Правова охорона географічних зазначень

Нормативна база

• Закон України "Про правову охорону географічних зазначень"
  

Поняття географічного зазначення

Відповідно до Закону України «Про правову охорону географічних зазначень», географічне зазначення - найменування місця, що ідентифікує товар, який походить з певного географічного місця та має особливу якість, репутацію чи інші характеристики, зумовлені головним чином цим географічним місцем походження, і хоча б один з етапів виробництва якого (виготовлення (видобування) та/або переробка, та/або приготування) здійснюється на визначеній географічній території.

Одним з видів географічного зазначення є назва місця походження товару, який означає найменування, що ідентифікує товар, який походить з певного географічного місця та який має особливі якості або властивості, виключно або головним чином зумовлені конкретним географічним середовищем з притаманними йому природними і людськими факторами, і всі етапи виробництва якого (виготовлення (видобування) та/або переробка, та/або приготування) здійснюються на визначеній географічній території.

При цьому географічним місцем є будь-який географічний об’єкт з офіційно визначеними межами, зокрема: країна, регіон як частина країни, населений пункт, місцевість тощо. Правова охорона географічним зазначенням надається на підставі їх реєстрації у встановленому Законом України «Про правову охорону географічних зазначень» порядку або відповідно до міжнародних договорів України.

Правова охорона не надається у випадку, якщо географічне зазначення:

• не відповідає умовам, передбаченим законодавством;
• є назвою, що стала видовою;
• включає або відтворює назву сорту рослин чи породи тварин, що може ввести в оману споживачів щодо дійсного походження товару. Цей пункт не застосовується у разі, якщо:
  • товар містить або походить від відповідного сорту рослин або породи тварин;
  • споживачі не вводяться в оману;
  • використання назви сорту рослин або породи тварин є добросовісним;
  • виробництво та продаж товару поширилися за межі його географічного місця походження до дати подання заявки на реєстрацію географічного зазначення;
• є тотожним або схожим настільки, що його можна сплутати з торговельною маркою, права на яку визнані в Україні, якщо зважаючи на репутацію, відомість і тривалість використання цієї торговельної марки така правова охорона може ввести в оману споживачів щодо справжності товару.
  

Порядок реєстрації географічного зазначення

Особи, які мають право на реєстрацію географічного зазначення

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про правову охорону географічних зазначень», право на реєстрацію географічних зазначень мають об’єднання осіб, які в зазначеному географічному місці виробляють товар та/або видобувають, та/або переробляють сировину для товару, особлива якість, репутація чи інші характеристики якого зумовлені цим географічним місцем. У розумінні Закону України «Про правову охорону географічних зазначень», об’єднанням осіб є будь-яка сукупність осіб незалежно від її організаційно-правової форми або складу.

При цьому одна фізична або юридична особа має право на реєстрацію географічного зазначення у разі,якщо:

• вона є єдиним виробником, який у цьому географічному місці виробляє товар та/або видобуває, та/або переробляє сировину для товару та бажає подати заявку на реєстрацію географічного зазначення;
• географічна територія, на якій здійснюється виробництво (видобування) та/або переробка, та/або приготування товару, має характеристики, які істотно відрізняються від прилеглих територій, або характеристики товару відрізняються від товарів, вироблених на прилеглих територіях.
  

Подання заявки на реєстрацію географічного зазначення

Заявка на реєстрацію географічного зазначення подається до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у паперовій або електронній формі.

Заявка складається українською мовою та повинна містити:

а) заяву про реєстрацію географічного зазначення (назви місця походження товару), в якій необхідно вказати заявника (заявників), його адресу та спеціально уповноважені органи, які перевіряють відповідність товару специфікації товару;
б) специфікацію товару, погоджену спеціально уповноваженим органом;
в) документ, в якому викладені:

• основні положення специфікації товару: заявлене найменування, опис товару, в тому числі, якщо це доречно, особливі правила пакування та маркування товару, а також стислий опис меж географічного місця, де виробляється та/або переробляється товар;
• опис взаємозв’язку товару з географічним середовищем чи географічним місцем походження товару, визначеними Законом України "Про правову охорону географічних зазначень", в тому числі особливі положення опису товару або способів його виробництва, що підтверджують такий взаємозв’язок.
  

