Порядок реєстрації релігійної організації

Нормативно-правова база

• Конституція України // Верховна Рада України; Конституція, Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР;
• Цивільний кодекс України // Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 16.01.2003 № 435-IV
• Податковий кодекс України // Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI
• Про свободу совісті та релігійні організації // Верховна Рада УРСР; Закон від 23.04.1991 № 987-XII
• Стандарт надання адміністративної послуги з реєстрації статуту (положення) релігійної організації та змін до нього// Наказ Міністерства культури України "Про затведження Стандарту надання адміністративної послуги з реєстрації статуту (положення) релігійної організації та змін до нього" від 18.04.2012 №366

Поняття релігійної організації

Відповідно до ст. 7 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).

Статтею 13 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов'язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).

Згідно з підпунктом 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України релігійні організації відносяться до неприбуткових організацій та повинні відповідати вимогам підпункту 133.4.1. Доходи (прибутки) релігійної організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. Також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

Державна реєстрація релігійної організації

Правоздатність релігійної організації відповідно до цивільного законодавства визначає її статут, який приймається на загальних зборах віруючих громадян або на релігійних з'їздах, конференціях та містить відомості про:

• вид релігійної організації, її віросповідну приналежність і місцезнаходження;
• місце релігійної організації в організаційній структурі релігійного об'єднання;
• майновий стан релігійної організації;
• права релігійної організації на заснування підприємств, засобів масової інформації, інших релігійних організацій, створення навчальних закладів;
• порядок внесення змін і доповнень до статуту (положення) релігійної організації;
• порядок вирішення майнових та інших питань у разі припинення діяльності релігійної організації та інше.

Для одержання релігійною громадою правоздатності юридичної особи громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію.

Статут релігійної організації підлягає реєстрації у порядку, що визначений статтею 14 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації.

Реєстрації релігійної організації проводиться в один етап у суб’єкта державної реєстрації релігійних організацій. Суб’єктами державної реєстрації релігійних організацій визначено:

1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії;
2. Обласні державні адміністрації.

Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії є Департамент у справах релігій та національностей Міністерства культури України. Департамент у справах релігій та національностей Міністерства культури України здійснює реєстрацію: релігійних центрів, управлінь, монастирів, релігійних братств, місій та духовних навчальних закладів. Натомість Обласні державні адміністрації здійснюють державну реєстрацію релігійних громад.

До статуту (положення) релігійної організації на підтвердження відомостей, викладених у ньому згідно з вимогами статті 12 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації, додатково подаються:

1. належним чином засвідчена копія рішення (витягу) про утворення релігійного об’єднання та затвердження (прийняття) статуту (положення) релігійного центру чи управління (протокол загальних зборів засновників, установчого з’їзду (конференції) засновників тощо);
2. перелік релігійних організацій, що входять до складу релігійного об’єднання на дату подання документів, засвідчений підписом уповноважених представників (уповноваженого представника) загальних зборів засновників (установчого з’їзду (конференції) засновників тощо);
3. належним чином засвідчена копія документа про право власності або користування приміщенням за місцезнаходженням релігійної організації, зазначеним у статуті (положенні).

До статуту (положення) релігійної громади на підтвердження відомостей, викладених у ньому, додатково подаються належним чином засвідчені копії:

1. рішення (витягу) про утворення релігійної громади, її найменування, затвердження статуту, обрання керівних (виконавчих) органів - протокол загальних зборів віруючих громадян або установчого релігійного з’їзду, конференції тощо (далі - протокол загальних зборів). Зазначене рішення приймається у порядку, передбаченому статутом (положенням) релігійної громади, та оформлюється згідно з внутрішніми настановами цієї релігійної громади;
2. документа про право власності чи користування приміщенням або письмової згоди власника приміщення на надання адреси за місцезнаходженням релігійної організації, зазначеним у статуті (положенні) релігійної громади.

До статуту (положення) монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії) або духовного навчального закладу на підтвердження відомостей, викладених у ньому згідно з вимогами статті 12 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації, додатково подаються належним чином засвідчені копії:

1. рішення (витягу) про утворення (заснування) монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії), духовного навчального закладу та затвердження статуту (положення) такої релігійної організації. Зазначене рішення приймається у порядку, передбаченому статутом (положенням) релігійного центру (управління), та оформлюється згідно з внутрішніми настановами цієї релігійної організації;
2. статуту релігійного центру (управління), що засновує монастир, релігійне братство, місіонерське товариство (місію), духовний навчальний заклад;
3. документа про право власності або користування приміщенням за місцезнаходженням релігійної організації, зазначеним у статуті (положенні).

Орган, який здійснює реєстрацію, в місячний термін розглядає заяву, статут (положення) релігійної організації, приймає відповідне рішення і не пізніш як у десятиденний термін письмово повідомляє про нього заявникам. У необхідних випадках орган, який здійснює реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій, може зажадати висновок місцевої державної адміністрації, виконавчого комітету сільської, селищної, міської Рад народних депутатів, а також спеціалістів. У цьому разі рішення про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій приймається у тримісячний термін. Зміни і доповнення статутів (положень) релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і реєстрація статутів (положень). У разі необхідності в розгляді питання про реєстрацію статуту (положення) можуть брати участь з дорадчим голосом представники релігійної організації.

Підстави повернення або відмови в реєстрації статуту релігійної організації

Повернення статуту релігійної організації.

У разі подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, а також обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим неповного переліку документів, визначеного у цій статті, та/або оформлення їх без дотримання встановлених вимог, відсутності у статуті (положенні) релігійної організації відомостей, встановлених частиною третьою статті 12 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації, релігійній організації пропонується у межах строків, встановлених цим Законом, усунути виявлені недоліки.

У разі якщо релігійна організація не усунула виявлені недоліки протягом встановлених строків, всі документи, які надійшли до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, крім заяви про реєстрацію статуту (положення) релігійної організації (змін до них), повертаються їй супровідним листом із роз’ясненням причин такого повернення.

Відмова в реєстрації релігійної організації.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації у реєстрації статуту (положення) релігійної організації (змін до них) може бути відмовлено, якщо її статут (положення) (зміни до них) або діяльність суперечать чинному законодавству.

Рішення про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації із зазначенням підстав відмови повідомляється заявникам письмово в десятиденний термін. Це рішення може бути оскаржено в суд у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством України.