Порядок звільнення особи з-під варти

Нормативна база

• Кримінальний процесуальний кодекс
• Кримінальний процесуальний кодекс. Науково - практичний коментар.

Звільнення особи з під варти у разі обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання

Відповідно до ч.1 ст. 202 КПК у разі застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий, звільняється з-під варти негайно.

У ч. 1 вищевказаної статті законодавець встановлює процедуру звільнення з-під варти підозрюваного, обвинуваченого в межах здійснення законного затримання за ухвалою слідчого судді, суду (чи без неї) під час обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання. Так, у рішенні про застосування даного заходу повинно бути зазначено, що підозрюваний, обвинувачений після того, як йому роз'яснено і доведено під розпис суть і наслідки покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, підлягає негайному звільненню з-під варти.

Звільнення особи з під варти у разі обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки

Відповідно до ч.2 ст. 202 КПК у разі застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий, звільняється з-під варти негайно після надання його поручителями визначеного зобов'язання.

Суттєвих відмінностей у процедурі звільнення особи з під варти у разі застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов’язання та особистої поруки не має. Єдиною відмінністю є те, що окрім підозрюваного, обвинуваченого з обов'язками про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи до суду на першу про те вимогу, слід ознайомити і довести під розпис поручителя (поручителів), про що складається відповідний протокол.

Звільнення особи з під варти у разі обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту

Відповідно до ч.3 ст. 202 КПК у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий:

1. негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово;
2. негайно звільняється з-під варти та зобов'язується невідкладно прибути до місця свого проживання, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло в певний період доби.

Обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передбачає можливість звільнення з-під варти як у залі суду, так і за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. За умови покладання на останнього обов'язку не залишати своє житло у залі суду на тілі підозрюваного, обвинуваченого закріплюється електронний засіб контролю і працівники органів внутрішніх справ доставляють його до місця безпосереднього здійснення запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. В ухвалі про зміну запобіжного заходу зазначається про обов'язки, покладені на підозрюваного, обвинуваченого, у тому числі про заборону залишати конкретне житло цілодобово або у певний період доби.
За умови покладання на підозрюваного, обвинуваченого обов'язку заборони залишення житла лише у певний період доби звільнення з-під варти здійснюється після закріплення на тілі електронного засобу контролю. Порядок його застосування та наслідки втручання у його роботу роз'яснюються підозрюваному, обвинуваченому, про що складається протокол.

Звільнення особи з під варти у разі внесення застави

Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Під час виконання ухвали і безпосереднього здійснення запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваний, обвинувачений може бути звільнений за умови внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Для цього сторона захисту повинна надати адміністрації місця попереднього ув'язнення документи, які підтверджують факт внесення застави. Протягом одного робочого дня подані документи перевіряються і встановлюється їх законність. Перелік перевірочних дій законодавцем не визначається, однак у будь-якому випадку для цього слід одержати за запитом (усним чи письмовим) підтвердження від фінансової установи, на рахунок якої внесено грошові кошти, а не тільки перевірити документи, які подані стороною захисту.
Після проведення перевірочних дій щодо внесення коштів у вигляді застави адміністрація установи попереднього ув'язнення за відсутності будь-яких судових рішень стосовно підозрюваного, обвинуваченого, які набрали законної сили і прямо передбачають тримання під вартою (наприклад, ухвал слідчого судді, суду про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту по інших кримінальних провадженнях), зобов'язана звільнити особу з-під варти. Перед звільненням про факт внесення застави та результати перевірки повідомляється слідчий (під час досудового розслідування) та прокурор, слідчий суддя, суд усно і письмово - шляхом направлення повідомлення в порядку, встановленому КПК для здійснення відповідної процедури.
Після звільнення особи з-під варти відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою автоматично змінюється на заставу і додаткового процесуального розгляду даного питання чи документального оформлення не потребує.

Негайне звільнення з під варти

Відповідно до ч. 5 ст. 202 КПК у разі постановлений слідчим суддею, судом ухвали про відмову у продовженні строку тримання під вартою, про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на інший запобіжний захід, про звільнення особи з-під варти у випадку, передбаченому частиною третьою статті 206 цього Кодексу, або у випадку закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою підозрюваний, обвинувачений повинен бути негайно звільнений, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

В частині 5 цієї статті законодавець зазначає випадки, коли підозрюваний, обвинувачений підлягає негайному звільненню з-під варти. В одних із них звільнення відбувається після прийняття рішення слідчого судді, суду, наприклад, про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший або про відмову у продовженні строків його застосування. Інші випадки пов'язуються із закінченням дії строку тримання під вартою і відсутністю будь-яких інших судових рішень, які дають підстави для законного залишення підозрюваного, обвинувачення у місцях попереднього ув'язнення.