Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх

Нормативна база

• Сімейний кодекс України
• Кодекс України про адміністративні правопорушення
• Митний кодекс України
• Закон України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей”
• Закон України “Про дорожній рух”
• Закон України “Про мисливське господарство та полювання”
• Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу”
• Цивільний кодекс України
  

Визначення поняття неповнолітньої особи в законодавстві

Неповнолітньою вважається дитина у віці від 14-ти до 18-ти років (ст. 6 Сімейного кодексу України).

Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення вчинені неповнолітніми

Абзацем 3 статті 6 Закону України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей” передбачено, що суди розглядають справи: щодо неповнолітніх, які вчинили адміністративні правопорушення у віці від 16 до 18 років.
Частиною 2 статті 6 Закону України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей” визначено, що справи, зазначені у частині першій цієї статті, розглядаються спеціально уповноваженими на те суддями (складом суддів) за участю представників служб у справах дітей, крім випадків, передбачених законом.
Згідно статті 221 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від 16 до 18 років розглядаються виключно суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
Частиною 2 ст. 522 Митного кодексу України (надалі, - МК України) визначено, що усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18-річного віку, розглядаються місцевими судами (суддями).

Загальні засади адміністративної відповідальності неповнолітніх

Відповідно до статті 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі, - КУпАП) законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.

Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України (надалі, - МК України).

Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення 16-річного віку (ст. 12 КУпАП).
Згідно ч. 2 ст. 459 МК України суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку.

В відповідності до вимог установлених п. 2 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, зокрема, недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення 16-річного віку.

Отже, неповнолітня особа у віці від 14-ти до 16-ти років, - не може бути притягнута до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.

В будь-якому разі, згідно п. 4 ч. 1 ст. 34 КУпАП - вчинення правопорушення неповнолітнім визнається обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення.

Відповідальність неповнолітніх на загальних підставах за вчинення певних складів адміністративних правопорушень передбачених КУпАП

Частиною 2 ст. 13 КУпАП передбачено, що у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121 - 127, частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 174, 183¹, 185, 190 - 195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185 КУпАП) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24¹ КУпАП (п.п. 4 п. 3 зазначеної Консультації).

Види адміністративних стягнень на загальних підставах, що застосовуються до неповнолітніх і особливості відповідальності за КУпАП

