Особливості доступу журналістів до судових справ

Нормативна база

• Конституція України
• Цивільний процесуальний кодекс
• Закон України "Про забезпечення права на справедливий суд"
• Закон України "Про інформацію"
• Закон України "Про телебачення і радіомовлення"
• Закон України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації»

Загальні положення

Створення ефективної системи взаємодії суддів і засобів масової інформації (далі - ЗМІ) є одним із пріоритетних напрямків демократизації в Україні. Вільний доступ журналістів до судових процесів є не лише ознакою демократії, а і гарантією того, що ці процеси будуть незалежними та ефективними. Метою судової системи є захист прав громадян, в тому числі, права на інформацію. На практиці нерідко виникають проблеми щодо доступу журналістів до необхідної їм інформації. Тому з метою створення сприятливих умов для здійснення журналістами, працівниками засобів масової інформації професійної діяльності суб’єкт владних повноважень може здійснювати їх акредитацію.
Орган при якому акредитовано журналістів, працівників засобів масової інформації, зобов’язаний сприяти провадженню ними професійної діяльності; завчасно сповіщати їх про місце та час проведення сесій, засідань, нарад, брифінгів та інших публічних заходів; надавати їм інформацію, призначену для засобів масової інформації, а також сприяти створенню умов для здійснення запису і передачі інформації, проведення інтерв’ю, отримання коментарів посадових осіб. Гласність і відкритість судового процесу вказано, що розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених законом. У відкритому судовому засіданні мають право бути присутніми будь які особи. У разі вчинення особою дій, що свідчать про неповагу до суду або учасників судового процесу, така особа за вмотивованим рішенням суду може бути видалена із зали судового засідання.
Учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання, фотозйомку, відео та аудіозапис з використанням портативних відео та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду.
Основними принципами взаємодії суду зі ЗМІ є:
- невтручання ЗМІ у здійснення правосуддя;
- дотримання прав громадян на недоторканість приватного життя, захист їх честі та гідності, дотримання прав організацій на захист їх ділової репутації;
- дотримання прав та законних інтересів учасників судового процесу під час надання ЗМІ інформації про діяльність судів загальної юрисдикції;
- відкритість та доступність інформації про діяльність судів загальної юрисдикції, за виключенням випадків, передбачених законодавством;
- достовірність інформації про діяльність судів загальної юрисдикції та своєчасність її надання.
Метою взаємодії суду із ЗМІ є:
- підвищення рівня відкритості правосуддя;
- підвищення ефективності судового захисту прав і свобод громадян та суб’єктів підприємницької діяльності;
- розповсюдження у ЗМІ достовірної інформації про діяльність судів загальної юрисдикції;
- підвищення рівня взаємної довіри та партнерства між суспільством та органами судової влади;
- проведення погодженої політики в сфері формування у громадськості об’єктивної оцінки діяльності судової системи.

Завданням взаємодії суду із ЗМІ є:

надання ЗМІ офіційних відомостей про діяльність суду, за виключенням тих, що належать до службової інформації або відносяться до державної, комерційної, банківської таємниці;
- координація діяльності особи, відповідальної за взаємодію зі ЗМІ у суді;
- підготовка та проведення інформаційних заходів, спрямованих на висвітлення діяльності суду;
- організація висвітлення у ЗМІ питань, що входять до компетенції загальних судів;
- оперативне реагування на події у світовому та (або) національному інформаційному просторі, що стосується діяльності судів загальної юрисдикції.

Порядок під час судового засідання
Журналісти, присутні у залі судового засідання, мають дотримуватись загальних правил поведінки в залі судового засідання. Журналістам забороняється під час судового засідання ставити питання учасникам судового процесу, а тим більше судді (суддям). Журналісти мають пам’ятати, що судовий процес - це встановлена процесуальним законом форма розгляду судової справи, а вони є лише його спостерігачами.
Представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання та здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав. За порушення журналістами, як і іншими особами присутніми в залі судового засідання, визначених законодавством загальних правил поведінки в судовому засіданні або невиконання ними розпоряджень головуючого, суд може застосувати заходи процесуального примусу, зокрема, спочатку робиться попередження, а у разі повторного вчинення зазначених дій - видалення із зали судового засідання. При прояві злісної непокори, суд негайно після вчинення порушення вирішує питання про притягнення винних осіб до відповідальності за неповагу до суду, у зв’язку з чим у судовому засіданні оголошується перерва.
Допуск журналістів на заходи, які проводяться судом (збори, прес- конференції, міжнародні зустрічі, семінари тощо), здійснюється у формі акредитації. Інформування представників ЗМІ про проведення акредитації на заходи, які проводитиме суд, відбуватиметься шляхом завчасного розміщення на офіційному веб - сайті суду прес-анонсів та розсилання їх на електронні адреси ЗМІ. Акредитація представників ЗМІ, незалежних журналістів та технічних працівників здійснюється прес-секретарем суду у часових межах, визначених у прес-анонсі.

