. При цьому для об'єкта авторського права немає значення, опублікована світлина, чи ні.
Теоретично фотограф стає автором фотографії з моменту натискання на кнопку. Однак, з точки зору практики цього замало для реального захисту цінних знімків. Адже, по суті, фотографу ще треба довести право свого авторства. Для цього публікуйте свою фотографію не в повному розмірі, а обрізавши її частину. Оригінал цифрової фотографії і її подальші копії неможливо відрізнити один від одного, але такий спосіб допоможе внести «відмінність», а фото-оригінал слугуватиме Вашим доказом. Авторські права на твір включають в себе майнові та особисті немайнові права. Відповідно до ч.1 ст.440 Кодексу майновими правами інтелектуальної власності на твір є:

1. право на використання твору;
2. виключне право дозволяти використання твору;
3. право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання;
4. інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно до ч.1 ст. 423 та ст. 438 Кодексу особистими немайновими правами інтелектуальної власності є:

• право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об'єкта права інтелектуальної власності;
• право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності;
• вимагати зазначення свого імені у зв'язку з використанням твору, якщо це практично можливо;
• забороняти зазначення свого імені у зв'язку з використанням твору;
• обирати псевдонім у зв'язку з використанням твору;
• на недоторканність твору.
  

Особисті немайнові права інтелектуальної власності не можуть відчужуватися (передаватися), за винятками, встановленими законом.

Межі користування об'єктами авторського права

Згідно з частинами 1-3 ст. 440 ЦК України, ст.15 Закону до майнових прав автора належить виключне право на використання твору та виключне право на дозвіл та заборону використання твору іншими особами.
Відповідно до ст. 443 ЦК України, використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Випадки законного використання фотографічного твору без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право).
Керуючись ч. 2 ст. 444 ЦК України, особа, яка використовує твір, зобов'язана зазначити ім'я автора твору та джерело запозичення.
Також, відповідно до ч. 3, 4, 9 ст. 21 Закону України “Про авторське право і суміжні права “ без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається:

• відтворення у пресі, публічне виконання чи публічне сповіщення попередньо опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних питань чи публічно сповіщених творів такого ж самого характеру у випадках, коли право на таке відтворення, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення спеціально не заборонено автором;
• відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою;
• відтворення з інформаційною метою у газетах та інших періодичних виданнях, передача в ефір або інше публічне сповіщення публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних творів у обсязі, виправданому поставленою метою.
  

У п. 31 Постанови Пленуму Верховного суду України від 04.06.2010 № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" розміщення творів у мережі Інтернет у вигляді, доступному для публічного використання, є поданням творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором відповідно до пункту 9 частини третьої статті 15 Закону, тобто таке розміщення є правомірним лише з дозволу автора чи іншої особи, яка має авторське право.
Якщо у зв'язку з таким розміщенням у мережі Інтернет порушуються майнові права суб'єкта авторського права, визначені статтею 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", то це дає підстави для судового захисту авторського права (пункт "а" статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права").

Захист порушеного авторського права

Захист особистих немайнових і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством (стаття 51 Закону України "Про авторське право і суміжні права").

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об’єктів суміжних прав, використанні творів і об’єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав суб’єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право:

• вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;
• звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;
• подавати позови до суду про відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
• подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій;
• вимагати припинення підготовчих дій до порушення авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі призупинення митних процедур, якщо є підозра, що можуть бути пропущені на митну територію України чи з її митної території контрафактні примірники творів, фонограм, відеограм, засоби обходу технічних засобів захисту, в порядку, передбаченому Митним кодексом України;
• брати участь в інспектуванні виробничих приміщень, складів, технологічних процесів і господарських операцій, пов’язаних з виготовленням примірників творів, фонограм і відеограм, щодо яких є підстави для підозри про порушення чи загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
• вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень;
• вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або) суміжні права позивача, надання інформації про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів і об’єктів суміжних прав, а також засобів обходу технічних засобів захисту, та про канали їх розповсюдження;
• вимагати прийняття інших передбачених законодавством заходів, пов’язаних із захистом авторського права та суміжних прав;
• здійснювати захист авторського права і (або) суміжних прав у порядку, визначеному статтею 52-1 цього Закону.

При цьому, відповідно до положень абзацу третього п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» від 4 червня 2010 року №5, позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою і діями відповідача.
У разу порушення авторського права на фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії, а також у разі доведеності у судовому порядку цього факту, відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону суд має право постановити рішення чи ухвалу, зокрема, про:

• відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування;
• відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права і (або) суміжних прав;
• стягнення із порушника авторського права і (або) суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення;
• виплату компенсації, що визначається судом як паушальна сума на базі таких елементів, як подвоєна, а у разі умисного порушення - як потроєна сума винагороди або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права або суміжних прав замість відшкодування збитків або стягнення доходу;
• заборону опублікування творів, їх виконань чи постановок, випуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення їх розповсюдження, вилучення (конфіскацію) контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення, публікацію у пресі інформації про допущене порушення тощо, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права і (або) суміжних прав або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення цих прав;
• вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або) суміжні права позивача, інформацію про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів та об’єктів суміжних прав, засобів обходу технічних засобів та про канали розповсюдження.
  

При визначенні розмірів збитків, які мають бути відшкодовані особі, права якої порушено, а також для відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд зобов’язаний виходити із суті порушення, майнової і моральної шкоди, завданої особі, яка має авторське право і (або) суміжні права, а також із можливого доходу, який могла б одержати ця особа. У розмір збитків, завданих особі, права якої порушено, додатково можуть бути включені судові витрати, понесені цією особою, а також витрати, пов’язані з оплатою допомоги адвоката. Відповідно до ч.3,4 ст. 52 Закону Суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.

Крім того, Суд може постановити рішення про вилучення чи конфіскацію всіх контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення, щодо яких встановлено, що вони були виготовлені або розповсюджені з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, а також засобів обходу технічних засобів захисту. Це стосується також усіх кліше, матриць, форм, оригіналів, магнітних стрічок, фотонегативів та інших предметів, за допомогою яких відтворюються примірники творів, фонограм, відеограм, програм мовлення, а також матеріалів і обладнання, що використовуються для їх відтворення і для виготовлення засобів обходу технічних засобів захисту.

Див. також

• Авторське право

• Відповідальність за порушення авторського права та суміжних прав