Оскарження бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування

Нормативна база

1. Кримінальний процесуальний кодекс України 13.04.2012 року № 4651-VI.
2. Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань: наказ Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 № 139, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 травня 2016 р. за №680/28810.
3. Лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» від 09.11.2012 № 1640/0/4-12.
4. Узагальнення Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» (станом на 12.01.2017).

Бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження

Оскарження бездіяльності слідчого чи прокурора під час досудового розслідування регламентується параграфом 1 глави 26 КПК України. Так, ст. 303 КПК України визначено порядок оскарження бездіяльності, яка може полягати в наступному:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Необхідність існування судового порядку оскарження даного виду бездіяльності ґрунтується на закріпленому у ст. 214 КПК України обов’язку слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.

Таким чином, на відміну від процесуального порядку реагування на заяви та повідомлення про злочин, який було встановлено в КПК 1960 року, згаданий обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями ч. 4 ст. 214 КПК України, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Окрім КПК України, нормативні засади, пов’язані із вчиненням зазначеної процесуальної дії, регламентовані Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 06.04.2016 №139, прийнятим на виконання вимог КПК України.

Так, відповідно до п. 1 розділу 3 вказаного Положення, внесення відомостей до Реєстру здійснюється у такі строки:

заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення – невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення слідчим, прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 214 КПК України);

інформації про призначення слідчого, процесуального керівника, прийняття до провадження – невідкладно;

інформації про юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру, – невідкладно після вручення особі повідомлення про підозру у вчиненні від імені та в інтересах такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених ст.ст. 109, 110, 113, 146, 147, 160, 209, 260, 262, 306, 369, 369-2, 436, 437, 438, 442, 444, 447, ч.ч. 1, 2 ст. 3683, ч.ч. 1, 2 ст. 3684 Кримінального кодексу України (далі – КК України), або від імені такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених ст.ст. 258-2585 КК України;

інформації про дату складання повідомлення про підозру, дату і час вручення повідомлення про підозру, зміну раніше повідомленої підозри – невідкладно;

інформації про передачу матеріалів та відомостей (ч. 5 ст. 36, http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2036#n2036, ст. 216, ч. 4 ст. 218 КПК України), зупинення та відновлення досудового розслідування (ч. 4 ст. 280, ч. 2 ст. 281, ч. 3 ст. 282 КПК України), об’єднання, виділення матеріалів досудового розслідування (ст. 217 КПК України), закінчення досудового розслідування (ч. 3 ст. 283 КПК України) – протягом 24 годин з моменту прийняття процесуальних рішень;

інформації про продовження строків розслідування (ст.ст. 219, 294, 296 КПК України) – протягом 24 годин з моменту задоволення прокурором клопотання з цих питань;

інформації про оголошення розшуку (ст. 281 КПК України) – протягом 24 годин з моменту винесення прокурором або слідчим відповідної постанови;

інформації про вжиті заходи забезпечення кримінального провадження (ст. 131 КПК України), відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні (ст. 290 КПК України) – протягом 24 годин з моменту вчинення процесуальної дії;

інформації про повернення судом кримінального провадження, обвинувального акта, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру у порядку ч. 3 ст. 314, ч. 4 ст. 288, ч. 2 ст. 407 КПК України – упродовж 24 годин з моменту надходження із суду матеріалів до прокурора;

інформації про інші відомості, передбачені первинними обліковими документами, – упродовж 24 годин з моменту прийняття процесуального рішення.

2) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК. Враховуючи те, що згідно зі ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, на підставі постанови прокурора, бездіяльність може полягати у невинесенні такої постанови за відсутності підстав для вилучення майна;

3) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк (наприклад, недотримання слідчим, прокурором розумних строків досудового розслідування). Слід зазначити про наявність зв'язку між обов'язком слідчого чи прокурора вчинити визначені КПК України дії та строком, у межах якого зазначені особи зобов'язані їх вчинити.

Оскаржити вищезазначену бездіяльність слідчого, прокурора на досудовому провадженні мають право: заявник, потерпілий, його представник чи законний представник, підозрюваний, обвинувачений, його захисник чи законний представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володілець тимчасово вилученого майна, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Строк подання скарги на бездіяльність слідчого чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження

Скарги на вказану бездіяльність слідчого чи прокурора можуть бути подані відповідним суб’єктом права на таке оскарження протягом десяти днів із дня, що наступає після останнього дня, який відведено КПК України для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії.

При поданні скарги необхідно враховувати загальні вимоги щодо додержання процесуальних строків, встановлені у ст. 116 КПК України згідно з якою строк подання скарги на стадії досудового провадження не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до його закінчення на пошту або передано особі, уповноваженій її прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спеціальній навчально-науковій установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення відповідного строку.

Скарга повертається, якщо:

1. скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу;
2. скарга не підлягає розгляду в суді, в який подана;
3. скарга подана після закінчення 10 денного строку, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги.

Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами. Слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала про повернення скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.

У випадку якщо скарга не відповідає вимогам закону, слідчий суддя виносить ухвалу про повернення скарги.

Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України (ст. 304 КПК України). Однак це правило не стосується випадків повторного подання скарги, яку було повернуто у зв'язку із пропущенням встановленого процесуального строку.

Порядок розгляду скарг на бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування

Скарги на бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.ст. 318-380 КПК України.

Так, скарги на бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги.

Розгляд скарг на бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги (ст. 306 КПК України).

Окрім того, підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.

Прокурор вищого рівня зобов’язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов’язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду. Службові особи, винні в недотриманні розумних строків, можуть бути притягнуті до відповідальності, встановленої законом (ст. 308 КПК України).

Правові наслідки подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування

• Подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування не зупиняє виконання рішення чи дію слідчого, прокурора.
• Слідчий чи прокурор можуть самостійно скасувати рішення, передбачені пунктами 1, 2, 5 і 6 частини першої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, припинити дію чи бездіяльність, які оскаржуються, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.
• Прокурор може самостійно скасувати рішення, що передбачене пунктами 3 та 10 частини першої статті статті 303 Кримінального процесуального кодексу України і оскаржується в порядку, передбаченому частиною шостою статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.

Рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування

За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала про:

1. скасування рішення слідчого чи прокурора;
2. скасування повідомлення про підозру.
3. зобов’язання припинити дію;
4. зобов’язання вчинити певну дію;
5. відмову у задоволенні скарги.

Відповідно до частини 3 статті 307 Кримінального процесуального кодексу України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Ухвала за результатами розгляду скарги постановляється у нарадчій кімнаті та викладається окремим процесуальним документом із дотриманням вимог ст. 372 КПК України.

Слідчий чи прокурор можуть самостійно припинити бездіяльність, яка оскаржується, що тягне за собою закриття провадження за скаргою (ч. 2 ст. 305 КПК України).