Специфікація товару повинна містити такі відомості:

а) найменування, яке заявляється на реєстрацію як назва місця походження товару або географічне зазначення, у формі та мовою, що використовуються під час продажу товару, або мовою, яка історично використовувалася для маркування товару на відповідній географічній території;
б) назву та опис товару, в тому числі, якщо це доречно, відомості про сировину та основні характеристики товару (фізичні, хімічні, мікробіологічні або органолептичні характеристики товару тощо);
в) межі географічного місця, де виробляється товар, і, якщо це доречно, територію виробництва сировини, якщо вона є більшою за територію виробництва товару або іншою, ніж така територія;
г) опис способів виробництва товару, в тому числі специфічних умов і незмінних місцевих способів виробництва товару в разі їх існування, а також інформацію про пакування, якщо заявник вирішить та обґрунтує, що пакування товару має здійснюватися саме у визначеному географічному місці з метою збереження якості чи гарантування справжності товару, чи забезпечення контролю;
ґ) відомості про взаємозв’язок особливої якості або інших характеристик товару з географічним середовищем або про взаємозв’язок особливої якості, репутації або інших характеристик товару з його географічним місцем походження;
д) особливі правила маркування товару (за наявності).

Відповідно до ч. 6 ст. 10 Закону України "Про правову охорону географічних зазначень" іноземні особи та особи без громадянства разом із заявкою замість специфікації товару подають документи, які підтверджують правову охорону заявленого географічного зазначення у відповідній іноземній державі або набуття прав на таке зазначення на підставі добросовісного використання. Такі документи мають відповідати вимогам до відомостей специфікації.

За подання заявки сплачується збір.

Заявник має право відкликати заявку в будь-який час до дати реєстрації географічного зазначення.

Розгляд заявки про реєстрацію географічного зазначення

Рішення про реєстрацію географічного зазначення або про відмову в реєстрації географічного зазначення приймається на підставі експертизи, під час якої:

а) встановлюється дата подання заявки;
б) заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам до форми заявки та правилам, встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності;
в) перевіряється сплачений збір за подання заявки на відповідність встановленим вимогам;
г) перевіряється відповідність заявленого найменування умовам надання правової охорони.

Заявник має право протягом місяця з дати одержання ним рішення Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України затребувати копії матеріалів, що протиставлені заявці. Такі копії надсилаються заявнику протягом місяця з дня надходження запиту.

Заклад експертизи може вимагати від заявника надання додаткових матеріалів у разі, якщо без них проведення експертизи неможливе або якщо виникли обґрунтовані сумніви щодо достовірності будь-яких відомостей чи елементів, які містяться в матеріалах заявки.

Будь-яка особа протягом трьох місяців з дати публікації в офіційному електронному бюлетні Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України відомостей про заявку та специфікації товару (або іншого документа, поданого іноземною особою або особою без громадянства), може подати до закладу експертизи мотивоване заперечення щодо невідповідності заявленого географічного зазначення умовам надання правової охорони, іншим вимогам, визначеним Законом України "Про правову охорону географічних зазначень"

Результати розгляду заявки

За результатами розгляду заявки на реєстрацію географічного зазначення приймається рішення про реєстрацію географічного зазначення або про відмову в реєстрації географічного зазначення.

Після надходження до заявника рішення про реєстрацію географічного зазначення останній має сплатити:

• державне мито за реєстрацію;
• збір за публікацію про реєстрацію.
  

Якщо протягом трьох місяців з дати надходження до заявника рішення про реєстрацію географічного зазначення документ про сплату державного мита за реєстрацію і збір за публікацію про реєстрацію в розмірі та у порядку, визначених законодавством, до закладу експертизи не надійшли, державна реєстрація географічного зазначення не проводиться, а заявка вважається відкликаною.

На підставі рішення про реєстрацію географічного зазначення та за наявності документа про сплату державного мита за реєстрацію і сплати збору за публікацію про реєстрацію Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України здійснює державну реєстрацію географічного зазначення, для чого вносить відповідні відомості до Державного реєстру України географічних зазначень.

Порядок оскарження рішення про відмову в реєстрації географічного зазначення

Заявник має право оскаржити рішення про відмову в реєстрації географічного зазначення чи копій матеріалів, що протиставлені заявці у судовому порядку, а також до Апеляційної палати протягом двох місяців від дати одержання рішення Установи чи копій затребуваних матеріалів.

Оскарження рішення до Апеляційної палати здійснюється шляхом подання заперечення проти рішення у порядку, встановленому Законом України "Про правову охорону географічних зазначень" та на його основі регламентом Апеляційної палати.

За подання заперечення сплачується збір. Якщо збір не сплачено у строк, встановлений для оскарження, заперечення вважається неподаним, про що особі, яка його подала, надсилається повідомлення.

У разі оскарження рішення Установи особою, яка подавала заперечення відповідно до частини шостої статті 11 цього Закону, такій особі надсилається копія рішення Апеляційної палати.

У разі задоволення заперечення з причин порушення порядку проведення експертизи збір за подання заперечення підлягає поверненню, а заявка повертається до закладу експертизи для проведення повторної експертизи.