Види адміністративних стягнень за статтями КУпАП (ч. 1 ст. 24 КУпАП)	Особливості застосування до неповнолітніх	Зміст виду відповідальності і особливостей (в разі наявності)
1) попередження - ст. 125, ч. 1 ст. 127	відсутні	- ст. 26 КУпАП - Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі. У передбачених законом випадках попередження фіксується іншим установленим способом. - Порядок виконання постанови про винесення попередження (ст. 306 КУпАП)
2) штраф - ст. 44, ст. 51, ст. 121, ст. 1211, ст. 1212, ст. 122, ст. 1222, ст. 1224, ст. 1225, ст. 123, ст. 124, ст. 1241, ст. 126, ст. 127, ч.ч. 1-3 ст. 130, ст. 139, ч. 2 ст. 156, ст. 173, ст. 174, ст. 185, ст. 190, ст. 191, ст. 192, ст. 193, ст. 194, ст. 195	Наявні	- ст. 27 КУпАП - Штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян, посадових та юридичнихосіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Штраф за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, може бути накладено на громадянина після використання ним балів, передбачених статтею 27 1 КУпАП. - Виконання постанови про накладення штрафу передбачене ст.ст. 307-310 КУпАП. - ч. 2 ст. 307 КУпАП - У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.
21) штрафні бали - ст. 122	відсутні	- ст. 271 КУпАП - Штрафні бали є стягненням, що накладається на громадян за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, установлені цим Кодексом. Кожному громадянину, який має право керування транспортним засобом, щороку з початку року (з дня отримання права керування транспортним засобом) і до кінця року нараховується 150 балів. У разі фіксації правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі від загальної кількості балів громадянина, який вчинив правопорушення, вираховується кількість штрафних балів, передбачених відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. У разі якщо розмір стягнення у вигляді штрафних балів перевищує залишок балів громадянина, штрафні бали накладаються відповідно до залишку незалежно від розміру штрафних балів, зазначених у відповідній статті Особливої частини цього Кодексу.
3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення - ч. 7 ст. 121, ч.ч. 2-3 ст. 123, ч.ч. 2-3 ст. 130, ч. 1 ст. 191, ст. 193	відсутні	- стаття 28 КУпАП - Оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета. Порядок застосування оплатного вилучення і види предметів, які підлягають вилученню, встановлюються цим Кодексом та іншими законами України. - Провадження по виконанню постанови про оплатне вилучення предмета передбачене ст.ст. 311-312 КУпАП
4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення - ст. 1225, ст. 174, ст. 190, ч. 2 ст. 191	відсутні	- стаття 29 КУпАП - Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України. Конфіскація вогнепальної зброї, інших знарядь полювання і бойових припасів не може застосовуватись до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування. Порядок застосування конфіскації, перелік предметів, які не підлягають конфіскації, встановлюються цим Кодексом та іншими законами України. - Провадження по виконанню постанови про конфіскацію предмета, грошей передбачене ст.ст. 313-316 КУпАП
5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання) - ч. 4 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 1222, ч.ч. 2-3 ст. 123, ст. 124, ч. 3 ст. 126, ч.ч. 1-3 ст. 130 - позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю -	відсутні	- стаття 30 КУпАП - Позбавлення наданого даному громадянинові права полювання застосовується на строк до трьох років за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом. Позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом. Позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв'язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Позбавлення права полювання не може застосовуватись до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю призначається судом на строк від шести місяців до одного року, незалежно від того, чи передбачене воно в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, коли з урахуванням характеру адміністративного правопорушення, вчиненого за посадою, особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за нею права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю призначається судом строком на один рік, коли його спеціально передбачено в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу. - Провадження по виконанню постанови про позбавлення спеціального права передбачене ст.ст. 317-321 КУпАП. - стаття 15 Закону України “Про дорожній рух” - Право на керування транспортними засобами відповідної категорії може бути надано: - мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії A1, A) - особам, які досягли 16-річного віку; - автомобілями, колісними тракторами, самохідними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами, які експлуатуються на вулично-дорожній мережі, всіх типів (категорії B1, B, C1, C, T), за винятком автобусів, трамваїв і тролейбусів, - особам, які досягли 18-річного віку. - стаття 12 Закону України “Про мисливське господарство та полювання” - право на полювання в межах визначених для цього мисливських угідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку, іноземці, які одержали в установленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин та інші документи, що засвідчують право на полювання
51) громадські роботи - ч. 1 ст. 44, ч. 7 ст. 121, ст. 1224, ч. 4 ст. 127, ст. 139, ст. 173, ст. 185	Наявні	стаття 301 КУпАП - Громадські роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Громадські роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від двадцяти до шістдесяти годин і відбуваються не більш як чотири години на день. Громадські роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років. - Провадження про виконання постанови про застосування громадських робіт передбачене ст.ст. 3211-3214 КУпАП. - ч. 2 ст. 3212 КУпАП - Громадські роботи виконуються не більш як чотири години на день, а неповнолітніми - дві години на день.
6) виправні роботи - ч.ч. 1-2 ст. 51, ст. 173, ст. 185	відсутні	- стаття 31 КУпАП - Виправні роботи застосовуються на строк до двох місяців з відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і з відрахуванням до двадцяти процентів її заробітку в доход держави. Виправні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею). - Провадження по виконанню постанови про застосування виправних робіт передбачене ст.ст. 322-325 КУпАП
61) суспільно корисні роботи - ст. 1831	Наявні	Стаття 311 КУпАП - Суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких та перелік об'єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначає відповідний орган місцевого самоврядування. Суспільно корисні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від ста двадцяти до трьохсот шістдесяти годин і виконуються не більше восьми годин, а неповнолітніми - не більше двох годин на день. Суспільно корисні роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами I або II групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років. - Провадження по виконанню постанови про застосування суспільно корисних робіт передбачене ст.ст. 3251-3254 КУпАП.
7) адміністративний арешт - ч. 1 ст. 44, 51, ч. 4 ст. 121, ст. 1224, ч.ч. 2-3 ст. 123, ст. 173, ст. 185	Не може застосовуватись до неповнолітніх	Стаття 32 КУпАП - Адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п'ятнадцяти діб. Адміністративний арешт призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею). Адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до інвалідів першої і другої груп.
8) арешт з утриманням на гауптвахті.	Не може застосовуватись до неповнолітніх	Частина 1 статті 15 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” - На строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років

Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх

Частиною 1 ст. 13 КУпАП передбачено, що до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24¹ КУпАП:

1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

2) попередження; 

3) догана або сувора догана;

4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Зазначені зходи впливу, згідно ч. 2 ст. 13 КУпАП, - можуть бути застосовані, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника, і до осіб, які вчинили адміністративні правопорушення передбачені ч. 2 ст. 13 КУпАП (окрім вчинення правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП).

Отже, за інші адміністративні правопорушення, що не зазначені в ч. 2 ст. 13 КУпАП, з передбачених КУпАП (окрім вчинення правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП) повинні бути застосовані виключно заходи впливу, передбачені статтею 24¹ КУпАП.

КУпАП не надано докладних роз’яснень та особливостей застосування заходів впливу до неповнолітніх у вигляді:

• зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
• догани або суворої догани;
• передачі неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Тому суд при застосуванні зазначених заходів впливу повинен виходити з буквального змісту заходу, що застосовується судом виходячи з загальних засад права та з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника.

Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі. У передбачених законом випадках попередження фіксується іншим установленим способом (ст. 26 КУпАП).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 284 КУпАП при застосуванні заходів впливу, передбачених статтею 24¹ цього Кодексу суд виносить постанову, яка згідно ст. 285 КУпАП оголошується негайно після закінчення розгляду справи, копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

Обов'язок неповнолітнього відшкодувати заподіяну шкоду

Згідно ст. 40 КУпАП, якщо у результаті вчинення неповнолітнім (у віці від 16 років) адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації у розмірі не більше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, то суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов'язати своєю працею усунути її за умови, якщо неповнолітній має самостійний заробіток.

В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди неповнолітнім, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч. 3 ст. 33 Цивільного кодексу України (ЦК України) неповнолітня особа несе відповідальність за шкоду, завдану нею іншій особі, відповідно до статті 1179 ЦК України.

Частиною 1 ст. 1179 ЦК України встановлено, що неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.

Відповідальність неповнолітніх за митні правопорушення

Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України (ч. 4 ст. 2 КУпАП).

У відповідності до ст. 459 Митного кодексу України (надалі, - МК України) адміністративна відповідальність за порушення митних правил встановлюється цим Кодексом.

Суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку.

Частиною 2 ст. 522 Митного кодексу України (надалі, - МК України) визначено, що усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18-річного віку, розглядаються місцевими судами (суддями).

Згідно ч. 1 ст. 461 МК України за порушення митних правил можуть бути накладені такі адміністративні стягнення:

1) попередження;

2) штраф;

3) конфіскація товарів, транспортних засобів комерційного призначення - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених відповідно до закону), а також транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу.

Стаття 465 МК України - Конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави. При цьому моторні транспортні засоби та несамохідні транспортні засоби, що буксируються ними, розглядаються як самостійні об'єкти конфіскації.

Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визначаються цим Кодексом та іншими законами України.

Конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.

Відповідальність інших осіб за вчинення неповнолітніми адміністративних правопорушень передбачених КУпАП

Вчинення неповнолітніми віком від 14 до 16 років правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3 ст. 184 КУпАП).

Частиною 2 ст. 307 КУпАП передбачено, що у разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від 16 до 18 років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.