Таємниця кореспонденції засуджених

Нормативні акти

• Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод
  
• Конституція України
  
• Кримінально-виконавчий кодекс України
  
• Кримінально процесуальний кодекс
• Закон України «Про попереднє ув’язнення»
• Правила надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270
• Інструкції з організації перегляду кореспонденції (листування) осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах

Конституція України, а саме стаття 31 як одну з конституційних гарантій визначає право кожного на на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.
Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.
Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, встановлено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Водночас ч. 4 ст. 113 КВК України кореспонденція, яку засуджені адресують Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Європейському суду з прав людини, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій, до суду та прокуророві, перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подачі.
Кореспонденція, яку засуджені одержують від зазначених органів та осіб, перегляду не підлягає.