Порядок реєстрації релігійної організації: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
мНемає опису редагування
Рядок 9: Рядок 9:


== Що таке релігійна організація ==
== Що таке релігійна організація ==
Відповідно до Закону України <nowiki>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Про свободу совісті та релігійні організації]</nowiki> релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання представляються своїми центрами (управліннями).
Відповідно до Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Про свободу совісті та релігійні організації] релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання представляються своїми центрами (управліннями).


Релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).
Релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).

Версія за 10:55, 28 грудня 2019

Нормативно-правова база

Що таке релігійна організація

Відповідно до Закону України Про свободу совісті та релігійні організації релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).

Державна реєстрація релігійної організації відбувається у 2 етапи:

  1. реєстрація статутних документів;
  2. державна реєстрація юридичної особи.

Реєстрація статуту релігійної організації

Послідовність дій одержувача послуги:

  • Подання до Мінкультури повного пакета документів, визначених розділом ІІІ Стандарту надання адміністративної послуги з реєстрації статуту (положення) релігійної організації та змін до нього;
  • Отримання письмового повідомлення про прийняте рішення;
  • Отримання однієї копії наказу Мінкультури про реєстрацію статуту (положення) релігійної організації (змін до нього) та двох екземплярів статуту (положення) з відміткою про їх реєстрацію (змін, що оформлені у вигляді додатка до статуту (положення) релігійної організації).


Для реєстрації статуту (положення) релігійного центру (управління), що згідно з частиною другою статті 7 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації"» представляє релігійне об’єднання, до Мінкультури подається:

  1. заява, засвідчена підписом уповноважених представників (уповноваженого представника) загальних зборів засновників (установчого з'їзду (конференції) засновників тощо), що утворюють таке релігійне об’єднання;
  2. статут (положення) релігійного центру (управління) у трьох примірниках;


До статуту (положення) релігійної організації на підтвердження відомостей, викладених у ньому згідно з вимогами статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", додатково подаються:

  • належним чином засвідчена копія рішення (витяг) про утворення релігійного об’єднання та затвердження (прийняття) статуту (положення) релігійного центру чи управління (протокол загальних зборів засновників, установчого з'їзду (конференції) засновників тощо);
  • перелік релігійних організацій, що входять до складу релігійного об’єднання на дату подання документів, засвідчений підписом уповноважених представників (уповноваженого представника) загальних зборів засновників (установчого з'їзду (конференції) засновників тощо);
  • належним чином засвідчена копія документа про право власності або користування приміщенням за місцезнаходженням релігійної організації, зазначеним у статуті (положенні).


Для реєстрації статуту (положення) монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії), духовного навчального закладу до Мінкультури подається:

  1. заява за підписом керівника (іншої уповноваженої особи) релігійного центру (управління), що засновує відповідну релігійну організацію;
  2. статут (положення) монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії) або духовного навчального закладу у трьох примірниках.


До статуту (положення) монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії) або духовного навчального закладу на підтвердження відомостей, викладених у ньому згідно з вимогами статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", додатково подаються:

  • належним чином засвідчена копія рішення (витяг) про утворення (заснування) монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії), духовного навчального закладу та затвердження статуту (положення) такої релігійної організації;
  • належним чином засвідчена копія статуту релігійного центру (управління), що засновує монастир, релігійне братство, місіонерське товариство (місію), духовний навчальний заклад;
  • належним чином засвідчена копія документа про право власності або користування приміщенням за місцезнаходженням релігійної організації, зазначеним у статуті (положенні).


Відмова в реєстрації статуту релігійної організації
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» у реєстрації статуту (положення) релігійної організації (змін до них) може бути відмовлено, якщо її статут (положення) (зміни до них) або діяльність суперечать чинному законодавству. Діяльністю релігійної організації, що суперечить чинному законодавству та може бути припинена у судовому порядку, згідно з положеннями частини четвертої статті 16 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», вважаються:

  • вчинення релігійною організацією дій, недопустимість яких передбачена статтями 3, 5 і 17 цього Закону;
  • поєднання обрядової чи проповідницької діяльності релігійної організації з посяганнями на життя, здоров'я, свободу і гідність особи;
  • систематичне порушення релігійною організацією встановленого законодавством порядку проведення публічних релігійних заходів (богослужінь, обрядів, церемоній, походів тощо);
  • спонукання громадян до невиконання своїх конституційних обов'язків або дій, які супроводжуються грубими порушеннями громадського порядку чи посяганням на права і майно державних, громадських або релігійних організацій.


