Альтернативна (невійськова) служба

Нормативно-правові акти

• Конституція України (ч. 4 статті 35);
• Закон України «Про альтернативну (невійськову) службу» від 12 грудня 1991 року №1975-XII (далі – Закон);
• Закон України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII;
• Положення про порядок проходження альтернативної (неї) служби, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження нормативно-правових актів щодо застосування Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» від 10.11.1999 року № 2066 (далі – Положення).

Право на альтернативну (невійськову) службу.

Відповідно до ч. 1 статті 15 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу. Такі особи називаються громадянами призовного віку. Громадяни України, які відповідають усім наступним вимогам:

• підлягають призову на строкову військову службу;
• сповідують релігію та належать до релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю (перелік таких організацій затверджений Постановою Кабміну від 10.11.1999 року № 2066);
• документально підтвердили істинність своїх переконань (довідка релігійної організації, наявність релігійної освіти чи певного духовного сану, тощо);
• щодо яких відповідною комісією місцевої державної адміністрації прийнято рішення про направлення на альтернативну (невійськову) службу замість проходження строкової ї служби.

Куди звернутись

«Для вирішення питання про направлення на альтернативну службу громадяни, зазначені у статті 2 цього Закону, після взяття на військовий облік, але не пізніше ніж за два календарні місяці до початку встановленого законодавством періоду проведення призову на строкову військову службу, особисто подають до відповідного структурного підрозділу місцевої державної адміністрації за місцем проживання мотивовану письмову заяву.»

Стаття 9. Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу»

Умови та місце проходження альтернативної служби

Стаття 5.

Альтернативну службу громадяни проходять на підприємствах, в установах, організаціях, що перебувають у державній, комунальній власності або переважна частка у статутному фонді яких є в державній або комунальній власності, діяльність яких у першу чергу пов'язана із соціальним захистом населення, охороною здоров'я, захистом довкілля, будівництвом, житлово-комунальним та сільським господарством, а також у патронажній службі в організаціях Товариства Червоного Хреста України. Громадянин, який проходить альтернативну службу, не може бути призначений на посаду, що передбачає виконання функцій представників органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків. (п.31 . Положення про порядок проходження альтернативної (неї) служби. в редакції Закону N 1720-IV ( 1720-15 ) від 18.05.2004)

Стаття 6.

Строк альтернативної служби у півтора рази перевищує строк ї служби, встановлений для солдатів і сержантів, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України та інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях. Для осіб, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки спеціаліста або магістра, строк альтернативної служби у півтора рази перевищує строк ї служби, встановлений для осіб, які мають відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень". Згідно Закону N 1720-IV ( 1720-15 ) від 18.05.2004 Громадяни проходять альтернативну службу відповідно до цього Закону, Положення про порядок проходження альтернативної служби, яке затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших нормативно-правових актів України. Громадяни проходять альтернативну службу переважно в межах населеного пункту за місцем проживання або у місцевості, звідки вони мають можливість щоденно повертатися до місця проживання. У разі проходження громадянином альтернативної служби не за місцем проживання, а в місцевості, звідки він не має можливості щоденно повертатися до місця проживання, власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган зобов'язаний надати громадянину з дня початку служби місце в гуртожитку або інше впорядковане тимчасове житло. Конкретне місце проходження альтернативної служби визначається відповідним структурним підрозділом місцевої державної адміністрації. Стаття 13. Закону України про альтернативну (невійськову) службу.

Заява, яка подається для проходження альтернативної служби

Завантажити бланк заяви

Перелік релігійних організацій які затверджені Постановою Кабміну від 10.11.1999 року № 2066.

• Адвентисти-реформісти
• Адвентисти сьомого дня
• Євангельські християни
• Євангельські християни-баптисти
• Покутники
• Свідки Єгови
• Харизматичні християнські церкви (та церкви, прирівняні до них згідно із зареєстрованими статутами)
• Християни віри євангельської (та церкви, прирівняні до них згідно із зареєстрованими статутами)
• Християни євангельської віри
• Товариство Свідомості Крішни