Досудове розслідування: загальні положення

Зміст

1. Нормативна база
2. Визначення основних термінів
3. Початок досудового розслідування
4. Підслідність
5. Строки досудового розслідування
6. Розгляд клопотань під час досудового розслідування

Нормативна база

• Кримінальний процесуальний кодекс України.
• Про організацію діяльності органів досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України : наказ МВС України від 09.08.2012 №686, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2012 р. за №1769/22081.
• Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань : наказ Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 № 139, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 травня 2016 р. за №680/28810.

Визначення основних термінів

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. З Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) досудовим розслідуванням визнається стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Одним із суб'єктів, які реалізують завдання кримінального судочинства, є слідчий, котрий у своїй професійній діяльності застосовує положення кримінального процесуального законодавства.

Слідчий - службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень (п. 17 ч. 1 ст. З КПК України).

Ключовим суб'єктом з боку обвинувачення також є прокурор. Згідно з п. 15 ч. 1 ст. З КПК України прокурором визнається особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 15 Закону України «Про прокуратуру», та діє у межах своїх повноважень.

Початок досудового розслідування

Слідчий, прокурор здійснюють свої повноваження відповідно до вимог КПК України, починаючи з моменту надходження інформації про кримінальне правопорушення від заявника до правоохоронного органу, що фактично і є передумовою для початку досудового розслідування. Ця інформація подається у вигляді заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення як в усній формі (викладена фізичною особою і оформлена в письмовій формі посадовою особою), так і письмово (надіслана поштою або передана фізичною особою до відповідного органу, установи особисто).

Якщо особа безпосередньо звертається до слідчого, прокурора або іншої службової особи, уповноваженої на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, - приймається заява про вчинене кримінальне правопорушення або складається протокол прийняття усної заяви про вчинення кримінального правопорушення.

Із заявою чи повідомленням може звернутися як заявник, так і потерпілий. Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим (ст. 60 КПК України).

Потерпілим, згідно з ч. 1 ст. 55 КПК України, є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Права та обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про його процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 55 КПК України). Другий екземпляр пам'ятки долучається до матеріалів досудового розслідування із відповідною відміткою про її вручення потерпілому.

Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв’язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (ч. 3 ст. 55 КПК України). Про прийняття і реєстрацію заяви особа, що її подала, отримує від органу, до якого вона звернулась, документ про прийняття і реєстрацію заяви (ч. 2 ст. 60 КПК України).

Внесення відомостей до ЄРДР визначає момент початку досудового розслідування.

ЄРДР - це створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, які використовуються для формування звітності та надання інформації про відомості, внесені до Реєстру.

ЄРДР утворено та ведеться відповідно до вимог КПК України, Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України №139 від 06.04.2016.

Реєстрація кримінальних правопорушень, осіб, які їх учинили, здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення (ст. 218 КПК України).

У разі виникнення процесуальної необхідності (обрання запобіжного заходу, видання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій тощо) відомості з ЄРДР надаються у вигляді витягу з Реєстру. Витяг з ЄРДР - це документ про внесення певних відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР або про відсутність таких у ЄРДР, отриманих за параметрами пошуку. Витяги надаються на спеціальних бланках та засвідчуються підписом уповноваженої особи.

Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до Реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою передбачену законом юридичну відповідальність (ч. 3 ст. 214 КПК України). З огляду на те, що жодних відомостей про відповідальність за невнесення, несвоєчасне внесення відомостей до ЄРДР, а також про проведення будь-яких процесуальних дій до його внесення у кримінальному, адміністративному законодавстві немає, вважається, що дієвим заходом в такому випадку буде притягнення винної особи до дисциплінарної відповідальності.

Єдиною слідчою дією, яку КПК України дозволяє проводити у невідкладних випадках до моменту внесення відомостей до ЄРДР, є огляд місця події (ч. 3 ст. 214 КПК України). Під невідкладними випадками розуміється ситуація, за якої зволікання з проведенням огляду місця події може призвести до втрати матеріальних слідів кримінального правопорушення, знарядь та засобів його вчинення, втрати інформації про осіб, що його вчинили.

Законом передбачено обов'язок слідчого, прокурора, іншої службової особи, уповноваженої на прийняття заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, прийняти і зареєструвати їх. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч. 4 ст. 214 КПК України).

До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:

1. дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
2. прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;
3. інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
4. короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;
5. попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
6. прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;
7. інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань (ч. 5 ст. 214 КПК України).

