Медіація

Нормативна база

• Рекомендація Rec (2002) 10 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо медіації в цивільних справах
• Директива 2008/52/ЄС Європейського Парламенту та Ради "Про деякі аспекти медіації у цивільних та господарських правовідносинах"
• Рекомендація N R (99) 19 Комітету міністрів Ради Європи державам - членам Ради, які зацікавлені в організації медіації у кримінальних справах

Що таке медіація?

Медіація – це

• метод вирішення спорів із залученням посередника (медіатора), який допомагає сторонам конфліктуналагодити процес комунікації і проаналізувати конфліктну ситуацію таким чином, щоб вони самі змогли обрати той варіант рішення, який би задовольняв інтереси і потреби усіх учасників конфлікту.
• інструмент, призначення якого усунути негативні наслідки конфлікту чи поклас¬ти край непорозумінням, що виникли між сторонами.

Медіація

Хто такий медіатор?

Медіатор - нейтральна по відношенню до сторін конфлікту третя сторона (спеціально підготовлений посередник), яка сприяє досягненню сторонами взаємоприйнятної згоди розв'язати цей спір, зосереджуючись при цьому на інтересах сторін, а не на правових позиціях або договірних правах.

Переваги медіації

1. Економія часу
2. Зниження вартості процесу вирішення спору
3. Можливість впливати на результат
4. Конфіденційність процедури
5. Можливість збереження або відновлення ділових взаємин з партнерами
6. Можливість запобігти виникненню подібних конфліктів у майбутньому
7. Гарантія виконання рішення (у разі успішної медіації)

Принципи медіації

1. Добровільність
2. Конфіденційність
3. Щирість намірів щодо вирішення конфлікту
4. Неупередженість посередника
5. Правомочність сторін
6. Неформальність та гнучкість процедури медіації

Етапи медіації

Етап І. Підготовка до медіації
На даному етапі медіатор:

• вивчає історію проблеми, основну інформацію про сторони конфлікту, їхні вимоги;
• переглядає  відповідну літературу, нормативні документи, за потреби консультується з іншими фахівцями;
• налагоджує контакт зі сторонами та проводить індивідуальні зустрічі з кожною із них;
• організовує місце для проведення медіації.
  

Етап ІІ. Початок
Включає в себе:

• підписання договору з медіатором;
• вступне слово медіатора;
• збір даних та оголошення порядку і правил;
• з’ясування позицій сторін;
• визначення тем для обговорення.
  

Етап ІІІ. Переговори
На даному етапі відбувається виявлення інтересів кожного учасника конфлікту та з’ясування потреб, що приховані за виявленими інтересами. Етап IV. Пошук можливостей та ідей для рішення
На даному етапі з 'ясовуються позиції та інтереси кожної зі сторін, досить часто спростовуються хибні уявлення, думки, погляди, що дає змогу кожній зі сторін стати на місце іншої та зрозуміти вимоги опонента.
Етап V. Укладання та підписання угоди

• медіатор перевіряє напрацьовані варіанти рішень на реалістичність та можливість виконування;
• уточнюються деталі, узгоджуються пункти угоди, формується остаточне рішення, яке задовольняє всіх учасників.
• учасники ознайомлюються з текстом угоди, яка за загальним правилом, укладається у 2-х примірниках, та підписують її.

Угода повинна містити чіткий план виходу з конфліктної ситуації з вказаними часовими рамками та розподілом відповідальності між учасниками конфлікту.

Медіація не застосовується

Медіацію недоцільно застосовувати таких випадках:

• відмова або нездатність прийняти принципи медіації,відсутність добровільності
• домашнє насильство
• зловживання алкоголем чи наркотиками
• тиск, погрози
• психічні розлади
• розумова відсталість