Правила поводження представників ЗМІ під час судового засідання

Журналісти, присутні у залі судового засідання, мають дотримуватися визначених законодавством загальних правил поведінки в залі судового засідання:

• вставати при вході до зали судового засідання суддів та при їх виході;
• заслуховувати стоячи рішення суду;
• виконувати розпорядження головуючого судді у справі;

• додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку;

Доступ ЗМІ до висвітлення судових процесів: міжнародна практика

Узагальненням позиції ООН з питань взаємодії судів та ЗМІ є твердження про те, що «функцією та правом ЗМІ є збір та по¬ширення серед громадськості інформації, висловлювань та критичних тверджень про судочинство, а також висвітлен¬ня судових справ до, після та під час судового розгляду, не порушуючи при цьому презумпцію невинуватості» (відповідно до Мадридських принципів взаємодії засобів масової інформації та суддівської незалежності. Документ поширено відповідно до Резолюції 1296 (XLIV) Економічної та соціальної Ради ООН 11 лютого 1994 року) . Презумпція невинуватості полягає в тому, що суд відбува¬ється відкрито. Це не означає, що медіа мають право транслювати в прямому ефірі судовий процес чи робити записи в залі суду без дозволу суду. Але це дає право журналістам, як і будь-яким іншим громадянам, бути присутніми на публічних судових слуханнях та під час виголошення судових рішень без дискримінації та вимог попере¬дньої акредитації. Журналісти мусять мати право заздалегідь одер¬жати доступ до інформації про заплановані судові процеси та право отримувати копії публічно оголошених судових рішень.
ООН закликає суддів вивчати практичні посібники щодо співп¬раці з пресою, зокрема щодо правил проведення інтерв’ю, і на¬давати представникам ЗМІ інформацію в тих випадках, коли така інформація має суспільне значення. Суддям не можна забороняти відповідати на запитання журналістів. Але судова влада може фор¬мулювати виважені рекомендації для регулювання дискусії про кон¬кретні поточні справи. Згідно з принципами ООН, таке обмеження має базувати¬ся суто на законі, його може застосовувати лише суддя, а особи, яким доступ вже обмежили чи можуть обмежити, мусять мати пра¬во заперечувати й оскаржувати таке рішення. Жодне обмеження не може бути абсолютним: його запроваджують лише протягом термі¬ну, потрібного для досягнення передбаченої в законі мети. Важли¬во пам’ятати, що довести необхідність застосування обмежень має та сторона, яка їх вимагає. Скажімо, якщо прокурор наполягає на видаленні журналіста з зали суду, то він мусить обґрунтувати таку необхідність (наприклад, це потрібно для захисту свідка).
Позиція Ради Європи, відображена в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950), у її тлумаченнях Європейського суду з прав людини, а також у резолюціях та рекомендаціях органів Ради Європи. Для запобігання зловживанням владою та для захисту прав підсудного вкрай важливим є суспільний контроль. Комітет Міністрів Ради Єв¬ропи у своїх рекомендаціях від 10 липня 2003 року «Щодо надання інформації через засоби масової інформації стосовно до криміналь¬ного судочинства» закликав держави — члени Євросоюзу співпра¬цювати зі ЗМІ, організовувати тренінги з правових питань для жур¬налістів, щоб поширювати знання про процедури і права, пов’язані з кримінальним судочинством. Право ЗМІ збирати і поширювати інформацію про суд може підлягати певним обмеженням, які потрібно застосовувати на чітко ви¬значених підставах. Такі обмеження поділено на дві категорії — об-меження доступу до судових процесів і обмеження на поширення ін¬формації про судові процеси. Резолюція № R (81) 19 Комітету Міністрів Ради Європи про доступ до інформації (Комітет Міністрів ухвалив документ 25 листопада 1981 року), визначає загальні принципи оприлюднення інформації державних органів. В документі, зокрема, наголошено на необхідності дотримуватися особливого порядку одержання інформації щодо судових органів: «кожна особа, що перебуває під юрисдикцією держави-члена, має право на отримання за запитом інформації, яка є в розпорядженні державних органів, без урахування законодавчих органів та органів судової влади».
Такі стандарти відносин судів і ЗМІ відображено в Рекомендації № Rес. (2003) 19 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо надання через ЗМІ інформації про кримінальні процеси (Комітет Міністрів ухвалив документ 10 липня 2003 року). Хоч у вказаному документі увагу зосереджено на кримінальному процесі, проте визначені в ньому принципи доступу журналістів до суду відповідають загальним європейським стандартам інформаційних стосунків судів і ЗМІ та правовим позиціям Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини спирається на специфічні стандарти взаємодії ЗМІ і судів, відмінні від стандартів, застосовуваних в інших сферах діяльності інститутів влади. Прин¬цип незалежності та неупередженості суду визначає специфічні обмеження та ризики для ЗМІ у висвітленні судової проблематики. В рішенні у справі «Санді таймс» проти Сполученого Королівства (1979) зазначено, що «суди є форумом для вирішення спорів». «Проте попереднє обговорення може відбуватися і в інших місцях, таких як спеціальні журнали, масова періодика чи громадськість». Значення такого обговорення полягає в тому, що громадськості надають можливість отримати інформацію про стан судових справ та системи судочинства загалом і відповідним способом оцінювати їх». В демократичному суспільстві суди не можуть залишатися поза межами громадської дискусії про ефективність органів влади. Тому громадськість має бути належним способом поінформована про стан речей у судовій системі. А в такому разі критика журналістів, спрямована на різні аспекти судочинства, стає не лише можливою, а й — за певних обставин — виправданою. У справі Де Ґаєс та Ґійзельс проти Бельгії (1997) Суд визнав, що «судді мають бути захищені від деструктивних випадів з боку ЗМІ, що не базуються на жодній фактичній підставі». Водночас, якщо критика судових проблем або окремих суддів спирається на «належні та ретельні журналістські розслідування, що є частиною громадського обговорення важливих суспільних проблем», то підстав обмежувати свободу мас-медіа немає. Неабияке значення має також інший висновок Суду: «судді мусять виявляти розважливість, що не дозволяє їм (на відміну, наприклад, від політиків) відповідати на різку критику».