Договір будівельного підряду

Нормативна база

• Конституція України від 28 червня 1996 року.
• Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV.
• Цивільний процесуальний кодекс України 18 березня 2004 року № 1618-IV.
• Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI.

Що таке договір будівельного підряду?

З давніх часів і по наш час велике значення в нашому житті відіграють договори. Кожному з нас неодноразово доводилось укладати договір навіть найпростіший. Він є однією із найпоширеніших підстав виникнення зобов'язань. Як юридичний факт договір належить до числа правомірних дій, що вчиняється з волі його учасників і спрямовується на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав або обов'язків. Проте роль договору не обмежується тільки тим, що він впливає на динаміку цивільних правовідносин (породжує, змінює або припиняє їх). Відповідно до вимог Цивільного кодексу України (далі ЦК України), звичаїв ділового обігу, вимог розумності та справедливості договір також визначає зміст конкретних прав та обов'язків учасників договірного зобов'язання. В цьому розумінні договір є засобом регулювання поведінки цивільних правовідносин. У сучасних умовах зростає роль договору як універсальної та найбільш доцільної форми опосередкування товарно-грошових відносин.

Розглянемо такий різновид договору підряду як договір будівельного підряду.

Регулюванню підрядних відносин в будівництві присвячена глава 61 ЦК (ст. 875-886) «Будівельний підряд».

У визначенні ч.1 ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір підряду - консенсуальний договір, він вступає в силу з моменту його укладання, тобто досягнення сторонами домовленості за всіма істотними умовами. Це оплатний договір, бо виконаній роботі підрядника відповідає зустрічне грошове задоволення з боку замовника. Хоча не можна не відмітити, що законодавство має і винятки з цього правила, а саме безвідплатне виконання робіт, до яких, наприклад, слід віднести обов'язок наймача проводити поточний ремонт речі, переданої у найм, або капітальний ремонт речі, переданої у найм наймодавцеві, якщо інше не буде встановлено договором або законом.

Предметом договору підряду є індивідуальний результат праці, який набуває тієї чи іншої індивідуальної форми, придатної для оцінки. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку або переробку, ремонт речі на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Договірними сторонами можуть виступати як юридичні, так і фізичні особи. Підрядні роботи виконують спеціально створені для цього організації (будівельні, будівельно-монтажні, у сфері побутового обслуговування тощо), а також інші організації, що займаються виробничо-господарською діяльністю. Підрядник має право доручити виконання певної роботи третім особам. Несучи відповідальність перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Актуальним для цього договору є те, що підрядник зобов’язаний виконати роботу, обумовлену договором, зі своїх матеріалів своїми засобами, але можуть бути і інші умови передбачені договором. Він відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалів і устаткування, а також за надання матеріалу чи устаткування, обмеженого правами третіх осіб.

Виходячи з того, що усі види підрядних договорів мають єдиний уніфікований режим правового регулювання, до будівельного підряду застосовуються загальні норми ЦК про підряд, якщо спеціальні норми не містять особливостей стосовно того чи іншого положення, зокрема це стосується положень про структуру договірних зв'язків (ст.838 ЦК), ощадливості підрядника (ст. 845 ЦК), зобов'язань сторін стосовно інформації (ст. 862 ЦК) тощо.

Норми, що регулюють відносини будівельного підряду, містяться в нормативно-правових актах, які утворюють законодавство в галузі будівництва, що за своєю суттю є комплексним, включаючи не тільки норми цивільного права, а й адміністративного, земельного, фінансового тощо.

Головними учасниками підрядного контракту є замовник і підрядник. Якщо ці сторони виступають єдиними учасниками контракту, останній має двосторонній характер. Якщо крім замовника і підрядника у контракті беруть участь інші учасники будівництва (проектні організації, постачальники устаткування, субпідрядники тощо), контракт є багатобічним.

При укладені двосторонніх традиційних підрядних контрактів підрядник відповідає за виконання робіт, передбачених проектом будівництва, і введення об'єкта в експлуатацію. При укладені багатобічних контрактів окремі зобов'язання підрядника передаються іншим учасникам.

Приклад

1. За правовою допомогою до Чечельницького бюро правової допомоги звернувся громадянин Ф. з приводу вирішення питання щодо відшкодування коштів, сплачених підряднику ТОВ «Будмайстер» за договору будівельного підряду (виконання капітального ремонту приміщення).
2. Надання консультації з приводу вирішення питання про врегулювання спору між сторонами, що виник в зв’язку з невиконанням однією із сторін умов договору підряду.
3. Цивільний кодекс України, Закон України «Про архітектурну діяльність», Закон України «Про захист прав споживачів», Закон України "Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів», Положенням про підрядні контракти у будівництві України та іншими спеціальними правилами.
4. Надаючи консультацію з даного питання з’ясовуємо чи володіє громадянин Ф. документами, які підтверджують укладання договору будівельного підряду, а також інформацією, яка підтверджує порушення його прав, передбачених договором, крім того встановлюємо чи виконано замовником та підрядником умови договору будівельного підряду.

