Виплата грошової компенсації за невикористану санаторно-курортну путівку та вартості самостійного санаторно-курортного лікування

Нормативна база

• Закон України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"
• Закон України "Про жертви нацистських переслідувань"
• Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"
• Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2007 року N 150 "Про затвердження Порядку виплати деяким категоріям інвалідів грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року N 785 "Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян"

Хто має право на отримання грошової компенсації

1. Особи, інвалідність яких пов'язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, що потребують лікування супутніх захворювань відповідно до медичних рекомендацій, якщо протягом трьох календарних років такі особи не одержували безоплатної путівки до санаторно-курортного закладу і не виплачувалася грошова компенсація за путівку та за самостійне лікування у зазначений період Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
2. Інші особи з інвалідністю, якщо вони протягом трьох календарних років не одержували безоплатної путівки до санаторно-курортного закладу.
3. Особи з інвалідністю внаслідок війни та особи з інвалідністю, зазначені у статті 6-2 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", за місцем їх обліку один раз на два роки з дня звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації за бажанням, якщо ці особи протягом двох років не одержували безоплатних санаторно-курортних путівок, незалежно від наявності медичного висновку про необхідність санаторно-курортного лікування або медичних протипоказань.
4. Учасники бойових дій, учасники війни, особи, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи, зазначені у статтях 6-1, 6-3 і 6-4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" та ветерани праці.

Розмір грошової компенсації

Особам, інвалідність яких пов'язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням та іншим особам з інвалідністю:

• I і II групи – 75 відсотків розміру середньої вартості санаторно-курортної путівки, що визначається Мінсоцполітики за поданням Фонду соціального захисту інвалідів, погодженим з Мінфіном, щороку в межах обсягу бюджетних коштів, виділених відповідно до Закону про Державний бюджет України на поточний рік;
• III групи - 50 відсотків розміру середньої вартості санаторно-курортної путівки, що визначається Мінсоцполітики за поданням Фонду соціального захисту інвалідів, погодженим з Мінфіном, щороку в межах обсягу бюджетних коштів, виділених відповідно до Закону про Державний бюджет України на поточний рік.

Особам з інвалідністю внаслідок війни та особам з інвалідністю, зазначеним у статті 6-2 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань":

• I і II групи - 100 відсотків середньої вартості путівки;
• III групи - 75 відсотків середньої вартості путівки.

У разі зміни групи інвалідності в період перебування особи з інвалідністю на обліку виплата грошової компенсації за путівку та за самостійне лікування здійснюється в розмірах відповідно до групи інвалідності, встановленої йому на дату виплати.

Компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування учасникам бойових дій, учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, зазначеним у статтях 6-1, 6-3 і 6-4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", та ветеранам праці відповідно до Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" виплачується за їх бажанням у розмірі вартості самостійного санаторно-курортного лікування на час проведення оздоровлення, але не більше ніж середня вартість санаторно-курортної путівки.

Середня вартість путівки для виплати грошової компенсації та компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування обчислюється з розрахунку 35 відсотків (з округленням до однієї гривні) розміру одного прожиткового мінімуму, щороку встановленого законом на 1 січня відповідного року для осіб, які втратили працездатність (пункт 7 Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року N 785 "Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян").

Куди звернутися

1.До структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій,  виконавчий орган міської ради за місцем перебування на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікуванням.

У разі коли особа з інвалідністю одержала безоплатну путівку не через структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчий орган міської, районної у місті у разі її утворення (крім мм. Києва та Севастополя) ради, виплата грошової компенсації за путівку та за самостійне лікування такій особі не проводиться.

2.До територіальних відділень Фонду соціального захисту інвалідів (особам, які перебувають на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікуванням у Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, ДСНС, Службі зовнішньої розвідки, Мін’юсту, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держприкордонслужби, Держспецзв’язку, Держспецтрансслужбі та ДФС).

Перелік необхідних документів

Особам, інвалідність яких пов'язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням та іншим особам з інвалідністю:

• заява особи з інвалідністю про виплату грошової компенсації;
• медична довідка за формою 070-О (Довідка для одержання путівки на санаторно-курортне лікування) щодо необхідності забезпечення санаторно-курортним лікуванням;
• документ про сплату повної вартості санаторно-курортної путівки строком санаторно-курортного лікування не менш як 18 днів, що засвідчує проходження особою з інвалідністю санаторно-курортного лікування (тільки для виплати грошової компенсації за самостійне лікування);
• посвідчення особи з інвалідністю, що підтверджує її належність до категорії громадян, що мають право на компенсацію.

Грошова компенсація за путівку та за самостійне лікування особі з інвалідністю, яка працює (навчається), виплачується на підставі довідки з місця роботи (навчання) про те, що вона протягом трьох років не одержувала безоплатну санаторно-курортну путівку.

Особам з інвалідністю внаслідок війни та особам з інвалідністю, зазначеним у статті 6-2 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань":

• заява про виплату грошової компенсації;
• посвідчення особи, що підтверджує її належність до осіб з інвалідністю внаслідок війни та осіб з інвалідністю, зазначених у статті 6-2 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань";
• облікові дані про одержання путівок та грошової компенсації.

Підставою для виплати компенсації  вартості самостійного санаторно-курортного лікування особам з інвалідністю внаслідок війни та особам з інвалідністю, зазначеним у статті 6-2 Закону  України  "Про  жертви нацистських переслідувань" є документи: про сплату повної вартості санаторно-курортної путівки, про підтвердження проходження санаторно-курортного  лікування або зворотний талон санаторно-курортної путівки строком санаторно-курортного  лікування не менш як 18 днів.

Строки розгляду питання

• у порядку черговості в міру надходження путівок;
• грошова компенсація за путівку та за самостійне лікування, не одержана інвалідом з вини органу виконавчої влади, виплачується без обмеження будь-яким строком.

Умови виплати грошової компенсації

Грошова компенсація за невикористану путівку виплачується особі, інвалідність якої пов'язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням та іншій особі з інвалідністю, якщо вона протягом попередніх трьох календарних років не одержувала безоплатної санаторно-курортної путівки.

Грошова компенсація за самостійне санаторно-курортне лікування виплачується особі, інвалідність якої пов'язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням та іншій особі з інвалідністю один раз на три календарних роки, якщо особа з інвалідністю не одержувала безоплатної путівки до санаторно-курортного закладу та за умови її перебування на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікуванням.

У разі отримання грошової компенсації за путівку протягом трьох календарних років грошова компенсація за самостійне лікування не виплачується за зазначений період.

Грошова компенсація за невикористану путівку особі з інвалідністю внаслідок війни та особі з інвалідністю, зазначеній у статті 6-2 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" виплачується через два роки після звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації, якщо вони протягом цього періоду не одержували безоплатної санаторно-курортної путівки.

Право на компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування особі з інвалідністю внаслідок війни та особі з інвалідністю, зазначеній у статті 6-2 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" настає з дня звернення із заявою про її виплату один раз на два роки (з урахуванням року проходження самостійного санаторно-курортного лікування).

У разі зміни статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та особи з інвалідністю, зазначеній у статті 6-2 Закону  України  "Про  жертви нацистських переслідувань" період перебування її на обліку для одержання грошової компенсації обчислюється з дня набуття нового статусу. 

Якщо особа з інвалідністю має право на одержання двох і більше видів компенсації згідно з кількома законами, їй надається право вибору в одержанні суми компенсації за одним із законів.

Підстави для відмови

1. Одержання безоплатної  путівки не через структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві та м. Севастополі держадміністрації, виконавчий орган міської ради.
2. Смерть інваліда, який мав право на таку компенсацію.