Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

Нормативна база

• Кримінальний процесуальний Кодекс України
• Цивільний процесуальний кодекс України
• Цивільний кодекс України
• Кодекс України «Про адміністративні правопорушення»
• Кодекс адміністративного судочинства України
• Закон України «Про судову експертизу»
• Закон України «Про психіатричну допомогу»
• Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах»
• Наказ Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень»
• Наказ Міністерства охорони Здоров’я України від 17.01.1995 року №6 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»
• Наказ Міністерства охорони Здоров’я України N 397 від 08.10.2001 року «Порядок проведення судово-психіатричної експертизи»

Поняття судово-психіатричної експертизи

Судово-психіатрична експертиза — це науково-практичне дослідження, що здійснюється за постановою уповноважених органів або за ухвалою суду судово-психіатричним експертом з метою відповіді на питання, що виникають під час провадження адміністративних, кримінальних та цивільних справ з приводу психічного стану особи.

Мета та підстави проведення

Судово-психіатрична експертиза призначається органами досудового слідства та суду і проводиться за їх відповідним рішенням з метою відповіді на питання, що виникають під час провадження адміністративних, кримінальних та цивільних справ з приводу психічного стану особи. Предметом експертизи є визначення психічного стану осіб, яким призначено експертизу, у конкретні проміжки часу і відносно певних обставин, що становлять інтерес для органів слідства та суду.

До критеріїв призначення судово-психіатричної експертизи відносяться:

• відомості про те, що особа перебувала або перебуває під на­глядом психоневрологічного (ПНД) або наркологічного диспансе­ру, або перебувала на лікуванні в психіатричному або наркологічному лікувальному закладі, визнавалась по іншій справі неосуд­ною та знаходилась на примусовому лікуванні, має інвалідність по психічному захворюванню;
• відомості про те, що особа була звільнена від служби в армії у зв'язку з психічним розладом;
• відомості про те, що особа навчалась у школі для розумово відсталих;
• відомості про неправильну або дивну поведінки особи у пе­ріод, який передував злочину, дані про незвичайну поведінку об­винуваченого, підсудного в період скоєння діяння, що йому ін­кримінується, або поведінку, яка не адекватна ситуації під час проведення з ним судових або слідчих дій;
• відомості з показань свідків, родичів, знайомих, із виробни­чих і побутових характеристик про особливості поведінки (недо­речні висловлювання та вчинки, немотивовані приступи збудження, судомні приступи, інтелектуальна неспроможність, спро­би самогубства тощо), які розглядались свідками як прояви пси­хічних розладів;
• повідомлення особи про свої хворобливі переживання та суб'єктивні відчуття, які можуть свідчити про наявність будь-яких розладів психічної діяльності;
• відомості про перенесені захворювання головного мозку (че­репно-мозкові травми, менінго-енцефаліти, порушення мозково­го кровообігу тощо) або тяжкі соматичні захворювання, які супро­воджуються психічними порушеннями.

Види судово-психіатричної експертизи

Експертиза може проводитись амбулаторно (у тому числі посмертно), стаціонарно, у судовому засіданні. Крім того експертиза може бути первинна, додаткова і повторна.

Первинною є експертиза, яка призначається у даній справі з даних питань уперше.

Додатковою є експертиза, яка призначається для вирішення окремих питань, які не були поставлені при первинній експертизі, а також у разі неповноти або недостатньої якості первинної експертизи, і проведення її доручається експертам у тому самому або іншому складі.

Повторною є експертиза, яка призначається, якщо висновок первинної експертизи суперечить матеріалам справи, викликає сумніви щодо його правильності і визнаний органами дізнання, слідчим, прокурором, судом необґрунтованим. Призначення повторної експертизи повинно бути мотивоване, а її проведення доручається іншому більш кваліфікованому складу експертів.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу (стаття 102 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суб’єкт проведення експертизи

Судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи, а в інших випадках - також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань.

Перелік установ, в яких проводяться судово-психіатричні експертизи та Перелік установ, в яких проводяться стаціонарні судово-психіатричні експертизи особам, які тримаються під вартою, затверджено Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 26.06.2017 р. № 722 «Про організацію служби судово-психіатричної експертизи».

Безпосереднє дослідження в експертній установі (підрозділі) доручається лікарю - судово-психіатричному експерту одноособово або у складі амбулаторних (стаціонарних) судово-психіатричних експертних комісій.

Об’єкт проведення експертизи

Об'єктами судово-психіатричної експертизи є:

• підозрювані, стосовно яких під час дізнання та слідства ви­никли сумніви щодо їх психічної повноцінності обвинувачені та підсудні, стосовно яких під час слідства та судового розгляду виникли сумніви щодо їх осудності або можли­вості за психічним станом брати участь у слідчих діях чи судовому засіданні;
• свідки та потерпілі, стосовно яких під час слідства та суду виникли сумніви щодо їх психічної повноцінності;
• потерпілі, стосовно яких вирішується питання про взаємо­зв'язок змін у їх психічному стані з вчиненими щодо них протиправними діяннями (безпорадний стан та заподіяння шкоди здо­ров'ю);
• позивачі, відповідачі та інші особи, стосовно яких вирі­шується питання про їхню дієздатність;
• позивачі, стосовно яких вирішується питання про їх психіч­ний стан у певні проміжки часу, про обґрунтованість установле­ного раніше психіатричного діагнозу та застосування щодо них медичних заходів;
• матеріали кримінальної або цивільної справи, медична документація, аудіовізуальні матеріали та інші процесуальні джерела інформації про психічний стан особи, відносно якої проводиться експертиза.

Завдання судово-психіатричної експертизи

• Визначення неосудності за вчинене діяння в кримінальному процесі.
• Встановлення недієздатності за вчинені конкретні дії або під час загострення психічного захворювання в цивільному судочинстві.
• Уточнення процесуальної дієздатності в кримінальному (судово-слідчому) і цивільному процесі.
• Рекомендації за свідченнями примусових заходів медичного характеру.
• Обґрунтування прогностичних можливостей перебігу психічного захворювання.
• Розгляд психічних протипоказань для відбування покарання в установах кримінально-виконавчої системи.

Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

Учасник процесу на підставі окремих матеріалів справи, що викликають сумнів в осудності та психічній повноцінності обвинувачуваного своїм вмотивованим рішенням призначає проведення цього виду експертизи. При цьому орган, який призначив експертизу, обов'язково надає експерту матеріали, що спонукають до сумнівів щодо осудності обвинувачуваного.

Початок виконання експертизи відлічується з моменту, коли експерт отримав усі необхідні об'єкти експертизи для того, щоб дати відповіді на поставлені запитання. Завершенням судово-психіатричного дослідження вважається день огляду підекспертного експертною комісією і прийняття нею остаточного рішення.

Експерт не має права розголошувати дані попереднього слідства чи дізнання, які стали відомі йому у зв'язку з проведенням експертизи. За розголошення цих даних, ухиляння чи відмову надати висновки, а також за надання неправдивого висновку експерт несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

Акт судово-психіатричної експертизи є одним із джерел дока­зів у кримінальній та цивільній справах.

Акт експертизи і його висновки підлягають оцінці органами розслідування та суду на предмет відповідності інструктивним вимогам, інформативності та вірогідності викладених у ньому фактів, повноти та наукової обгрунтованості висновків і відпо­відей на поставлені питання.

Зразки клопотань про призначення судово-психіатричної експертизи

1. Клопотання про проведення судово-психіатричної експертизи