Інститут приватних виконавців: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 66: | Рядок 66: | ||
Матеріали виконавчих проваджень та архів приватного виконавця є власністю держави і перебувають у володінні та користуванні приватного виконавця у зв’язку із здійсненням ним діяльності з виконання рішень.<br /> | Матеріали виконавчих проваджень та архів приватного виконавця є власністю держави і перебувають у володінні та користуванні приватного виконавця у зв’язку із здійсненням ним діяльності з виконання рішень.<br /> | ||
Приватний виконавець зобов’язаний забезпечити зберігання документів діловодства та архіву протягом усього строку здійснення ним діяльності.Приватний виконавець зобов’язаний подавати Міністерству юстиції України інформацію про свою діяльність у порядку, встановленому Міністерством юстиції України. | Приватний виконавець зобов’язаний забезпечити зберігання документів діловодства та архіву протягом усього строку здійснення ним діяльності.Приватний виконавець зобов’язаний подавати Міністерству юстиції України інформацію про свою діяльність у порядку, встановленому Міністерством юстиції України. | ||
[[Категорія: Виконавче провадження]] | |||
[[Категорія: Виконання судових рішень]] | [[Категорія: Виконання судових рішень]] |
Версія за 12:18, 22 березня 2019
Нормативна база
- Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»
- Закон України «Про виконавче провадження»
- Наказ Міністерства Юстиції України «Про затвердження Порядку допуску до професії приватного виконавця» , затвердженим наказом Міністерства юстиції України 25 жовтня 2016 року № 3053/5
Поняття приватні виконавці
З набранням сили Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», в Україні запроваджено змішану систему виконання судових та інших рішень, зокрема, створено інститут приватних виконавців. Закон дає визначення поняття «приватний виконавець». Це громадянин України, суб’єктом незалежної професійної діяльності, який уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом.
Що робитимуть приватні виконавці
Виконуватимуть рішення суду та інших органів чи посадових осіб. Їхня юрисдикція буде обмеженою. Зокрема, приватні виконавці не займатимуться провадженнями, що стосуються вселення-виселення із житла, відібрання дитини, виконання рішень стосовно недієздатних осіб, в тому числі — щодо дітей, а також ті рішення, де учасником виконавчого провадження є держава.
Вимоги до приватного виконавця
Приватним виконавцем може бути громадянин України, який досяг 25 років, має вищу юридичну освіту не нижче другого рівня, володіє державною мовою, має стаж роботи у галузі права після отримання відповідного диплома не менше двох років та склав кваліфікаційний іспит.
Приватним виконавцем не може бути особа:
1) яка не відповідає вимогам, встановленим частиною першою цієї статті;
2) визнана судом обмеженою у цивільній дієздатності або недієздатною;
3) яка має не зняту або не погашену в установленому законом порядку судимість;
4) яка вчинила корупційне правопорушення або порушення, пов’язане з корупцією, - протягом трьох років з дня вчинення;
5) якій за порушення вимог законодавства анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною чи адвокатською діяльністю або діяльністю арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), яку позбавлено права на здійснення діяльності приватного виконавця, - протягом трьох років з дня прийняття відповідного рішення;
6) звільнена з посади судді, прокурора, працівника правоохоронного органу, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування у зв’язку з притягненням до дисциплінарної відповідальності, - протягом трьох років з дня звільнення.
Приватний виконавець під час здійснення своєї діяльності не може займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), інструкторської та суддівської практики із спорту та роботи в органах Асоціації приватних виконавців України) або підприємницькою діяльністю.
Кваліфікаційний іспит приватних виконавців
Кваліфікаційна комісія проводить кваліфікаційний іспит протягом трьох місяців з дня надання допуску особі до складення кваліфікаційного іспиту.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом автоматизованого анонімного тестування особи, яка виявила намір здійснювати діяльність приватного виконавця.
Особі, яка успішно склала кваліфікаційний іспит, Міністерство юстиції України на підставі відповідного рішення Кваліфікаційної комісії протягом 10 днів з дня складення кваліфікаційного іспиту видає посвідчення приватного виконавця.
Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, має право скласти його повторно не раніше ніж через шість місяців.
Посвідчення про право на здійснення діяльності приватного виконавця видається без обмеження строку його дії.
За видачу посвідчення приватного виконавця особа, яка склала кваліфікаційний іспит, вносить плату у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Початок роботи приватного виконавця
З дня внесення Мінюстом інформації про нього до Єдиного реєстру приватних виконавців України Приватний виконавець має право розпочати здійснення діяльності. У повідомленні про початок діяльності обов’язково зазначаються:
- виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність;
- інформація про офіс приватного виконавця (обов’язково має чи придбати, чи орендувати);
- реквізити договору страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця, строк дії договору, інформація про страховика та страхову суму;
- інформація про помічників приватного виконавця (у разі їх наявності).
Доступ до інформації Єдиного реєстру приватних виконавців України є безоплатним, здійснюється цілодобово і без обмежень на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України із забезпеченням можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування інформації без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів.
Приватний виконавець зобов’язаний до початку здійснення діяльності застрахувати свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами. Мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця має становити 10 відсотків загальної суми стягнення за виконавчими документами, що перебувають на виконанні у приватного виконавця протягом року, але не менше 1 тисячі мінімальних розмірів заробітної плати станом на початок відповідного календарного року.
Приватний виконавець має посвідчення та печатку, опис і порядок використання яких встановлюються Міністерством юстиції України
Хто і скільки платитиме приватним виконавцям
За вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової. Основна винагорода приватного виконавця може бути у вигляді:
- фіксованої суми – у разі виконання рішення немайнового характеру;
- відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Основна винагорода у вигляді фіксованої суми стягується після повного виконання рішення. Закон забороняє стягнення з боржника додаткової винагороди приватному виконавцю, а також додаткових витрат, крім визначених Міністерством юстиції України. Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Приватний виконавець для здійснення діяльності відкриває в державному банку окремі рахунки для:
- обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах та їх виплати стягувачам;
- зарахування коштів виконавчого провадження;
- зарахування винагороди.
Особливості здійснення діяльності приватного виконавця
Фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України "Про виконавче провадження".
Залучення працівників поліції для сприяння у вчиненні виконавчих дій здійснюється за мотивованою постановою приватного виконавця, яка подається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії та має бути розглянута по суті не пізніше наступного робочого дня. У задоволенні постанови приватного виконавця може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень, а також до подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій.
Особа не має права здійснювати діяльність приватного виконавця після внесення до Єдиного реєстру приватних виконавців України запису про зупинення або припинення права на здійснення діяльності приватного виконавця.
Забороняється здійснення діяльності приватного виконавця без чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності.
Приватний виконавець має посвідчення та печатку, опис і порядок використання яких встановлюються Міністерством юстиції України.Правила ведення діловодства та архіву приватного виконавця затверджуються Міністерством юстиції України.
Матеріали виконавчих проваджень та архів приватного виконавця є власністю держави і перебувають у володінні та користуванні приватного виконавця у зв’язку із здійсненням ним діяльності з виконання рішень.
Приватний виконавець зобов’язаний забезпечити зберігання документів діловодства та архіву протягом усього строку здійснення ним діяльності.Приватний виконавець зобов’язаний подавати Міністерству юстиції України інформацію про свою діяльність у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.