У наказі про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації (змін до них) зазначаються підстави для відмови. У разі відмови у наданні адміністративної послуги заявнику протягом десяти днів з дати прийняття відповідного рішення направляються письмове повідомлення та копія наказу Мінкультури про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації (змін до них). Кінцевим етапом надання адміністративної послуги є отримання одержувачем однієї копії наказу Мінкультури про реєстрацію статуту (положення) релігійної організації (змін до них), що засвідчена у встановленому порядку, та двох екземплярів статуту (положення) з відміткою про їх реєстрацію (змін, що оформлені у вигляді додатка до статуту (положення) релігійної організації).

Державна реєстрація юридичної особи

Після реєстрації статуту релігійна організація звертається до державного реєстратора для включення її до ЄДР та отримання свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

Перелік документів, що подаються заявником для державної реєстрації юридичної особи, визначений ст.17 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає:

  1. заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника);
  2. прийом документів за описом - у разі подання документів у паперовій формі;
  3. виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперовій формі;
  4. внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру;
  5. перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів;
  6. перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації;
  7. прийняття рішення про проведення реєстраційної дії - для громадських формувань, символіки та засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об’єднання;
  8. проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру;
  9. формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів;
  10. видача за бажанням заявника виписки з Єдиного державного реєстру у паперовій формі за результатами проведеної реєстраційної дії (у разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі).

Виписка з Єдиного державного реєстру у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора.

Строк розгляду документів, поданих для державної реєстрації (ст. 26 ЗУ) Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, здійснюється у такі строки:

  • щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, крім вихідних та святкових днів;
  • щодо громадського об’єднання, місцевого осередку громадського об’єднання із статусом юридичної особи - не пізніше трьох робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації;

Державна реєстрація може проводитися у скорочені строки. Підстави, порядок та розмір плати за проведення державної реєстрації у скорочені строки встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Підстави для відмови у державній реєстрації:

  • документи подано особою, яка не має на це повноважень;
  • у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії;
  • у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення про арешт корпоративних прав - у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв’язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи;
  • не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;
  • документи суперечать вимогам Конституції та законів України;
  • документи суперечать статуту громадського формування;
  • порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи;
  • невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону;
  • щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;
  • щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;
  • документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані раніше строку, встановленого Законом;
  • щодо юридичної особи, що припиняється в результаті її ліквідації та є засновником (учасником) інших юридичних осіб та/або має не закриті відокремлені підрозділи, та/або є засновником третейського суду;
  • в Єдиному державному реєстрі відсутній запис про державну реєстрацію юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації в результаті злиття, приєднання або поділу;
  • щодо акціонерного товариства, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованої реєстрації випуску акцій;
  • щодо юридичної особи - емітента цінних паперів, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованих випусків цінних паперів;
  • щодо юридичної особи, що ліквідується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
  • щодо юридичної особи, що реорганізується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та відсутній узгоджений план реорганізації юридичної особи;
  • щодо юридичної особи, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування;
  • щодо юридичної особи, що припиняється в результаті ліквідації, стосовно якої надійшли відомості про відкрите виконавче провадження;
  • щодо юридичної особи, стосовно якої відкрито провадження у справі про банкрутство.


Повідомлення про відмову у державній реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та рішення суб’єкта державної реєстрації про відмову у державній реєстрації розміщуються на порталі електронних сервісів у день відмови у державній реєстрації.

У разі відмови у державній реєстрації документи, подані для державної реєстрації (крім документа про сплату адміністративного збору), повертаються (видаються, надсилаються поштовим відправленням) заявнику не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від заявника заяви про їх повернення. Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації.