Порядок ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій на стадії досудового розслідування

Нормативна база

• КПК України
• "Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування", лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.11.2012 року №1640/0/4-12
• "Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування", Узагальнення судової практики підготовлене ВССУ від 12.01.2017р.

Право сторони захисту ініціювати проведення процесуальних дій на етапі досудового слідства

Одним з принципів кримінального судочинства є змагальність сторін. Відповідно ч. 2 ст. 22 КПК сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Також реалізація відповідної засади забезпечується положеннями п. 12 ч. 3 ст. 42 КПК України, відповідно до якої підозрюваний, обвинувачений має право заявляти клопотання про проведення процесуальних дій та ст. 220 КПК, якою встановлено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов’язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а в разі неможливості вручення з об’єктивних причин – надсилається їй.

Таким чином, наведені законодавчі положення передбачають, з одного боку, право учасників кримінального провадження ініціювати здійснення процесуальних, у тому числі слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій, а з іншого – регламентують недопустимість необґрунтованої та невмотивованої відмови у проведенні відповідних дій органами досудового розслідування.

Оскарження постанови про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій

Пункт 7 ч. 1 ст. 303 КПК передбачене право на оскарження постанови про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.

Орган, уповноважений розглядати скаргу

Скарга на постанову про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій подається до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Судовий збір за подачу скарги не сплачується.

Вимоги до скарги на постанову про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій

Закон не встановлює переліку вимог, яким повинна відповідати скарга.

При цьому закон визначає, що скарга не відповідає вимогам закону, якщо:

1. її подала особа, яка не має права подавати скаргу (за винятком випадків, коли скарга підписана уповноваженим представником);
2. вона не підлягає розгляду в цьому суді, тобто подана з порушенням правил підсудності, встановлених ст. 218 КПК;
3. її подано після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК, і особа не заявила клопотання про його поновлення або слідчий суддя не знайшов підстав для його поновлення.
   

Закон не встановлює вимоги подачі копій скарги для інших учасників процесу.

Скарга, яка не відповідає вимогам закону разом з усіма доданими до неї матеріалами та ухвалою слідчого судді про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала.

Повернення скарги не позбавляє особу права повторного звернення до слідчого судді. Однак це правило не стосується випадків повторного подання скарги, яку було повернуто у зв'язку із пропущенням встановленого процесуального строку.

Ухвала про повернення скарги може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Порядок розгляду скарг на постанову про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій

Скарга на постанову про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій розглядається слідчим суддею не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження скарги.

При розгляді таких скарг слідчі судді оцінюють обґрунтованість внесеного учасником кримінального провадження клопотання та відмовляють у задоволенні скарг, якщо відповідні клопотання не ґрунтуються на вимогах процесуального законодавства.

Правова природа аналізованого виду проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед слідчим, зокрема це стосується доцільності проведення допиту.

Таким чином, предметом судового контролю під час розгляду аналізованої категорії скарг є не лише прийняте слідчим, прокурором рішення стосовно задоволеного клопотання, а й дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення відповідних слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органами досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Розглядаючи скарги цієї категорії, слідчий суддя повинен враховувати те те, що відповідно до ч. 1 ст. 40 КПК слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Згідно з ч. 5 ст. 40 КПК слідчий, здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку забороняється. Таким чином, при розгляді скарг на відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій слідчим суддям необхідно співвідносити вимоги ст. 220 КПК з іншими процесуальними вимогами щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадження, зокрема встановленими ст. 40 КПК. Саме тому необхідно брати до уваги те, що процесуальне законодавство не передбачає обов’язку посадових осіб органів досудового розслідування вчиняти всі дії, які ініціюються учасниками кримінального провадження, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, а інколи – передчасними або взагалі перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.

За результатами розгляду скарги про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій слідчим суддею постановляється ухвала про:

1. скасування постанови слідчого чи прокурора. Ухвала слідчого судді про скасування постанови про закриття кримінального провадження оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
2. відмову у задоволенні скарги. Ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
   

Не відповідають вимогам процесуального законодавства ухвали слідчих суддів, якими за результатами розгляду скарг, пов’язаних з відмовою у вчиненні слідчих (розшукових) дій, приймається не конкретне рішення щодо зобов’язання вчинити слідчу (розшукову) дію, а приймається абстрактне рішення, наприклад зобов’язати прокурора, який є процесуальним керівником у кримінальному провадженні вжити необхідних процесуальних заходів, спрямованих на закінчення проведення досудового розслідування протягом розумного строку з прийняттям рішення, передбаченого ст. 283 КПК тощо.