Шляхи вирішення

Добровільний порядок

У даному випадку добровільним є порядок, коли гр. Ф. будучи замовником за договором підряду, керуючись умовами договору, звертається із письмовою вимогою до підрядника, в якій вказує про необхідність повернення коштів, отриманих останнім за вищевказаним договором, або ж із вимогою про невідкладне виконання умов договору (будівельних чи ремонтних робіт). За невиконання або належне виконання обов'язків за договором будівельного підряду відповідальна за це сторона сплачує встановлену неустойку (пеню), а також відшкодовує збитки.

Майнова відповідальність є істотною умовою договору підряду (контракту) і передбачає стягнення за вимогою потерпілої сторони неустойки (пені), а також відшкодування збитків (витрат, втрат або пошкодження майна, неодержаних доходів) у частині, не покритій неустойкою (пенею), з винної сторони відповідно до умов.

4.1.2. Враховуючи порядок розгляду даного питання, він потребує оплати лише за відправку поштової кореспонденції, яку бажано відправляти під грифом «рекомендована» для отримання доказів надсилання вимоги.
4.1.3. При зверненні з вимогою про виконання умов договору є письмова вимога (додаток 1).
4.1.4. Строки добровільного надання матеріальної допомоги не визначені законом і залежать виключно від волевиявлення чи домовленості сторін.
4.1.5. Підставами для відмови у задоволенні вимог, вказаних у претензії є наявність форс – мажорних обставин, викладених у договорі.
4.1.6. Оскаржити відмову у невиконанні вимоги та самого договору можна виключно у судовому порядку.
4.1.7. Особливими випадками у даному випадку можуть бути ті, які прописані у самому договорі (форс – мажор).

Досудовий порядок

Одним з досудових засобів врегулювання спору є претензія, яка являє собою своєрідний лист кредитора до боржника з вимогою погасити заборгованість (виконати роботи, надати послугу тощо). На сьогоднішній день, в цивільному судочинстві претензія втратила своє значення, яке мала за раніше чинними процесуальними нормами, однак, тим не менш, і зараз направлення претензій далеко не завжди позбавлене сенсу. Так, наприклад, саму претензію і відповідь на неї можна використовувати надалі у судовому процесі, як додатковий доказ.

4.2.1. В даному випадку звертатись з претензією слід до підрядника, який не виконав умов договору. (додаток 2)
4.2.2. Строки звернення із даною заявою законодавством не обумовлено, так як досудовий порядок врегулювання спору не обумовлений ЦПК України.
4.2.3. Підставами для відмови у задоволенні вимог, вказаних у претензії є наявність форс – мажорних обставин, викладених у договорі.
4.2.4. Відмова у задоволенні претензії може бути оскаржена в судовому порядку.
4.2.5. Відмова боржника у поверненні виплаченого авансу є підставою для звернення до суду із позовом про стягнення перерахованої суми (авансу) за договором підряду.

Судовий порядок

В разі відмови підрядника виконати умови договору будівельного підряду чи повернути отримані від замовника кошти, останній вправі звернутись до суду з позовом про відшкодування коштів.

4.3.1. Відповідно до ст. 27 ЦПК України з даним позовом позивач(фізична особа) звертається до місцевого загального суду за місцем проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем перебування відповідача.
4.3.2. При зверненні до суду сплачується судовий збір у розмірі, передбаченому Закону України «Про судовий збір» в залежності від ціни позову (суми коштів, яка підлягає стягненню). При цьому, враховується наявність у позивача пільг, які передбачають звільнення від сплати судового збору у відповідності до цього ж закону.
4.3.3. Позовна заява про стягнення заборгованості (додаток 3).
4.3.4. Згідно вимог ст. 210 ЦПК України, суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів. При цьому варто зазначити, що строки розгляду кожної справи залежить від її складності та є індивідуальним.
4.3.5. Підставою для відмови у даному позові може бути відсутність доказів, які б підтверджували факт укладення договору, передачі коштів замовнику, фактичне виконання умов договору, наявність форс – мажору, обумовленого договором.
4.3.6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. (ст. 354 ч. 1 ЦПК України).