Порядок отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки

=== Замовник, який має наміри здійснити будівництво індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (не рахуючи мансардного) з площею до 300 м.кв., господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту та благоустрою на земельній ділянці повинен отримати будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі – будівельний паспорт).

Надання будівельного паспорта здійснюється на безоплатній основі. ===

Для отримання будівельного паспорта замовник звертається до відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури із заявою, до якої додаються:

• засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою або договір суперфіцію;
• засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову (у разі необхідності) (зазначенні вимоги застосовуються у випадках, коли наміри забудови мають не всі співвласники земельної ділянки або домоволодіння. Крім того, зазначена норма, у вигляді договору суперфіцію , має бути задіяна у разі передачі права на забудову іншій особі, що не є власником земельної ділянки);
• ескізні наміри забудови (виконується у довільній графічній та текстовій формі і містять інформацію щодо місця розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстаней до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об’єктів, інженерних мереж і споруд, фасадів та планів поверхів об’єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік у систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо);
• проект будівництва ( розробляється та включається до будівельного паспорта лише за бажанням замовника).

Для внесення змін у будівельний паспорт, реалізація яких не перевищує граничнодопустимих пару метрів , замовник звертається до відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури із заявою, до якої додаються:

• примірник будівельного паспорта замовника;
• ескізні наміри змін; (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, фасади та плани поверхів нових об’єктів із зазначенням габаритних розмірів тощо).

У разі необхідності з метою конкретизації намірів забудови або уточнення містобудівної ситуації крім наведених документів за згодою замовника можуть надаватись додаткові матеріали:

• топографо – геодезична зйомка,
• технічна інформація про існуючі на ділянці об’єкти будівництва,
• характеристики запланованих систем автономного інженерного забезпечення тощо.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень.

На підставі отриманого пакета документів структурний підрозділ уповноваженого органу містобудування та архітектури визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівній документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам та за його результатами протягом десяти робочих днів:

• комплектує будівельний паспорт схемою забудови земельної ділянки, яка виготовляється за наведеною формою;
• готує пам’ятку замовнику індивідуального будівництва вносить електронний витяг із матеріалів будівельного паспорта в баз у даних містобудівного кадастру (у разі його створення) з присвоєнням йому індивідуального номера;
• реєструє будівельний паспорт у журналі реєстрації будівельних паспортів або автоматизованій системі електронного документообігу;
• надає замовнику примірник будівельного паспорта, підписаний керівником уповноваженого органу містобудування і архітектури, або надає відмову у видачі будівельного паспорту з відповідним обґрунтуванням.

Після направлення замовником згідно із статтею 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відповідного повідомлення до органів Держархбудінспекції України зареєстрований будівельний паспорт є підставою для виконання будівельних робіт.