Погашення та зняття судимості

Нормативна база

1. Кримінальний Кодекс України
2. Кримінальний процесуальний Кодекс
3. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 16"Про практику застосування судами України законодавства про погашення і зняття судимості"

Основні аспекти

Погашення судимості – настає автоматично (без будь-якого рішення) за збігом визначеного в законі строку (ст. 89 ККУ) після фактично відбутого покарання, але за умови, що особа протягом такого строку не вчинить нового злочину.

Погашення судимості означає, що судимість особи втратила своє правове значення і така особа в подальшому не може зазнавати правообмежень кримінально-правового і загальноправового характеру.

Зняття судимості – це припинення судимості за рішенням суду. При знятті судимості на відміну від її погашення перебіг встановленого законом строку і не вчинення особою нового злочину самі по собі, автоматично, не припиняють стан судимості. Потрібен розгляд цього питання судом. Закон не зобов’язує суд, а лише надає йому право на підставі конкретних обставин справи зняти з особи судимість. Зняття судимості можливо лише до перебігу строків погашення судимості, передбачених у ст. 89 ККУ тому воно завжди є достроковим.
Такими, що не мають судимості, визнаються (ч. 3 ст. 88 Кримінального кодексу України):

• особи, засуджені вироком суду, без призначення покарання;
  
• особи, засуджені вироком суду, із звільненням від покарання;
  
• особи, які відбули покарання за діяння, злочинність і караність якого усунута законом;
  
• особи, які були реабілітовані.

Відповідно до ч. 2 ст. 88 ККУ судимість має правове значення у разі вчинення нового злочину, а також в інших випадках, передбачених законами. Відповідно до ч. 1 ст. 88 ККУ особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувачувальним вироком і до погашення або зняття судимості.

Погашення судимості

Строки погашення судимості

Такими, що не мають судимості, визнаються:
1.	особи, засуджені відповідно до ст. 75 ККУ	якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом. Якщо строк додаткового покарання перевищує тривалість іспитового строку, особа визнається такою, що не має судимості, після відбуття цього додаткового покарання
2.	жінки, засуджені відповідно до ст. 79 ККУ	якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо після закінчення цього строку не буде прийняте рішення про направлення для відбування покарання, призначеного вироком суду. Якщо засуджена не була звільнена від додаткового покарання і його строк перевищує тривалість іспитового строку, то жінка визнається такою, що не має судимості, після відбуття цього додаткового покарання
3.	особи, які відбули покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців або тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців чи достроково звільнені від цих покарань, а також військовослужбовці, які відбули покарання на гауптвахті замість арешту
4.	особи, засуджені до основного покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт або арешту	якщо вони протягом року з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину
5.	особи, засуджені до обмеження волі, а також засуджені за злочин невеликої тяжкості до позбавлення волі	якщо вони протягом двох років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину
6.	особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за злочин середньої тяжкості	якщо вони протягом трьох років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину
7.	особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за тяжкий злочин	якщо вони протягом шести років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину
8.	особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за особливо тяжкий злочин	якщо вони протягом восьми років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину.

Обчислення строків погашення судимості

ст. 90 ККУ передбачає, що строки погашення судимості обчислюються з дня відбуття основного і додаткового покарання.

До строку погашення судимості зараховується час, протягом якого вирок не було виконано, якщо при цьому давність виконання вироку не переривалася.

• Якщо вирок не було виконано, судимість погашається по закінченні строків давності виконання вироку.
• Якщо особу було достроково звільнено від відбування покарання, то строк погашення судимості обчислюється з дня дострокового звільнення її від відбування покарання (основного та додаткового).
• Якщо невідбуту частину покарання було замінено більш м'яким покаранням, то строк погашення судимості обчислюється з дня відбуття більш м'якого покарання (основного та додаткового).
• Якщо особа, що відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить злочин, перебіг строку погашення судимості переривається і обчислюється заново. У цих випадках строки погашення судимості обчислюються окремо за кожний злочин після фактичного відбуття покарання (основного та додаткового) за останній злочин.

Зняття судимості

Згідно ст. 91 ККУ, якщо особа після відбуття покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення, то суд може зняти з неї судимість до закінчення строків, зазначених у ст. 89 ККУ.

Зняття судимості до закінчення строків, зазначених у ст. 89 ККУ, не допускається у випадках засудження за умисні тяжкі та особливо тяжкі, а також корупційні злочини.

Умови зняття судимості

Для зняття судимості згідно зі ст. 91 ККУ необхідні такі умови:

• відбуття особою покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі;
  

Не можна вважати осіб такими, які відбули покарання у виді обмеження або позбавлення волі, у випадках, коли ці види покарання в установленому законодавством порядку були замінені на покарання інших видів або особа звільнялась від відбування покарання з випробуванням або невідбута нею частина покарання (у виді обмеження або позбавлення волі) була замінена більш м'яким покаранням. Тобто зняття судимості застосовується лише щодо тих осіб, які реально відбули призначене їм покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

• закінчення не менше половини строку погашення судимості, передбаченого в ст. 89 ККУ;
• встановлення судом того, що особа зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення (п. 9 ППВСУ "Про практику застосування судами України законодавства про погашення і зняття судимості" від 26.12.2003 N 16)

Поняття «зразкова поведінка особи» означає наявність у неї стійких правомірних вчинків у побуті, колективі, спілкуванні з оточуючим середовищем, у додержанні норм моралі.

Поняття «сумлінне ставлення до праці» включає своєчасне і сумлінне виконання особою, про яку йдеться, своїх професійних або виробничих обов’язків, суворе додержання умов праці і вимог виробничої дисципліни. Додержання особою всіх вимог, що охоплюються цими двома поняттями, має підтверджувати виправлення такої особи.

Для дострокового зняття судимості необхідна сукупність цих умов.

Якщо суд встановить наявність цих умов, він ухвалює рішення про зняття з особи судимості, після чого особа визнається такою, що не має судимості.

При цьому зняття судимості є правом, а не обов'язком суду.

З метою повернення осіб, які відбули покарання у виді обмеження чи позбавлення волі, до самостійного загальноприйнятого соціального життя в суспільстві вживаються заходи соціальної адаптації таких осіб, передбачені Законом України "Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк" від 17 березня 2011 р.

Порядок зняття судимості

Згідно ст. 538 КПК після відбуття покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі суд, який ухвалив вирок, має право розглянути питання про зняття судимості з цієї особи за її клопотанням.

Файл:Клопотання про зняття судимості.docx

Зняття судимості стосовно осіб, до яких застосовано амністію

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про застосування амністії в Україні" в редакції від 14 травня 2014 р. Закон про амністію не може передбачати зняття судимості з осіб, які звільняються від відбування покарання. Інакше кажучи, амністія не передбачає автоматичного зняття судимості. Водночас, у ч. 3 ст. 6 Закону України "Про застосування амністії в Україні" роз'яснюється, що питання про зняття судимості з осіб, до яких застосована амністія, вирішується відповідно до положень ККУ.