Дії особи у випадку її зґвалтування: відмінності між версіями
Admin (обговорення | внесок) (Зміна тексту) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
== Нормативна база == | == Нормативна база == | ||
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України | * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України ] | ||
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 | * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України] | ||
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1498-15#n15 Інструкція про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події] | * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1498-15#n15 Інструкція про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події] | ||
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08 Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особ ] | |||
== Поняття зґвалтування== | == Поняття зґвалтування== | ||
Зґвалтування (стаття 152 Кримінального кодексу України), тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи. | Зґвалтування (стаття 152 Кримінального кодексу України - далі КК України), тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи. | ||
Під | Під зґвалтуванням слід розуміти природні статеві зносини між особами різної (а іноді і однієї) статі всупереч або з ігноруванням волі потерпілої (-лого) особи із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням | ||
безпорадного стану потерпілої особи. | |||
Перелік дій частіше за все неправомірних, якими обумовлюється факт зґвалтування, є вичерпним. | |||
Потерпілою особою від зґвалтування може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі, незалежно від її поведінки до | |||
вчинення злочину, способу життя, попередніх стосунків із суб'єктом злочину, зокрема перебування з ним у зареєстрованому шлюбі, | |||
проживання однією сім'єю тощо. | |||
Тому дії особи, яка домоглася згоди особи протилежної статі на статеві зносини в інший спосіб, наприклад, шляхом настирливих пропозицій вступити у статеві зносини або шляхом обману чи зловживання довірою (освідчення у коханні, завідомо неправдива обіцянка укласти шлюб, сплатити за сексуальну послугу тощо) не можуть кваліфікуватись за статтею 152 КК. | |||
== Куди звернутися == | == Куди звернутися == | ||
У разі вчинення кримінального правопорушення слід негайно звернутись до правоохоронних органів (відділу поліції) з відповідною заявою. | У разі вчинення кримінального правопорушення слід негайно звернутись до правоохоронних органів (відділу поліції) з відповідною заявою (приклад заяви знаходиться в наступному підрозділі). | ||
Слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування. | Слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування. | ||
Рядок 26: | Рядок 32: | ||
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. '''Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.''' | Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. '''Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.''' | ||
Якщо у відділку поліції відмовили у прийнятті заяви, у такому випадку громадянин має право у 10-денний термін звернутись до суду з заявою про бездіяльність службових осіб поліції. | |||
== Строки розгляду заяви == | == Строки розгляду заяви == | ||
Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань | Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, що визначено в статті 214 Кримінального процесуального кодексу України. | ||
== Права заявника == | == Права заявника == | ||
Рядок 36: | Рядок 44: | ||
# Подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи | # Подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи | ||
# Отримувати інформацію про закінчення досудового розслідування. | # Отримувати інформацію про закінчення досудового розслідування. | ||
[[Категорія:Кримінальне право]] | [[Категорія:Кримінальне право]] | ||
[[Категорія:Правоохоронні органи]] | [[Категорія:Правоохоронні органи]] |
Версія за 17:32, 7 листопада 2018
Нормативна база
- Кримінальний кодекс України
- Кримінальний процесуальний кодекс України
- Інструкція про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події
- Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особ
Поняття зґвалтування
Зґвалтування (стаття 152 Кримінального кодексу України - далі КК України), тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи. Під зґвалтуванням слід розуміти природні статеві зносини між особами різної (а іноді і однієї) статі всупереч або з ігноруванням волі потерпілої (-лого) особи із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи.
Перелік дій частіше за все неправомірних, якими обумовлюється факт зґвалтування, є вичерпним. Потерпілою особою від зґвалтування може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі, незалежно від її поведінки до
вчинення злочину, способу життя, попередніх стосунків із суб'єктом злочину, зокрема перебування з ним у зареєстрованому шлюбі, проживання однією сім'єю тощо. Тому дії особи, яка домоглася згоди особи протилежної статі на статеві зносини в інший спосіб, наприклад, шляхом настирливих пропозицій вступити у статеві зносини або шляхом обману чи зловживання довірою (освідчення у коханні, завідомо неправдива обіцянка укласти шлюб, сплатити за сексуальну послугу тощо) не можуть кваліфікуватись за статтею 152 КК.
Куди звернутися
У разі вчинення кримінального правопорушення слід негайно звернутись до правоохоронних органів (відділу поліції) з відповідною заявою (приклад заяви знаходиться в наступному підрозділі). Слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.
Порядок подання заяви в прокуратуру чи поліцію
Законодавством не передбачено особливих вимог чи певної форми щодо написання заяви про вчинення злочину. Однак, вона повинна містити конкретні відомості про вчинення злочину та прохання особи прийняти та невідкладно зареєструвати заяву про вчинення злочину до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також розпочати за цією заявою досудове розслідування у формі досудового слідства. Доцільно зазначити своє прізвище, ім’я та по батькові, адресу та номер телефону. Письмова заява може бути передана при особистому зверненні, або надіслана поштою, телеграфом, факсимільним зв’язком або іншим видом зв’язку.
Заява про кримінальне правопорушення має містити наступні відомості:
- Назва органу до якого звертається потерпілий
- Прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника, номер телефону
- Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення
- Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (у даному випадку стаття 152) закону України про кримінальну відповідальність
- Докази, що підтверджують викладені у заяві обставини
- Дата та підпис
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Якщо у відділку поліції відмовили у прийнятті заяви, у такому випадку громадянин має право у 10-денний термін звернутись до суду з заявою про бездіяльність службових осіб поліції.
Строки розгляду заяви
Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, що визначено в статті 214 Кримінального процесуального кодексу України.
Права заявника
Відповідно до статті 60 Кримінально-процесуального кодексу України заявник має право:
- Отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію
- Отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань
- Подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи
- Отримувати інформацію про закінчення досудового розслідування.