Відшкодування збитків за пошкоджений автомобіль, внаслідок невідповідності стану автомобільної дороги вимогам безпеки руху

Нормативна база

1. Цивільний кодекс України
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення
3. Закон України "Про автомобільні дороги"
4. Закон України "Про дорожній рух"
5. Постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 "Про Правила дорожнього руху"
6. Постанова Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 р. № 712 "Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування державного значення"

Теоретичний аспект проблеми

• Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
• Згідно зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
• У відповідності до ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
• П.2.12 Правил дорожнього руху України,передбачає, що власник транспортного засобу має право на відшкодування збитків, завданих унаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки дорожнього руху.
• Частиною 3 статті 14 та частиною 1 статті 16 Закону України "Про дорожній рух"визначено, що учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Практичний аспект вирішення проблеми

Задля відшкодування збитків, що сталися з вини дорожніх служб, треба зафіксувати, встановити й довести наступне:

Причини пошкодження транспортного засобу

Для цього в першу чергу треба викликати співробітників поліції, зафіксувати пошкодження та виявити причини понівечення транспортного засобу. На даному етапі, власник пошкодженого транспортного засобу може зіштовхнутися з досить серйозною проблемою. Як показує практика, співробітники поліції у більшості випадків, складають протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі – КУпАП), де визначають'винною особою у скоєні ДТП потерпілого(!)'.
Задля уникнення подібного, слід вказати співробітникам поліції на неналежний стан дорожнього покриття та вимагати від них складання протоколу за ст. 140 КУпАП.

Тобто за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху. Складення протоколу за ст. 140 КУпАП (порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг) не гарантує прийняття рішення суду на користь власника транспортного засобу, але значно збільшує його шанси на успіх.
Якщо ж протокол складено відносно водія за ст. 124 КУпАП то в судовому порядку необхідно буде доводити відсутність вини власника авто у скоєні ДТП та клопотати про закриття справи у зв’язку з відсутністю складу правопорушення.

В даному випадку, слід завжди пам’ятати, що якщо ДТП відбулась через неналежний стан дорожнього покриття (ями, інші деформації дороги), відсутність будь-яких попереджувальних знаків щодо незадовільного стану дороги, вина власника транспортного засобу у скоєні ДТП, відсутня.

Власник або балансоутримувач дороги, або особа, яка відповідає за ділянку дороги, де відбулася ДТП

Для того щоб зрозуміти хто повинен відшкодовувати збитки, необхідно визначитись з тим, де відбулася пригода: в межах міста, населеного пункту (дорозі місцевого значення), чи на трасі (дорозі державного значення).
Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України "Про дорожній рух", власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні. Перелік автомобільних доріг загального користування державного значеннявизначений постановою КМУ. Якщо транспортна пригода сталася на відповідній дорозі, то вона відноситься до сфери управління Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), яка має відповідні територіальні відділення, що в свою чергу, й будуть нести відповідальність.

Відповідно до пп.1,4 ч.1 ст.21 Закону України "Про автомобільні дороги", органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за: стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що до компетенції міських рад та їх виконавчих органів, районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить: організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів. Таким чином, якщо збитки, через неналежний стан дороги, були спричинені в межах міста, то відповідальність нести будуть місцеві ради або ж відповідне комунальне підприємство, відповідальне за ремонт, будівництво та експлуатацію доріг.

Розмір збитків, спричинених транспортному засобу

Для визначення рзміру збитків, слід замовити автотоварознавчу експертизу, під час якої експерт робить висновок, щодо розміру збитків, спричинених транспортному засобу. Окрім цього слід зібрати та зберегти можливі квитанції, чеки, акти виконаних робіт, інші документи щодо видатків, яких зазнав власник транспортного засобу, у зв’язку з його пошкодженням.

Наявність вини (дії чи бездіяльності) власника або балансоутримувача дороги та причинно-наслідковий зв’язок між виною (дією чи бездіяльністю) власника чи балансоутримувача дороги та завданими збитками

Данна обставина може бути підтверджена матеріалами притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб за ст. 140 КУпАП (порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху).

Якщо відповідні матеріали відсутні, то слід доводити, що відсутність на зазначеній ділянці дороги ремонтних робіт, перебування дороги в неналежному стані й невідповідність дороги вимогам безпеки руху, відсутність огороджуючих елементів – є прямим причинно-наслідковим зв’язком з дорожньо-транспортною пригодою, внаслідок якої автомобіль потрапив в яму чи вибоїну та отримав механічні пошкодження.

Допоможуть довести бездіяльність власника (балансоутримувача) дороги й державні стандарти та норми. Так, відповідно до ДСТУ 3587–97, автомобільні дороги, вулиці і дороги населених пунктів та залізничні переїзди повинні на період їх експлуатації підтримуватися у справному стані і забезпечувати безпеку руху транспортних засобів та пішоходів. У всіх випадках у разі виявлення будь-яких відхилень від вимог цього стандарту, а також на період проведення дорожніх робіт повинні негайно встановлюватися технічні засоби організації дорожнього руху та вводитися обмеження швидкості.

Згідно із пп. 3.1.1.- 3.1.2. ДСТУ 3587–97, покриття проїзної частини не повинно мати осідань, вибоїн, напливів чи інших деформацій, що утруднюють рух транспортних засобів. Гранична глибина окремих осідань, вибоїн не повинна перевищувати 4 см для доріг І – III категорій і груп А, Б вулиць і доріг населених пунктів; 6 см – для решти категорій і груп. Гранична висота напливів не повинна перевищувати 2 см для доріг І – III категорій і груп А, Б і В вулиць і доріг населених пунктів; 4 см – для решти категорій і груп. У разі перевищення зазначених розмірів окремих осідань, ям, вибоїн, напливів максимальні терміни їх ліквідації не повинні перевищувати 5 днів.

Таким чином, керуючись вищенаведеними рекомендаціями, при цьому, правильно встановивши всі обставини, зібравши всі необхідні докази та отримавши належні документи, що підтверджують правоту власника транспортного засобу, можна відшкодувати збитки, завдані авто.

Судова практика

В різних областях України вже склалася позитивна судова практика щодо відшкодування збитків за пошкоджений автомобіль, внаслідок невідповідності стану автомобільної дороги вимогам безпеки руху.

• Рішення Рiвненського мiського суду від 15.06.2018 справа № 569/18043/17
• Рішення Богунського районного суду міста Житомира від 18.04.2018 року справа №295/11850/15-ц
• Рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 12.02.2018 р. справа № 171/1940/16-ц