У ЄРДР автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.

Отримавши відповідні матеріали, слідчий невідкладно у повідомленні про початок досудового розслідування доводить про це до відома прокурора, зазначаючи підставу початку провадження та інші відомості, передбачені ч. 5 ст. 214 КПК України, а також направляє повідомлення заявнику та потерпілому про початок досудового розслідування, у відповідності до вимог ст. 111 КПК України.

Факти скерування кримінального провадження до іншого органу досудового розслідування та отримання його останнім підтверджуються слідчим відповідного правоохоронного органу шляхом внесення до ЄРДР відомостей про рух кримінального провадження.

Досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 218 КПК України).

Підслідність

Ст. 216 КПК України визначено п’ять органів, що здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень. Зокрема, досудове розслідування здійснюють:

• слідчі органів Національної поліції;
• слідчі органів безпеки;
• слідчі органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства;
• слідчі органів державного бюро розслідувань;
• детективи Національного антикорупційного бюро України.

Даний перелік є вичерпним. Вказана стаття також передбачає до підслідності якого з вказаних органів відноситься відповідне кримінальне правопорушення, передбачене Кримінальним кодексом України (далі КК України).

Відповідно до абз. 3 п. 1 Розділу Х «Прикінцеві положення» КПК України положення ч. 4 ст. 216 КПК України щодо підслідності вводяться в дію з дня початку діяльності Державного бюро розслідувань України (але не пізніше п’яти років з дня набрання чинності КПК України), до початку діяльності ДБР України провадження у вказаних справах здійснюються слідчими органів прокуратури.

У кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених ст.ст. 84, 385, 386, 387, 388, 396 (глава 18 «Злочини проти правосуддя») КК України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу, до підслідності якого відноситься злочин, у зв’язку з яким почато досудове розслідування (ч. 6 ст. 216 КПК України).

Строки досудового розслідування

Згідно ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути проведено у встановлені законом строки і своєчасно завершено. Зокрема, досудове розслідування повинно бути закінчено:

1. протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
2. протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Виконання цієї вимоги є умовою для успішного розкриття кримінального правопорушення, закріплення і використання доказів; створення необхідних передумов для розгляду кримінального провадження в суді; належного забезпечення обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам кримінального судочинства права на участь в судовому розгляді.

Строк досудового розслідування може бути продовжений в порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 КПК України. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:

1. двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
2. шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості;
3. дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину (ч. 2 ст. 219 КПК України).

При можливості завершити розслідування в більш короткий строк слідчий повинен використати таку можливість.

Якщо досудове розслідування кримінального правопорушення (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України, він може бути продовжений в межах строків, встановлених п.п. 2 та 3 ч. 2 ст. 219 КПК України:

1. до трьох місяців (якщо його неможливо закінчити внаслідок складності провадження) - керівником місцевої прокуратури;
2. до шести місяців (внаслідок особливої складності провадження) - керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником;
3. до дванадцяти місяців (внаслідок виняткової складності провадження) - Генеральним прокурором України чи його заступниками (ч.ч. 2, 3 ст. 294 КПК України).

Продовження строку досудового розслідування кримінального правопорушення здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування.

Копія клопотання вручається слідчим або прокурором, що здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, підозрюваному та його захиснику не пізніше ніж за п’ять днів до дня подання клопотання прокурору, що уповноважений на розгляд питання про продовження строку досудового розслідування.

Підозрюваний, його захисник мають право до подання клопотання про продовження строку досудового розслідування подати слідчому або прокурору, який ініціює це питання, письмові заперечення, які обов’язково долучаються до клопотання і разом з ним подаються прокурору, уповноваженому на його розгляд.

Прокурор, уповноважений розглядати питання продовження строку досудового розслідування, зобов’язаний розглянути клопотання не пізніше трьох днів з дня його отримання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування.

Рішення прокурора про продовження строку досудового розслідування або про відмову у такому продовженні приймається у формі постанови (ст. 295 КПК України).

Розгляд клопотань під час досудового розслідування

Під час досудового розслідування сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вправі подавати слідчому, прокурору клопотання про виконання будь-яких процесуальних дій, а останні зобов’язані розглянути такі клопотання в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об’єктивних причин - надсилається їй (ст. 220 КПК України).

Слідчий, прокурор зобов’язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм для ознайомлення матеріали досудового розслідування до його завершення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.

Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування особа, що його здійснює, має право робити необхідні виписки та копії (ст. 221 КПК України).